French
DeutschКюї Цезар Антонович — Вікіпедія
| Кюї Цезар Антонович | |
|---|---|
| фр. César Cui рос. Це́зарь Анто́нович Кюи́  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 січня 1835[1][2][…] |
| Місце народження | Вільнюс, Російська імперія[2][3][4] |
| Дата смерті | 24 березня 1918[5] (83 роки) |
| Місце смерті | Петроград, Російська СФРР[6][4] |
| Причина смерті | інсульт |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Професії | композитор, військовий інженер, письменник, офіцер, піаніст, музичний критик, військовослужбовець, інженер, критик, музикознавець |
| Освіта | Миколаївське інженерне училище[d] |
| Вчителі | Станіслав Монюшко[3][7] |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера |
| Magnum opus | Mateo Falconed, Feast in Time of Plagued, Mademoiselle Fifid, Кавказький бранецьd і Син мандаринаd |
| Членство | Могутня купка і Бєляєвський гурток |
| Заклад | Михайлівська військова артилерійська академія |
| Нагороди |       |
| У шлюбі з | невідомо |
| Брати, сестри | Aleksandr Kyuid |
 Файли у Вікісховищі | |
Цезар Антонович Кюї (уроджений Цезарій-Веніамін Кюї, Cesarius-Benjaminus Cui; 6 (18) січня 1835, Вільнюс — 13 березня 1918, Санкт-Петербург) — російський композитор та музичний критик, член «Могутньої купки» і Бєляєвського гуртка, професор військової фортифікації, інженер-генерал.
Народився у Вільні у родині французького, польського й литовського походження. У 1851 році вступив до інженерного училища, 1855 року був проведений в офіцери, а в 1857 році закінчив Миколаївську інженерну академію. Залишений при ній репетитором топографії, потім викладачем фортифікації, з 1878 року — на посаді професора одночасно в трьох військових академіях: генерального штабу, інженерної та артилерійської.
Як композитор Кюї публічно дебютував в концерті імператорського музичного товариства 14 грудня 1860 року, де було виконано його скерцо, присвячене дружині Мальвіні Рафаїлівні Бамберг. Значний вплив на долю Кюї зіграло його знайомство з Балакірєвим (1857) та іншими учасниками майбутньої «могутньої купки» — Мусоргським (1857), Римським-Корсаковим (1861) і Бородіним (1864), а також з Даргомижським (1857). Пізніше Цезар Кюї брав участь у Біляєвському гуртку. У 1896—1904 роках Кюї був головою петербурзького відділення, а 1904 року обраний почесним членом Імператорського Російського Музичного Товариства.
Помер у Санкт-Петербурзі, похований в Олександро-Невській лаврі.
Творчій доробок Ц.Кюї як композитора включає:
- 14 опер, зокрема «Син мандарина» (1859), «Вільям Раткліфф» (1869), «Анджело» (1875), «Сарацин» (1898), «Капітанська дочка» (1909),
- 4 дитячі опери («Сніговий богатир» (1904); «Червона Шапочка» (1911); «Кіт у чоботях» (1912); «Іванко-дурник» (1913);
- твори для оркестру, камерних інструментальних ансамблів, фортепіано, скрипки, віолончелі;
- хори, вокальні ансамблі,
- романси (понад 250), серед яких найвідомішими є «Сожжённое письмо», «Царскосельская статуя» (слова О. С. Пушкіна), «Эоловы арфы» (слова А. М. Майкова) та інші.
Окрім того Ц. Кюї є автором ряду статей з музики та фортифікацій.
- Бернандт, Г. Б. Словарь опер впервые поставленных или изданных в дореволюционной России и в СССР, 1736—1959. Москва: Советский композитор, 1962.
- Mercy-Argenteau, (La Comtesse de), César Cui: esquisse critique. Paris: Fischbacher, 1888.
- Edward Wrocki, Cezary Cui. Życie i działalność. 1835—1918. Warszawa 1925.Nakład Rytmu.
- Назаров, А. Ф. Цезарь Антонович Кюи. Moskva: Muzyka, 1989.
- Neef, Sigrid. Handbuch der russischen und sowjetischen Oper. 1. Aufl. Kassel: Bärenreiter, 1989, c1985.
- Neef, Sigrid. Die Russischen Fünf: Balakirew, Borodin, Cui, Mussorgski, Rimski-Korsakow. Berlin: E. Kuhn, 1992.
- Norris, Geoffrey and Neff, Lyle. "Cui, César [Kyui, Tsezar' Antonovich], " Grove Music Online. Ed. L. Macy. (Accessed 26 November 2005), <http://www.grovemusic.com [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]> (Subscription required)
- Стасов, В. В. «Цезарь Антонович Кюи: биографический очерк» Артист, no. 34 (1894); Перепеч. и ред. в Избранные сочинение: живопись, скульптура, музыка. В трех томах. Т. 3. Москва: Искусство, 1952, с. 387—408.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б М. Cui, Cesar // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 601.
- ↑ а б в Э. Кюи // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 714–716.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119224151 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Кюи, Цезарь Антонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 164.
- Кюї Цезар Антонович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 663.
- Генеральний алфавітний каталог книг російською мовою в Російській національній бібліотеці.
- Вільні ноти авторства Кюї на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
