Удовиченко Лариса Іванівна — Вікіпедія

Удовиченко Лариса Іванівна
рос. Лариса Ивановна Удовиченко
Ім'я при народженнірос. Лариса Ивановна Удовиченко
Народилася29 квітня 1955(1955-04-29)[1][2] (69 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністьакторка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1976)
Роки діяльності1970 — тепер. час
У шлюбі зАндрій Андрійович Ешпайd і Олександр Панкратовd
IMDbnm0879872
Нагороди та премії
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації Державна премія Росії
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Удовиченко.

Лари́са Іва́нівна Удовиченко (нар. 29 квітня 1955, Відень, Австрія) — радянська та російська акторка театру і кіно.[3] Заслужена артистка РСФСР (1984), Народна артистка Росії (1998), лауреат Державної премії РФ (2002).[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Лариса Іванівна Удовиченко народилася 29 квітня 1955 року в столиці Австрії Відні. Батьки: Іван Никонович Удовиченко — військовий лікар, родом з України, закінчив Харківський медичний інститут і Муза Олексіївна Удовиченко (родом з Ленінграда, закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кіно, але через неспокійну професію чоловіка акторкою не стала). Після завершення служби батька в Австрії сім'я повернулась на Батьківщину чоловіка – Україну, жили в Одесі. Батьки пішли з життя, коли Лариса була зовсім юною.

У дев'ятому класі вона вступила у Народну студію кіноактора при Одеській кіностудії. Лариса Удовиченко дебютувала в короткометражному фільмі «Щасливий Кукушкін» режисера Олександра Павловського, у якого знялася пізніше ще у фільмах «І чорт з нами» і «Дитина до листопада». Свою першу дорослу роль вона зіграла у 1974 році у фільмі Сергія Герасимова «Дочки-матері». У 1976 році закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).

Знялася в цілому більше ніж в 120 фільмах, ставши популярною після ролі Маньки-Облігації в «Місце зустрічі змінити не можна». Улюбленою роллю вважає роботу зі Станіславом Садальським в комедії «На кого Бог пошле» режисера Володимира Зайкіна. Лариса Удовиченко знімалася в кіножурналі «Єралаш».

Є академіком російської національної кінематографічної премії «Ніка».

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Рідна сестра — Яна.[5]
  • Двоюрідна сестра — Світлана.[5]
  • 1-й чоловік (шлюб фіктивний) — режисер Олександр Панкратов-Білий
  • 2-й чоловік — кінорежисер Андрій Ешпай[6]
  • 3-й чоловік (1987—2000) — піаніст і бізнесмен Геннадій Болгарин (ур. Фрідман, нар. 1947)

Діти:

Хресна мати українського телеведучого та продюсера Олексія Дівєєва-Церковного. Кума політика Михайла Добкіна.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  1. 1970 — Щасливий Кукушкін — Людмила
  2. 1972 — Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо — кохана Робінзона (під час монтажу роль видалили)
  3. 1972 — Юлька — Люська
  4. 1974 — Дочки-матері — Галя
  5. 1976 — Завжди зі мною… — Валентина Георгіївна
  6. 1976 — Городяни — перехожа
  7. 1976 — Трин-трава — наречена
  8. 1976 — Червоне і чорне — Аманда Біне
  9. 1977 — Золота міна — лейтенант міліції Тетяна Лебедєва
  10. 1977 — Солдатки — Альонка
  11. 1977 — Перед іспитом — Лера
  12. 1978 — І це все про нього — Людмила Гасілова
  13. 1978 — Гадання на ромашці (новела «Татуїровка») — циганка
  14. 1979 — У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.
  15. 1979 — Тактика бігу на довгу дистанцію — Віра Ярцева
  16. 1979 — Кажан — Адель
  17. 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Манька-Облігація
  18. 1979 — Маленькі трагедії — Луїза
  19. 1979 — Піна — Альбіна
  20. 1979 — Людина змінює шкіру — Маша Полозова
  21. 1980 — Такі ж, як ми! — Катя
  22. 1980 — Постріл у спину — Ірина Перова
  23. 1980 — Люди в океані — лейтенант Стрельникова
  24. 1980 — Розслідування — Світлана Сергіївна Орлова
  25. 1981 — Факти минулого дня — Неля
  26. 1981 — Валентина — Зинаїда Кашкіна
  27. 1981 — Смуга везіння — Алімушкина
  28. 1982 — Одружений парубок — Тамара
  29. 1983 — Мері Поппінс, до побачення! — місіс Бенкс
  30. 1983 — Інспектор Лосєв — Галина Кочерга
  31. 1983 — Коханням за кохання — Беатріче
  32. 1983 — Підліток — Анна Андріївна
  33. 1984 — Успіх — Ольга Сабурова
  34. 1984 — Мертві душі — Манілова
  35. 1985 — Щиро Ваш… — Люся Добриніна
  36. 1985 — Небезпечно для життя! — Катерина Молодцова
  37. 1985 — Зимова вишня — Валя
  38. 1985 — Поїздки на старому автомобілі — Ліля
  39. 1985 — Найчарівніша і найпривабливіша — Люся Виноградова
  40. 1986 — Мільйон у шлюбному кошику — Ілона
  41. 1986 — Хто увійде в останній вагон — Інна Сорокіна
  42. 1986 — Добре сидимо! — Алевтина Єгоровна
  43. 1986 — Валентин і Валентина — Женя
  44. 1987 — Моя люба — Суханова
  45. 1987 — Чехарда — мама Міши
  46. 1989 — Вхід до лабіринту — Ольга Ільївна Панафідіна
  47. 1990 — Допінг для янголів — Тамара Родимцева
  48. 1990 — Зимова вишня 2 — Валя
  49. 1990 — Все попереду — Наталья
  50. 1990 — Собачий бенкет — Олександра
  51. 1990 — Автостоп — телефонистка
  52. 1990 — Сукині діти — Таня Бусигіна
  53. 1990 — А ось і я (короткометражка)
  54. 1991 — Дура — Домінік Берівер
  55. 1991 — Жінка для всіх — Анна
  56. 1991 — Смуга смерті — Нонна
  57. 1991 — Болотяна street, або Засіб проти сексу — Наталья Володимирівна
  58. 1991 — Чотири листи фанери — Галя з Крижополя
  59. 1991 — І чорт з нами — Олена
  60. 1991 — Блукаючі зірки — Марчелла Ембріх
  61. 1992 — Тартюф — Ельміра
  62. 1992 — Устриці з Лозанни — Люся
  63. 1992—1994 — Горячев й інші — Даша
  64. 1992 — Дитина до листопада — Надя
  65. 1992 — Все О'кей панове, чи Уїк-енд по російськи…
  66. 1993 — Дике кохання — матір Максима
  67. 1993 — Вбивство в Саншайн-Менор — Лючія Спарроу
  68. 1994 — На кого Бог пошле — Марина Родіонова
  69. 1994 — Наречений з Маямі — Лариса
  70. 1995 — Кохати по-російськи — Тетяна
  71. 1995 — Дім — Соня Мармеладова
  72. 1995 — Ручка, ніжка, огірочок…
  73. 1995 — Яка дивна гра — Соф'я Абрамівна
  74. 1995 — Зимова вишня 3 — Валя
  75. 1995 — Вальс золотих тельців — акторка
  76. 1995 — Поїзд до Брукліна
  77. 1996 — Імпотент — Даша
  78. 1996 — Чоловік для молодої жінки — Настя
  79. 1996 — Барханов і його телохранитель — Мата Харі
  80. 1996 — Кохати по-російськи 2 — Тетяна
  81. 1998 — Любовь зла — матір Корабельникова
  82. 1999 — Кохати по-російськи 3: Губернатор — Тетяна
  83. 2000 — Шуб-баба Люба! — Любов Іванівна
  84. 2000 — Спогади про Шерлока Холмса — дружина Конан Дойла
  85. 2000 — Артист і майстер зображення — дружина Савельєва
  86. 2000 — 8 березня — Наташа
  87. 2000 — Заздрість богів — Іра
  88. 2001 — Сищики — Юля
  89. 2001 — Підозра — Ніна
  90. 2001 — Життя забавами повне — Ліра Валентинівна
  91. 2001 — Люди і тіні — Надя
  92. 2001 — Північне сяйво — Ірина
  93. 2002 — Головні ролі — Алла Петрова
  94. 2002 — Жіноча логіка — Звягіна
  95. 2002 — Під дахами великого міста — Лідія
  96. 2002 — Інтимне життя Себастьяна Бахова
  97. 2003 — Пан або пропав — Аліція Хансен
  98. 2003—2005 — Даша Васильєва. Шанувальниця приватного розшуку — Даша Васильєва / Іветта «Люка» Бабанова
  99. 2008 — Важкий пісок — пані Янжвецька
  100. 2007 — Повернення блудного чоловіка — Ліза
  101. 2007 — Лузер — Світлана
  102. 2008 — Вареники з вишнею — Валентина
  103. 2008 — Звідки беруться діти — Поліна Семенівна, матір Павла
  104. 2008 — Хочу дитину — Ізольда Марківна Весьолкіна
  105. 2009 — Одружити Казанову — Жанна
  106. 2010 — Прогулянка по Парижу — Елеонора
  107. 2010 — Все можливо — Катерина Григорівна Шаховська
  108. 2011 — Зимовий сон — Василиса Фролова
  109. 2011 — Група щастя — Лілія Федорівна
  110. 2011 — Моя шалена сім'я! — Людмила Топешко
  111. 2012 — Мексиканський вояж Степанича — власниця туристичної компанії
  112. 2013 — Пізнє каяття — Клавдія Степанівна, власниця агентства з працевлаштування
  113. 2014 — Кавказька полонянка! — медсестра
  114. 2015 — Де живе Надія? — Римма
  115. 2016 — Бідні люди — Люся, дружина видавця
  116. 2014 — Готель щасливих сердець — Марія Михайлівна
  117. 2017 — Барс — Діана Валентинівна
  118. 2018 — Сувенір з Одеси — Єлизавета Аркадіївна Вольська в 1975 році
  119. 2018 — Операція «Сатана» — Ніна Павлівна Мєднікова
  120. 2019 — Анатомія вбивства — Ольга Олександрівна
  121. 2020-2021 — Мир! Дружба! Жуйка! — Ганна Пилипівна

Озвучування

[ред. | ред. код]

Театр

[ред. | ред. код]
  • 1999—2002 — «Сирена і Вікторія» О. Галіна — (реж.-пост. Віталій Соломін) — Вікторія
  • 2002—2011 — «Хто останній за коханням» Олени Кузнецової
  • 2007—2010 — «Викрадення Сабінянінова» Петра Гладиліна — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
  • 2009 — «Одружуйтесь на мені» Н. Птушкіної — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
  • 2012 — «Роза з подвійним ароматом» Еміліо Карбальїдо — (реж.-пост. Ніна Чусової)
  • 2014 — «Плач'у вперед!» Н. Птушкіної (реж.-пост. Валерій Саркісов) — бізнес-леді Ліпа

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ Лариса Ивановна Удовиченко. Биографическая справка. РИА Новости. 9 січня 2011.
  4. ↑ Указ Президента РФ от 13.10.1998 N 1229 «О присвоении почётных званий Российской Федерации» [Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Подвыпившая Лариса Удовиченко получила травму головы после ссоры с сестрой? • — Новости семь дней в неделю • www.7D.org.ua
  6. ↑ Трое мужей Ларисы Удовиченко. «Домашний очаг». Процитовано 2018-12-081.
  7. ↑ О. Новосад. (16.09.2013). Актриса Лариса Удовиченко развелась с мужем из-за его пагубного пристрастия. ЕВРОСМИ.RU. Процитовано 16 вересня 2013.
  8. ↑ «Курский Вестник» — Лариса Удовиченко: «Артисткой я родилась». Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 11 грудня 2018.
  9. ↑ Удовиченко Мария — Биография // rusactors.ru — Актеры советского и российского кино
  10. ↑ Хмельная Лариса Удовиченко разбила голову после ссоры с сестрой // Экспресс газета

Література

[ред. | ред. код]
  • Бокшицкая Е. Лариса Удовиченко. М., 1986;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.529;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.472;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.265-266.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Удовиченко_Лариса_Іванівна&oldid=43845001