Лауринова кислота — Вікіпедія

Лаури́нова кислота́ (англ. lauric acid), також додека́нова кислота́ — одноосновна насичена карбонова кислота складу C₁₁H₂₃COOH. Поширене позначення — C12. За кімнатної температури має вигляд білого порошку зі слабко вираженим запахом.

Кислота наявна в складі (в тому числі у вигляді тригліцеридів) деяких тваринних жирів і рослинних олій, в тому числі в лавровій олії, від якої отримала свою назву.

Розчиняється в органічних розчинниках і погано — у воді.

Лауринова кислота виділяється сальними залозами шкіри людини і має виражені антимікробні властивості, особливо по відношенню до грам-позитивних бактерій, таких як Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes і дріжджоподібних грибків Candida albicans. Антибіотична активність лауринової кислоти істотно залежить від кислотності середовища.

Лауринова кислота застосовується як антисептична добавка для кремів і засобів по догляду за шкірою, як каталізатор піноутворення в миловарінні. Однією з властивостей лауринової кислоти є підсушування шкірних покривів. Її додають в різні косметичні засоби тощо.

Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2017)