Липчанка — Вікіпедія

село Липчанка
рос. Липчанка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Богучарський
Поселення Липчанське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20205812001
Код ЗКТМО: 20605412101
Основні дані
Населення 809
Поштові індекси 396760
Телефонний код +7 47366
Географічні координати: 49°47′09″ пн. ш. 40°27′52″ сх. д. / 49.785833333333° пн. ш. 40.464444444444° сх. д. / 49.785833333333; 40.464444444444
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Ліва Богучарка
Мапа
Липчанка (Росія)
Липчанка
Липчанка

Мапа

Липчанка (рос. Липчанка) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Адміністративний центр Липчанського сільського поселення.

Розташоване в історичній області Слобідська Україна.

Населення становить 809 осіб (370 чоловічої статі й 439 — жіночої) за переписом 2010 року (2003 року — 913 осіб, 315 дворів).

Історія

[ред. | ред. код]

За даними 1859 року на казенному хуторі Липчанськ Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1111 осіб (540 чоловічої статі та 571 — жіночої), налічувалось 134 дворових господарства[1].

Станом на 1880 рік у колишній державній слободі Липчанськ Дяченківської волості мешкало 1328 осіб, налічувалось 210 дворових господарств, існували православна церква, 12 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1576 осіб (795 чоловічої статі та 781 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними 1900 року у слободі Липчанська (Липчанка) Дяченківської волості мешкало 1575 осіб (793 чоловічої статі та 782 — жіночої) переважно російського населення, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, церковно-парафіяльна школа, маслобійний і цегельний заводи, водяний і 19 вітряних млинів, мануфактурний магазин, 2 дріб'язкових і 2 винні лавки[4].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2000[5]2005[5]2010[6]
949904809

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Липчанка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 836)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-33. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5305)
  5. а б Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
  6. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)