Свобода (Богучарський район) — Вікіпедія
село Свобода | |
---|---|
рос. Свобода | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Богучарський |
Поселення | Філонівське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20205852003 |
Код ЗКТМО: | 20605452111 |
Основні дані | |
Попередні назви: | Гадюча |
Населення | 175 (2010) |
Поштові індекси | 396780 |
Телефонний код | +7 47366 |
Географічні координати: | 50°01′43″ пн. ш. 40°27′05″ сх. д. / 50.028575° пн. ш. 40.451458333333° сх. д. |
Часовий пояс | UTC+4 |
Мапа | |
Свобода (рос. Свобода) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Входить до складу Філонівського сільського поселення.
Населення становить 175 осіб (83 чоловічої статі й 92 — жіночої) за переписом 2010 року.
За даними 1859 року у казенному слободі Гадюча Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 893 особи (452 чоловічої статі та 441 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1880 рік у колишній державній слободі Гадюча Залиманської волості мешкало 1292 особи, налічувалось 193 дворових господарства, існували православна церква, 16 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1150 осіб (579 чоловічої статі та 571 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 1138 осіб (569 чоловічої статі та 569 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 219 дворових господарств, існували православна церква, школа грамоти, винна лавка, 2 ярмарки на рік[4].
2005[5] | 2010[6] |
---|---|
192 | ↘175 |
- (рос.) Свобода
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 909)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-31. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5258)
- ↑ Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |