Лодовіко Карраччі — Вікіпедія

Лодовіко Карраччі
Народився	квітень 1555[4] Болонья, Папська держава[5]
Помер	13 листопада 1619(1619-11-13)[1][2][…] (64 роки) Болонья, Папська держава
Країна	Папська держава
Діяльність	художник, майстер офорту, графік, художник-гравер, рисувальник, fresco painter, візуальний митець
Галузь	малярство
Вчителі	Просперо Фонтана[6] і Тінторетто
Відомі учні	Антоніо Марія Фабріціd
Знання мов	італійська[7][8]
Членство	Академія Святого Луки[9]
Напрямок	бароко
Жанр	історичний живопис
Magnum opus	The Vision of Saint Francis of Assisid, Madonna and Child with St. Hyacinthd і Madonna and Childd
Брати, сестри	Паоло Каррачіd[10]
Медіафайли у Вікісховищі

Лодовіко Карраччі (італ. Lodovico Carracci; 21 квітня 1555, Болонья, Італія — 13 листопада 1619, Болонья, Італія) — італійський живописець, гравер і скульптор, один з найяскравіших представників болонської школи.

Учень Просперо Фонтана, Лодовіко Карраччі у своїх численних поїздках вивчав творчість італійських майстрів. Повернувшись до Болоньї, з високою метою відродження мистецтва він заснував зі своїми двоюрідними братами Агостіно й Аннібале нову школу живопису — «Академію спрямованих на шлях» (Academia degli Incamminati), яка незважаючи на глузування маньєристів старого зразка незабаром стала в Італії центром художньої освіти. Принципами її були: безпосереднє спостереження за природою, вивчення античного мистецтва і наслідування великим майстрам: в малюнку та русі — Мікеланджело, в колориті — Тіціанові, в композиції та вираженні — Рафаелю, в світлотіні та грації — Корреджо.

Хоча художники, що входили до складу цієї академії (такі, як перший асистент Карраччі Джакомо Каведоне), яких сам Лодовіко Карраччі називав «еклектиками», відрізнялися своєрідним стилем, їх роботи виявляли одночасно схожість з відомими шедеврами живопису. У ранніх роботах самого Лодовіко Карраччі (наприклад, у фресках у церкві Санкт-Мікеле-ін-Боско) занадто помітно наслідування Корреджо та Парміджаніно. У більш зрілих своїх творах він демонструє більшу самостійність (наприклад, у «Богородиці у славі» та у фресках з життя св. Бенедикта в монастирі Санкт-Мікеле-ін-Боско). Лодовіко Карраччі є також родоначальником особливого роду картин страдницького пафосу — численних «Ecce Homo» та «Mater Dolorosa», створених болонської школою. В Ермітажі зберігаються «Святе Сімейство», «Несення хреста», «Покладання в гріб» та «Святий Себастьян».

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2018)

Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.