Луїс Маклейн — Вікіпедія

Луїс Маклейн
англ. Louis McLane
Народився	28 травня 1786(1786-05-28)[1][2]  Смирна
Помер	7 жовтня 1857(1857-10-07)[1][2] (71 рік)  Балтимор
Поховання	Цвинтар «Грін-Маунт»d
Країна	США
Діяльність	політик, адвокат, дипломат
Alma mater	Делаверський університет
Знання мов	англійська
Заклад	Міністерство фінансів США
Суспільний стан	рабовласник[d][3]
Посада	член Палати представників США[d], міністр фінансів США, державний секретар США, посол, сенатор США[4] і сенатор США[4]
Партія	Демократична партія США
Батько	Allen McLaned
Діти	Роберт Мілліган Мак-Лейн[5] і Louis McLaned[5]
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Луїс Маклейн (англ. Louis McLane; нар. 28 травня 1786(17860528), Смирна, Делавер — пом. 7 жовтня 1857, Балтимор, Меріленд) — американський політик, дипломат і юрист.

Навчався у Ньюаркському коледжі, який пізніше став Делаверським університетом. Він почав свою кар'єру у 1807 як юрист у Вілмінгтоні, штат Делавер.

У 1812 одружився з Кетрін Мері Мілліган, у пари було 13 дітей.

Він був членом Палати представників США з 1817 по 1827 і членом Сенату США з 1827 по 1829.

Почав свою політичну кар'єру в партії федералістів, але пізніше став демократом.

У 1829 президент Ендрю Джексон призначив його надзвичайним послом у Великій Британії.

У 1831–1833 — міністром фінансів.

У 1833–1834 — державним секретарем.

У 1837 став президентом залізниці «Балтимор і Огайо», на цій посаді він працював до 1847, з 1845 по 1846 також виконував обов'язки посла США у Великій Британії.

Син Луїса Маклейна, Роберт Мілліган Маклейн, також став політиком, обирався членом Палати представників США і губернатором штату Меріленд, був послом США в імперії Цін.

• Biographical Directory of the United States Congress [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]