Данієль Вебстер — Вікіпедія

Данієль Вебстер
англ. Daniel Webster[1]
Данієль Вебстер
Данієль Вебстер
14 та 19-ий Держсекретар США
23 липня 1850 — 24 жовтня 1852
ПрезидентМіллард Філлмор
ПопередникДжон М. Клейтон
НаступникЕдвард Еверетт
6 березня 1841 — 8 травня 1843
ПрезидентВільям Генрі Гаррісон
Джон Тайлер
ПопередникРуфус Чот
НаступникРоберт Вінтроп
Сенатор Конгресу США від штату Массачусетс
4 березня 1845 — 22 липня 1850
ПопередникІлія Міллс
НаступникРуфус Чот
8 червня 1827 — 22 лютого 1841
ПопередникДжон Форсайт
НаступникАбель П. Апшер
Член Палати представників від 1-го виборчого округу від штату Массачусетс
4 березня 1823 — 30 травня 1827
ПопередникБенджамін Горам
НаступникБенджамін Горам
Член Палати представників від особливого виборчого округу від штату Нью-Гемпшир
4 березня 1813 — 4 березня 1817
ПопередникДжордж Салліван
НаступникАртур Лівермор

Народився18 січня 1782(1782-01-18)
Солсбері, Нью-Гемпшир, США
Помер24 жовтня 1852(1852-10-24) (70 років)
Маршфілд,Массачусетс, США
ПохованийWinslow Cemeteryd
Відомий якполітик, дипломат, адвокат, письменник
ГромадянствоСША США
НаціональністьСША США
Alma materДартмутський коледж і Академія Філіпса в Ексетері
Політична партіяПартія вігів
БатькоEbenezer Websterd[2]
МатиAbigail Eastmand[2]
У шлюбі зГрейс Флетчер Вебстер,
Керолайн Лерой Вебстер
ДітиFletcher Websterd, Julia Websterd[3][2] і Edward Websterd[2]
ПрофесіяАдвокат
РелігіяУнітаріанство
Нагороди
Підпис

Данієль Вебстер (англ. Daniel Webster; 18 січня, 1782, Солсбері, Нью-Гемпшир — 24 жовтня, 1852, Маршфілд, Массачусетс) — американський політик, двічі державний секретар США (18411843 та 18501852 роки), двічі сенатор від штату Массачусетс (18451850 та 18271841), член Палати представників від штату Массачусетс (18231827) та від штату Нью-Гемпшир (18131817). Працював тривалий час адвокатом. Член Партії вігів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]
Будинок, де народився Данієль Вебстер

Народився 18 січня 1782 року в містечку Солсбері, Нью-Гемпшир, у сім'ї Ебенезера Вебстера та Ебігейл Вебстер (до шлюбу Істман). Він та його дев'ять братів і сестер виросли на фермі своїх батьків. Його предки були серед перших поселенців Солсбері.

Освіта

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи Академії Філліпса в Ексетері вступив у Дартмутський коледж. Після закінчення працював помічником адвоката Томаса В. Томпсона в Солсбері. Згодом через сімейні обставини влаштувався на роботу вчителем у школу. 1802 року став директором Fryeburg Academy в штаті Мен і пропрацював там один рік.

Адвокатська діяльність

[ред. | ред. код]

1804 року Вебстер покинув Нью-Гемпшир і отримав посаду помічника в Бостоні під егідою відомого адвоката Крістофера Гора. 1805 року Вебстера прийняли в колегію адвокатів.

Він повернувся в Нью-Гемпшир і створив адвокатську контору в Боскавені, щоб бути поруч зі своїм хворим батьком. Вебстер зацікавився політикою, виступав за федералізм. Після смерті батька в 1806 році Вебстер передав свою адвокатську справу старшому брату Єзекіїлі, якого також прийняли в колегію адвокатів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1807 році Вебстер переїхав у велике місто Портсмут і відкрив там адвокатську контору. Після переїзду брав активну участь у політичному житті. Внаслідок гучних політичних промов та критики влади він здобув велику популярність у Нью-Гемпширі. 1812 року його обрано до Палати представників; пробувши два терміни в Палаті представників, Вебстер переїхав до Бостону замість третього терміну. У Бостоні він продовжив свою адвокатську справу.

Обрання до Сенату

[ред. | ред. код]

1827 року Вебстер здобув перемогу на виборах у Сенат від штату Массачусетс. Тоді померла його перша дружина й він одружився з Каролін Лерой у грудні 1829 року. Коли Вебстер повернувся в Сенат після похорону своєї дружини, він виявив, що Сенат розглядає новий тарифний законопроєкт, який має збільшити мита на іноземні промислові товари; раніше Вебстер виступав проти введення нових мит, однак змінив свою позицію й підтримав нові тарифи. Під час хвилі незадоволення та побутування думки від'єднання деяких штатів від Союзу виступав за неподільність США.

У 1836 році Вебстер був одним із чотирьох кандидатів від Партії вігів на посаду президента, але йому вдалося заручитися тільки підтримкою Массачусетсу. Це була перша з трьох невдалих спроб на виборах президента. 1839 року Партія вігів висунула Вільяма Генрі Гаррісона на пост президента США. Вебстеру запропонували посаду віцепрезидента, але він відмовився.

Після перемоги в 1840 році президент Гаррісон призначив Вебстера на пост державного секретаря в 1841 році, також він зберігав цю посаду під час президентства Джона Тайлера. 1842 року він був одним із творців договору Вебстера-Ешбертона, який встановив остаточний східний кордон між Сполученими Штатами (штат Мен) та Канадою (провінція Нью-Брансвік). 1843 року внаслідок тиску вігів Вебстер покинув посаду держсекретаря. Пізніше Вебстер був державним секретарем в адміністрації президента Мілларда Філлмора (18501852 роки).

Смерть

[ред. | ред. код]

Данієль Вебстер помер 24 жовтня 1852 року у своєму будинку в Маршфілді, штат Массачусетс — після падіння з коня і сильного удару головою, що призвело до травматичного крововиливу в мозок. Він похований на кладовищі Вінслоу, поруч з Маршфілдом. За день до його смерті найкращий друг Вебстер Пітер Харві прийшов до нього в гості, Харві сказав Вебстеру, що він виглядав так, немов страждає. Вебстер сказав Харві: «Будь вірним другом, я помру завтра». Його останні слова були: «Я досі живий».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]