Любомир Михайлович — Вікіпедія
Любомир Михайлович | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 4 вересня 1943 (81 рік) | |||||||||||||||||
Белград, Недичева Сербія | ||||||||||||||||||
Громадянство | Югославія | |||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Любомир Михайлович (сербохорв. Ljubomir Mihajlović / Љубомир Михајловић, нар. 4 вересня 1943, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції захисника.
Виступав на батьківщині за «Партизан» з яким став дворазовим чемпіоном Югославії. Наприкінці кар'єри перебрався до Франції, де у складі «Ліона» виграв Кубок і Суперкубок Франції. Також грав за національну збірну Югославії, з яким став віце-чемпіоном Європи 1968 року.
У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду «Партизан». У першому сезоні 1961/62 він зробив свій внесок у виграш чемпіонського титулу, зігравши шість ігор. Вже в наступні роки він грав по двадцять і більше ігор чемпіонату за сезон, вигравши три титули чемпіона Югомлавії в 1961/62, 1962/63 і 1964/65 роках. Здобувши титул чемпіона Югославії в сезоні 1964/65, «Партизан» отримав право грати в Кубку європейських чемпіонів, дійшовши до фіналу турніру[1][2]. Всього за «Партизан» він провів 512 матчів в усіх турнірах і забив 9 голів[3].
Після дев'яти сезонів в «Партизані» Михайлович у 1970 році отримав право виступати за кордоном і 1970 року перейшов до клубу першого дивізіону Франції «Ліон». Наступні сім сезонів він провів на «Олімпіко» і виграв в 1973 році Кубок та Суперкубок Франції і ще двічі виходив у фінал Кубка (1971, 1976), але обидва рази «Ліон» зазнав поразки. Граючи у складі «Ліона» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди[4].
Завершив ігрову кар'єру у команді другого французького дивізіону «Мелен», за яку виступав протягом сезону 1977/78 років.
12 жовтня 1966 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Югославії в товариському матчі проти Ізраїлю (3:1) в Тель-Авіві[5]
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, де разом з командою здобув «срібло», але на поле не виходив.
Свою останню гру за збірну Михайлович провів 27 квітня 1968 року у товариському матчі проти Чехословаччини (0:3) у Братиславі[6]. Югославія програла з рахунком 3:0. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 6 матчів.
- Чемпіон Югославії (2):
- Володар Кубка Франції (1):
- Володар Суперкубка Франції (1):
- ↑ European Cup & Champions League History 1955-2022. www.europeancuphistory.com. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Serbia, RTS, Radio televizija Srbije, Radio Television of. Kada su divovi igrali u Humskoj. www.rts.rs. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ FK PARTIZAN The Official Website. partizan.rs. 23 серпня 2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Marc Barreaud, Dictionnaire des footballeurs étrangers du championnat professionnel français (1932—1997), L'Harmattan, 1997.
- ↑ Israel vs Yugoslavia, 12 October 1966. eu-football.info (англ.). Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Czechoslovakia vs Yugoslavia, 27 April 1968. eu-football.info (англ.). Процитовано 18 грудня 2022.
- Любомир Михайлович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Любомир Михайлович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Любомир Михайлович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Любомир Михайлович на сайті Eu-football.info (англ.)