Тель-Авів — Вікіпедія
Тель-Аві́в—Яфо́ (івр. תֵּל אָבִיב-יָפוֹ, араб. تل أبيب - يافا, назва міста після об'єднання Тель-Авіва і Яффи), скорочено Тель-Аві́в — друге за розміром і значенням місто Ізраїлю, після Єрусалима. Розташоване на узбережжі Середземного моря приблизно за 60 км на північний захід від Єрусалима. Населення міста — 405 100 осіб (2010). Тель-Авів є центром агломерації Ґуш-Дан із людністю в 3'800'100 осіб.
Тель-Авів був столицею Ізраїлю в травні 1948 — грудні 1949 року. У Тель-Авіві знаходиться міністерство оборони, а також Генеральний штаб.
6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесло своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалиму.[10]
Археологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм, що датується пізньою бронзою, пов'язаний із «народами моря». Знайдені окремі оселі з залізної доби, фараонської, перської і елліністичної діб історії Ізраїлю.
Місто вперше згадане в письмових джерелах у зв'язку із завоюванням фараона Єгипту Тутмоса III-ого 1470 року до Р. Х.
Яффа (Яфо) згадується кілька разів у Біблії:
- місце відправки пророка Йони на кораблі до Таршішу,
- для означення межі ізраїльського коліна Дана,
- яко порт, через який доставлялася деревина з Лівану задля побудови Першого Храму в Єрусалимі за царя Соломона.
1099 року хрестоносці Першого хрестового походу взяли Яффу, що була залишена мусульманами. Місто було зміцнено, а гавань — поліпшена. Яффа була головним портом Єрусалимського королівства. 1192 року захоплена Саладином, але відтак відвойована Річардом Левове серце.
1268 року в місті закінчилася ера хрестоносців його взяттям і руйнуванням мамелюками султана Бейбарса.
У 16 сторіччі місто перейшло до Оттоманської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт узяв місто.
Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи 1882 року становила 1500 сефардів і ашкеназі.
Місто Тель-Авів засноване 1909 року на викупленій у бедуїнів землі північніше Яффи. Місто Тель-Авів-Яфо в теперішніх кордонах створене 1949 року шляхом злиття Тель-Авіва, фактично історичного передмістя стародавнього міста Яффа із Яффою.
Місто стрімко розросталося і стало фактично центром єврейської громади Палестини. У 1948 році в Тель-Авіві, в будинку першого мера міста Меїра Дізенгофа на бульварі Ротшильда, Народна рада на чолі з Давидом Бен-Гуріоном проголосила утворення незалежної Держави Ізраїль. У Тель-Авіві вперше зібрався Кнесет (ізраїльський парламент), іменувався спочатку «Установчими зборами». Перші засідання проходили в Тель-Авівському музеї, коли останній ще розташовувався в Будинку Дізенгоф на бульварі Ротшильд.
Тель-Авів став економічним центром країни, поступово зростаючись з навколишніми містами. Все узбережжя Середземного моря на північ від Тель-Авіва на 50 км (аж до Хадери) — це суцільна міська забудова. Узбережжя на південь від Тель-Авіва являє собою також суцільну міську забудову, яка спочатку називається Яффа, потім Бат-Ям і далі Рішон-ле-Ціон.
Тель-Авів є вкрай еклектичним. Сучасні хмарочоси вздовж швидкісного шосе Аялон співіснують з одно-двоповерховою забудовою першої половини XX століття в районі Неве-Цедек, багаті райони північного Тель-Авіва — з нетрями старої Таха Мерказіт (міського автовокзалу), готелі та ресторани на набережній Середземного моря — з офісами ділових і технологічних центрів.
З єврейської мови Тель-Авів означає «Пагорб весни». Назва була обрана з книги пророка Єзекіїль 3:15:
«І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.»
Назва Яфо може походити від гебрейського «краса», або за іншою теорією — від імені Яфет.
Субтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм.
Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 °C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 °C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.
Клімат Тель-Авіва (1916–2007) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 26,8 | 29,6 | 35,2 | 40,4 | 46,5 | 37,6 | 37,4 | 34,4 | 35,4 | 38,4 | 35,3 | 27,9 | 46,5 |
Середній максимум, °C | 17,5 | 17,7 | 19,2 | 22,8 | 24,9 | 27,5 | 29,4 | 30,2 | 29,4 | 27,3 | 23,4 | 19,2 | 24,04 |
Середня температура, °C | 13 | 13,8 | 15,4 | 18,6 | 21,1 | 24,1 | 26,2 | 27 | 26 | 23,2 | 19 | 15,2 | 20,3 |
Середній мінімум, °C | 9,6 | 9,8 | 11,5 | 14,4 | 17,3 | 20,6 | 23 | 23,7 | 22,5 | 19,1 | 14,6 | 11,2 | 16,44 |
Абсолютний мінімум, °C | 2,5 | −1,9 | 3,5 | 7 | 11,2 | 15 | 19 | 20 | 15,7 | 11,6 | 6 | 4 | −1,9 |
Годин сонячного сяйва | 192,2 | 205,9 | 235,6 | 270 | 328,6 | 357 | 368,9 | 356,5 | 300 | 279 | 234 | 189,1 | 3316,8 |
Норма опадів, мм | 126.9 | 90.1 | 60.6 | 18 | 2.3 | 0 | 0 | 0.7 | 1.4 | 26.3 | 79.3 | 126.4 | 532 |
Днів з дощем | 12,8 | 10 | 8,5 | 3,1 | 0,8 | 0 | 0 | 0,3 | 0,3 | 3,2 | 7,5 | 10,9 | 57,4 |
Вологість повітря, % | 73 | 71 | 69 | 65 | 68 | 70 | 70 | 70 | 67 | 66 | 66 | 72 | 68.9 |
Джерело: Ізраїльська метеорологічна служба[11][12], Гонконзька обсерваторія — дані про кількість сонячних днів[13] |
За даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, населення на початок 2018 року становило 443 939 осіб.
Тель-Авів є другим (після Єрусалиму) за величиною містом країни, але обганяє його в рейтингу глобальних міст. Разом з передмістями міської агломерації, що має назву «Гуш-Дан» (גוש דן), тут проживає близько 3,5 млн осіб, 91,6 — євреї, 3,0 — араби-мусульмани і 0,9 — араби-християни; 4,5 — всі інші категорії жителів. Гуш-Дан, крім Тель-Авіва, має у своєму складі міста Холон, Бат-Ям, Рамат-Ган, Бней-Брак, і тд. Навколо Гуш-Дана існує також наступне кільце практично безперервної міської забудови, утворене зрощеними містами.
Тель-Авів є центром постіндустріальної, глобальної економіки Ізраїлю. Його домінування в економічному житті Ізраїлю чітко проявляється в тому, що, хоча в Тель-Авіві проживає лише невелика частина ізраїльського населення, в місті зосереджена майже одна шоста всіх робочих місць Ізраїлю (15 %). Крім того, близько двох п'ятих всіх робочих місць в банківському, страховому та фінансовому секторах єкономіки знаходяться в Тель-Авіві. Майже всі банки і страхові компанії, що діють в країні, мають штаб-квартири в місті.
Великий Тель-Авів — провідний центр роздрібної та оптової торгівлі. Туризм також є досить значним сектором економіки, проте Тель-Авів не є головним туристичним напрямком Ізраїлю. Виробничий сектор скоротився через перенесення виробничих потужностей в периферійні регіони, в той же час Великий Тель-Авів зберіг свою роль інноваційного, високотехнологічного промислового центру.
Вага міста в економіці Ізраїлю: 17 % ВВП, 40 % працівників у фінансовому секторі, 25 % працюючих у підприємництві. У Тель-Авіві знаходиться Тель-Авівська фондова біржа (TASE).
Тель-Авів є найважливішим транспортним вузлом Ізраїлю, головним пересадковим пунктом для всіх ліній ізраїльських залізниць і автобусних компаній.
- Залізничний транспорт — Тель-Авів є центром системи залізниць Ізраїлю. Магістраль проходить уздовж східного кордону міста з півночі на південь. Із чотирьох залізничних станцій міста («Тель-Авів — Університет», «Тель-Авів - Савідор Мерказ», «Тель-Авів — Га-Шалом», «Тель-Авів — Га-Гаґана») потяги прямують на південь: (Ашдод, Ашкелон, Беер-Шева), в Єрусалим, Лод, Петах-Тікву і Рішон-ле-Ціон. Цілодобово ходять потяги на північ: (Хайфа, Нагарія), а також в Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона і Модіїн.
- Автобусний транспорт — міський транспорт в Тель-Авіві здійснюється кооперативом «Дан», також є міські лінії компаній «Егед» і «Кавім», що з'єднують Тель-Авів з найближчими передмістями. Міжміський транспорт здійснюється компанією «Егед» з двох автобусних терміналів — станції Арлозоров у північній частині міста (неподалік залізничного вокзалу Тель-Авів-Центр) і центральної автостанції в південній частині міста (сьогодні є другим найбільшим автовокзалом у світі).
- Метро — тривають роботи з прокладання першої лінії легкого метро за маршрутом Бат-Ям — Яффо — Тель-Авів — Рамат-Ґан — Бней-Брак — Петах-Тіква. Відкриття лінії заплановане на 2013 рік.
- Повітряне сполучення — Аеропорт імені Давида Бен-Гуріона знаходиться на віддалі 10 км від Тель-Авіва, неподалік передмістя Лод, і є головними повітряними воротами Ізраїлю. В межах міста функціонує також міський аеропорт ім. Дова Гоза («Сде-Дов»), що обслуговує внутрішні рейси в Ейлат, Рош-Пінну, Кір'ят-Шмона і Ейн-Ягав, а також військові транспортні рейси на авіабази ВПС Ізраїлю.
- Автомобільний транспорт — через Тель-Авів проходять різні автомобільні дороги, найважливішою з яких є автомагістраль Шосе Аялон (шосе № 20), що проходить через східну частину міста з півночі на південь уздовж русла однойменної річки і має 7 розв'язок на території міста. Щодня випробовуючи наплив півмільйона автомобілів, Тель-Авів страждає від транспортного перенасичення.
- Шосе Аялон у районі Станції Тель-Авів Савідор Мерказ, центральной залізничной станції Тель-Авіва
- Поїзд Червоної лінії Тель-Авівського метротрама
Тель-Авів — міжнародний центр туризму на Середземному морі. У місті 44 готелі з 5800 кімнатами. Для туристів місто прозване «містом, що ніколи не спить».
Милують око парки га-Яркон, Меїр, Дубнов, Беґін, Вольфсон, га-Ацмаут; існує мережа бульварів. 17 % міста вкрито насадженнями. Одним з головних туристичних об'єктів є Бульвар Ротшильдів
Музеї: музей Ерец-Їсраель (археологічний і історичний музей), Тель-Авівський музей мистецтв, Бейт-га-Тфуцот (музей діаспори при Тель-Авівському університеті), музей Батей-га-Осеф (військово-історичний музей), музей Пальмах (історія виборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандату), Тель-Авівський виставковий центр, Тель-Авівська галерея сучасного мистецтва, і багато інших історичних, мистецьких музеїв і галерей.
Освіта в Тель-Авіві розпочалася з переїзду гімназії «Герцлія» з Яффо у Тель-Авів у 1909 році, що досі працює на вулиці Жаботинського.
У двох ВИШ-ах: Тель-Авівському університеті (заснований 1953 року) і Бар-Іланському університеті у Рамат-Гані навчається близько 50 тис. студентів. Також діє кілька коледжів.
Біле Місто (Тель-Авів) | |
---|---|
White City of Tel-Aviv [14] | |
Світова спадщина | |
32°05′ пн. ш. 34°47′ сх. д. / 32.08° пн. ш. 34.78° сх. д. | |
Країна | Ізраїль[15] |
Тип | Культурний |
Об'єкт № | 1096 |
Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
Тель-Авів у Вікісховищі |
Тель-Авів є батьківщиною сучасного івриту та головним центром сучасної івритської культури. Більшість театрів Ізраїлю базується тут. У місті розташований національний театр Ізраїлю Габіма, перший у світі івритомовний театр, та Нова ізраїльська опера.
Більшість редакцій щоденних газет на івриті, крім обслуговуючих релігійну аудиторію, знаходяться в Тель-Авіві.
Тель-Авів має розгалужену мережу міських публічних бібліотек (понад двадцять). Центральна бібліотека Тель-Авіва, Бейт Аріель, заснована в 1886 році, є найстарішою бібліотекою Ізраїлю, її книжкові фонди налічують понад півмільйона примірників. Користування бібліотекою безкоштовне для жителів міста.
Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв — найбільш відомий з кількох десятків тель-авівських музеїв. Концерти, вистави та вистави проходять в численних концертних залах, серед яких Палац культури ім. Манна, Центр сценічних мистецтв ім. Голди Меїр, Центр Сюзан Даллаль, театр «Цавта» і Будинок сіоністів Америки. Крім цього, на вулицях Тель-Авіва можна знайти безліч чудових графіті як ізраїльських, так і зарубіжних художників.
Однією з цікавих будівель Тель-Авіва є «Будинок-Пагода», побудований в 1925 році за проектом Олександра Леві. Тель Авів також є містом масової забудови будинками в стилі баугауз.
Будучи найполярнішим, за версією «Американських Авіаліній», «містом для ЛГБТ-громади», Тель-Авів є одним з найпопулярніших місць для туристів ЛГБТ на міжнародному рівні з великою ЛГБТ-громадою[16].
Американський журналіст Девід Кауфман описав місто, в якому багато тих «які не бояться вирізнятись», що більш притаманно таким містам як Сідней чи Сан-Франциско.
У місті проходить знаменитий парад гордості, найбільший в Азії, щорічно залучаючи більше 200 000 осіб. У січні 2008 року муніципалітет Тель-Авіва заснував громадський центр міста ЛГБТ, надаючи всі муніципальні і культурні послуги ЛГБТ-спільноти під одним дахом. У грудні 2008 року у Тель-Авіві почали організовувати групу геїв-спортсменів для World Outgames 2009 у Копенгагені. Крім того, в Тель-Авіві проходить щорічний фестиваль фільмів ЛГБТ.
ЛГБТ община Тель-Авіва є головною темою фільму Ейтана Фокса «Бульбашка», знятого 2006 року.
Відповідно до рейтингу найдорожчих міст для життя у світі, у 2020 році посідав 5 місце в рейтингу. У 2021 році він очолив цей рейтинг, та став найдорожчим містом для життя у світі.[17]
Підйом Тель-Авіва в рейтингу частково був спричинений зміцненням національної валюти - шекелю - щодо долара, а також зростанням цін на транспорт і продукти.[17]
- Йорам Канюк — ізраїльський письменник, художник, журналіст і театральний критик (народився і виріс у Тель-Авіві).
- Езер Вейцман (1924—2005) — ізраїльський військовий та державний діяч, президент Ізраїлю від 1993 до липня 2000 року.
- Іван Атталь (1965) — французький актор, режисер та сценарист.
- Джуда Перл (1936) — американський та ізраїльський науковець.
- Натан Зайберг (1956) — ізраїльський та американський фізик-теоретик.
- Іцхак Перлман (1945) — ізраїльський скрипаль, диригент і педагог.
- Noa (1969) — ізраїльська естрадна співачка й автор пісень.
- Площа ха-Медіна, найбільша площа Ізраїлю.
- Площа Іцхака Рабина і будівля Мерії міста
- Площа Цини Дізенгоф - частина комплексу Білого міста Тель-Авіва
- Пляж та готелі
- Тель-Авів вночі
- Габіма (Національний театр Ізраїлю)
- Сарона, старі будинки темплерів і сучасні висотні будівлі
- План Геддеса — перший генплан міста розроблений у 1925—1929 роках шотландським містобудівником сером Патріком Геддесом.
- ↑ List of localities, in Alphabetical order (PDF). Israel Central Bureau of Statistics. Архів оригіналу (PDF) за 17-05-2018. Процитовано 18-04-2019.
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/tel-aviv---yafo
- ↑ https://www.tel-aviv.gov.il/About/Pages/Partnerships.aspx
- ↑ https://www.comune.milano.it/aree-tematiche/relazioni-internazionali/city-to-city-cooperation/gemellaggi/tel-aviv
- ↑ а б Hai Y. Tel Aviv Decides to Retain Contract With Gaza City as Twin City: Motion to rescind status rejected, but realtions between the two cities will freeze until the return of 'better days.' // הארץ / A. Benn — Amos Schocken, 2008.
- ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- ↑ http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
- ↑ http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
- ↑ Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 6 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
- ↑ Averages and Records for Tel Aviv (Precipitation, Temperature and Records [Excluding February and May] written in the page). Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010.(івр.)
- ↑ Extremes for Tel Aviv [Records of February and May]. Israel Meteorological Service. Процитовано August 2010.(івр.)
- ↑ Climatological Information for Tel Aviv, Israel. Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано August 2010.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Тель-Авів став відомим туристичним напрямком ЛГБТ (English) . 24 січня 2012.
- ↑ а б Тель-Авів став найдорожчим містом для життя — рейтинг. Українська правда (укр.). Процитовано 1 грудня 2021.
- Тель-Авів // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.