Іван Атталь — Вікіпедія

Іван Атталь
фр. Yvan Attal
Іван Атталь. Студійне фото Studio Harcourt, Париж, 2005
Дата народження	4 січня 1965(1965-01-04) (59 років)
Місце народження	Тель-Авів, Ізраїль
Громадянство	Франція
Професія	актор, режисер
Alma mater	Курси Флоран[1]
Роки активності	1989 — наш час
Дружина	Шарлотта Генсбур (з 2004)
Діти	Ben Attald і Alice Attald[2]
IMDb	ID 0040939
Нагороди та премії
Сезар (1990)
Іван Атталь у Вікісховищі

Іван Атта́ль (фр. Yvan Attal; нар. 4 січня 1965, Тель-Авів, Ізраїль) — французький актор, режисер та сценарист ізраїльського походження. Неодноразовий номінант та лауреат премії «Сезар» 1990 року як найперспективніший актор за фільм «Безжальний світ» .

Іван Атталь народився у франко-алжирській єврейській сім'ї в Тель-Авіві, Ізраїль^[3]. Його батько був годинникарем, а мати — домогосподаркою. До 1962 року сім'я Івана мешкала в Алжирі звідки після проголошення його незалежності поїхала та оселилася у Кретеї (департамент Валь-де-Марн) під Парижем. У дитинстві Іван любив фільми та серіали, особливо «Хрещеного батька» Френсіса Форда Копполи^[3]. У 1985 році 20-річним Атталь пройшов курси актора в Cours Florent у Парижі.

Іван Атталь почав свою кар'єру в театрі у 1988 році у виставі «Білоксі Блюз» Ніла Саймона, наслідуючи телефільм «Говори мені про любов» Елі Шуракуї^[4].

У кіно Атталь дебютував у 1989 році роллю у фільмі Еріка Рошана «Безжальний світ» (фр. Un monde sans pitié) за участю Іполита Жирардо та Мірей Пер'є. Його гра принесла йому приз Мішеля Симона у 1989 році та «Сезар» за найкращий чоловічий дебют 1990-го року. У 1991 році Ерік Рошан доручив Івану Атталю головні ролі у двох своїх наступних фільмах «В усіх на видноті» (фр. Aux yeux du monde), де актор зустрів свою майбутню дружину Шарлотту Генсбур, та «Патріоти» (фр. Les Patriotes) у 1993 році, знятих у Парижі та Ізраїлі, де актор грає французького хлопчину, який бере участь в ізраїльській секретній службі Моссад.

У 1997 році Іван Атталь був удостоєний премії Жана Габена як найперспективніший молодий актор французького кіно. У тому ж році він дебютував як режисер короткометражкою «У мене була жінка», а в 2001-му зняв мелодраму «Моя дружина — акторка», де зіграв у парі з Шарлотою Генсбур.

З 2000-х років Івана Атталя запрошують до зйомок у голлівудських проектах: у 2005-у він зіграв у трилері Сідні Поллака «Перекладачка» та в «Мюнхені» Стівена Спілберга, а у 2007-у — у третій частині комедійного бойовика «Година Пік»^[5].

Іван Атталь часто виступає як актор дубляжу і відомий французьким глядачам як «голос» Тома Круза у французьких локалізаціях таких фільмів, як «З широко закритими очима», « Особлива думка», «Місія нездійсненна 2».

Іван Атталь з 2004 року перебуває у шлюбі з акторкою Шарлоттою Генсбур, виховує трьох дітей: Бена (нар. 1997), Алісу Джейн (2002) та Джо (2011).^[3] У 2014 році після смерті сестри Генсбур, фотографа Кейт Беррі, Атталь і його сім'я переїхали до Нью-Йорка.^[6]

• 1997 — У мене була жінка / I Got a Woman
• 2001 — Моя дружина — акторка / Ma femme est une actrice
• 2004 — Вони одружились і у них було багато дітей / Ils se marièrent et eurent beaucoup d'enfants
• 2009 — Нью-Йорк, я люблю тебе / New York, I Love You
• 2012 — Не заходити, ми не одягнені / Do Not Disturb
• 2017 — Блискучий / Le Brio (і співавтор сценарію)
• 2019 — Мій пес Дурбес / Mon chien Stupide
• 2021 — Звинувачення / Les Choses humaines

Том Круз:

• 1999 — Із широко заплющеними очима
• 2000 — Місія нездійсненна 2
• 2001 — Ванільне небо
• 2002 — Особлива думка

Джеймс Мак-Евой:

• 2006 — Пенелопа

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іван Атталь

• Іван Атталь на сайті IMDb (англ.)
• Іван Атталь на сайті AlloCiné (фр.)
• Іван Атталь на сайті Kino-teatr.ua