Олімпік (Ліон) — Вікіпедія

Олімпік Ліон

Повна назва	Olympique Lyonnais
Прізвисько	Les Gones («хлопчиська») Les Tisserands («ткачі»)
Коротка назва	Ліон
Засновано	3 серпня 1950
Населений пункт	Ліон,  Франція
Стадіон	«Парк Олімпік Ліонне»
Вміщує	59 186
Власник	Джон Текстор (77,49 %)
Президент	Джон Текстор
Головний тренер	П'єр Саж
Ліга	Ліга 1
2023/24	6-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна

«Олі́мпік» Ліо́н (фр. Olympique Lyonnais) — французький професійний футбольний клуб з міста Ліон. Заснований 3 серпня 1950 року. Найуспішніший клуб Франції десятиріччя 2000-х. Зараз клуб виступає у французькій Лізі 1. Домашні матчі проводить на стадіоні «Парк Олімпік Ліонне».

Спортивний клуб «Олімпік Ліон» був заснований у 1950 році після виходу футбольної команди ЛОУ (фр. Lyon olympique universitaire) із однойменного спортивного клубу, який більше опікувався своєю регбійною командою. Назва нового клубу походить від назви міста Ліон. У французькій це слово співзвучне зі словом «лев», однак етимологічно з ним не пов'язане. Утім, це не завадило і місту, і клубу обрати своїм гербом саме лева.

Новостворений футбольний клуб почав отримувати дотації від міської влади Ліона. І вже наступного року «Олімпік Ліон» вийшов у Перший дивізіон чемпіонату Франції, однак лише на 1 рік. У 1953 році «Олімпік Ліон» остаточно закріпився у Першому дивізіоні.

У 1960-их роках футбольний клуб «Ліон» досягає значних успіхів і бореться за медалі. У 1963 році «Ліон» займає 5 місце і виходить до фіналу Кубка Франції, а у 1964 році — 4 місце і здобуває перший трофей — Кубок Франції. У «Ліоні» виблискувала зірка команди — нападник Флері Ді Налло, який досі є найкращим бомбардиром клубу. У 1963 році Ліон дебютує у єврокубках — у Кубку кубків, як фіналіст національного кубка, оскільки володар кубка «Монако» став чемпіоном. І вже перший виступ у єврокубках стає блискучим — «Олімпік Ліон» пробивається аж до півфіналу Кубку кубків. У півфіналі «Ліон» поступився «Спортінгу» із Лісабона, майбутньому володарю кубка. У 1964 році «Ліон» знову виступає у Кубку кубків, однак вилітає вже з першого раунду — знову на шляху стала португальська команда, цього разу — «Порту».

Нових успіхів ліонські уболівальник дочекалися у 70-их роках. У 1973 році «Ліон» здобуває Кубок Франції і впродовж кількох років займає місці у провідній п'ятірці. Невтішні новини футболу Ліона прийшли зовсім скоро. Через фінансові проблеми «Ліон» був згодом змушений на деякий час відмовитись від амбіцій. Щоб вижити, клуб продав провідних гравців — Раймона Доменека за 600 тисяч франків та Бернара Лякомба за 1,6 млн. франків. Борючись постійно на дні таблиці за виживання, «Ліон» все ж вилітає в Другий дивізіон у 1983 році. Тоді президент «Сент-Етьєна» — затятих суперників «Ліона», а тоді «Сент-Етьєн» став 10-разовим чемпіоном Франції, оприлюднив відому заяву — «У футболі Ліон залишається передмістям Сент-Етьєна» (Сент-Етьєн розташований у регіоні, метрополією якого є саме Ліон). Тепер вже можна стверджувати, що ця заява була недалекоглядною.^[1]

Переломний момент в історії клубу — 1987-ий рік. Президентом «Ліона» стає підприємець Жан-Мішель Ола, який починає працювати на довгострокову перспективу. І вже у 1989 році Ліон виходить у Перший дивізіон. Перші трофеї під керівництвом Ола не змусили себе довго чекати — у 1995 році «Ліон» здобуває срібло чемпіонату із головною зіркою у складі — нападником Флоріаном Морісом, який став символом клубу. Наступного року у єврокубках «Ліон» зумів вибити зі змагань грізне італійське «Лаціо». Перше європейське досягнення «Ліона» — Кубок Інтертото у 1997 році. «Ліон» продовжує вести пошук талантів і виховувати своїх гравців і покращує свою гру щороку.

У 1999 році «Ліон» підсилився форвардом, бразильцем Соні Андерсоном. У 1999, 2000, 2001 роках футбольний клуб «Ліон» фінішує другим у чемпіонаті Франції. До чемпіонства не вистачало зовсім трохи. Перше довгоочікуване чемпіонство «Ліон» здобув у 2002 році, символічно — до 15-річчя приходу на посаду президента Жана-Мішеля Ола. Попри зміну тренерів — Жак Сантіні, Поль Ле Ґуен, Жерар Ульє, Ален Перрен — «Олімпік Ліон» 7 разів поспіль стає чемпіоном Франції — у 2002–2008 роках. Новини футболу рясніли заголовками про неймовірну команду левів. Щороку «Ліон» виступав у Лізі чемпіонів. Однак щоразу команда проходила не далі чвертьфіналу.

У цей час змінювався і склад «Ліона». Клуб продав до «Челсі» своїх лідерів Флорана Малуда та Майкла Есьєна. Згодом до «Реалу» із «Ліона» переходить молода французька зірка Карім Бензема, завершує свої виступи у «Ліонському Олімпіку» і найкращий гравець чемпіонського складу — бразилець Жунінью, який став знаковою фігурою в історії «Ліона». Лише 3 гравці стали 7-разовими чемпіонами Франції у складі «Ліона» — Жунінью, воротар Грегорі Купе та нападник Сідней Гову. 2009–2010 роки минули для «Ліона» без трофеїв. У 2010 «Олімпік Ліон» досягнув найбільшого успіху у Лізі чемпіонів, пройшовши до півфіналу турніру, де поступився «Баварії» із Мюнхена.

Стадіон «Ліона» — «Парк Олімпік Ліонне», відкритий у 2016 році у місті Десін-Шарп'є, що поблизу Ліона. Стадіон приймав матчі Євро-2016, власність футбольної команди «Олімпік» Ліон. Вміщує 59 186 глядачів.

З 1950 по 2016 рік клуб проводив матчі на стадіоні Жерлан, який вміщує 41 044 глядачів.

Ліга 1:

• 01 ! Чемпіон (7): 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008
• 02 ! Віце-чемпіон (5): 1995, 2001, 2010, 2015, 2016
• 3 ! Бронзовий призер (9): 1974, 1975, 1999, 2000, 2009, 2011, 2013, 2018, 2019

Кубок Франції:

• 01 ! Володар (5): 1964, 1967, 1973, 2008, 2012
• 02 ! Фіналіст (4): 1963, 1971, 1976, 2024

Суперкубок Франції:

• 01 ! Володар (8): 1973, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2012

Кубок французької Ліги:

• 01 ! Володар (1): 2001

Кубок Інтертото:

• 01 ! Володар (1): 1997

Кубок УЄФА:

• Чвертьфіналіст (1): 1999

Ліга Чемпіонів УЄФА:

• Півфінал (2): 2010, 2020

Станом на 1 травня 2024

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Антоні Лопеш 2 ЗХ Сіналі Діоманде 3 ЗХ Ніколас Тальяфіко 4 ПЗ Поль Акуоку 5 ЗХ Деян Ловрен 6 ПЗ Максенс Какере 7 НП Мама Балде (в оренді з «Труа») 8 ПЗ Корентен Толіссо 9 НП Гіфт Орбан 10 НП Александр Ляказетт 11 НП Малік Фофана 14 ЗХ Адріелсон 17 НП Саїд Бенрахма (в оренді з «Вест Гем Юнайтед»)

№ Поз. Нац. Гравець 18 НП Раян Шеркі 20 ЗХ Саель Кумбеді 21 ЗХ Енріке 22 ЗХ Клінтон Мата 23 ВР Лукас Перрі 25 ПЗ Орель Мангаля (в оренді з «Ноттінгем Форест») 30 ВР Юстен Бенжу 31 ПЗ Неманья Матич 34 ЗХ Мамаду Діавара 37 НП Ернест Нуама (в оренді з «РВДМ 47») 55 ЗХ Дує Чалета-Цар (в оренді з «Саутгемптона») 84 ПЗ Мохамед Ель-Аруш 98 ПЗ Ейнслі Мейтленд-Найлз

• У «Ліона» є одразу декілька груп фанів. Найбільша з них — «Бед Гон» («Погані Ліонські хлопці»), заснована ще у 1987 році.
• Найзапеклішим противником «Ліона» у Франції є «Сент-Етьєн». Регіональні дербі «Ліон»-«Сент-Етьєн» завжди викликають посилену увагу та ажіотаж.
• Жіноча команда «Ліона» існує з 1957 року. Жіноча ліонська команда чотири рази поспіль з 2007 по 2010 роки ставала чемпіоном Франції, двічі проходила до півфіналу Ліги чемпіонів та одного разу грала у фіналі турніру найкращих жіночих клубних команд Європи.

• Офіційний сайт [Архівовано 14 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.), (фр.), (кит.)
• «Олімпік» Ліон на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль клубу на сайті pari-et-gagne.com [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)

Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.