Гамбург (футбольний клуб) — Вікіпедія

Гамбургер Шпорт Ферайн

Повна назва	Hamburger Sport Verein e.V.
Прізвисько	«ротгозе» (Rothose) («червоноштанники» німецькою)
Коротка назва	Гамбург, HSV
Засновано	1919
Населений пункт	Гамбург,  Німеччина
Стадіон	«Імтех-Арена» (кол. назва — Фолькспаркштадіон)
Вміщує	57 000
Президент	Марсель Янсен
Головний тренер	Штеффен Баумгарт
Ліга	Друга Бундесліга
2022-23	3
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна Запасна

«Га́мбург» (нім. Hamburger Sport Verein e.V.) — німецький футбольний клуб із Гамбурга. Один з найтитулованіших клубів Німеччини. 6-разовий чемпіон Німеччини. Володар Кубка європейських чемпіонів 1983 року.

Сучасний клуб «Гамбург» (Hamburger Sport Verein, «Гамбурзький спортивний союз») був створений у 1919 внаслідок об'єднання трьох спортивних товариств: Sports Club Germania, Hamburg FC і FC Falke.

Команда була одною з найсильніших у Німеччині у 20-х роках. В сезоні 1920/21 «Гамбург», вигравши у «Ганновера» у фіналі північно-німецької першості, ввійшов до вирішального плей-оф всенімецького чемпіонату. Але вже в 1/4 поступився «Дуйсбургу» — 1:2, після додаткового часу. Наступного сезону клуб впевнено виграв чвертьфінал і півфінал (5:0 і 4:0 відповідно), і у фіналі мав зустрітись із «Нюрнбергом». Гра пройшла 18 червня 1922 року в Берліні, але переможця не визначила — 2:2. За правилами тих часів команди зіграли перегравання (6 серпня в Ляйпцигу), але воно завершилось нічиєю 1:1. Гру перервали, оскільки матч продовжували тільки 7 гравців «Нюрнберга», а за правилами мінімум був — 8 футболістів. Титул чемпіона присудили «Гамбургу». Баварці таке рішення опротестували й Німецька футбольна асоціація вирішила нікому не присуджувати перемоги. Це один з 2 випадків у всій історії німецького футболу, коли жодна команда не отримала чемпіонського титулу.

Клуб регулярно вигравав чемпіонат Пн. Німеччини й виходив до плей-оф. Наступного сезону (1922/23) гамбуржці вперше стали чемпіонами Німеччини, впевнено перемігши у фіналі «Уніон» з Обершоневайде — 3:0. Клуб повторив успіх у 1928 році (розгром «Герти» 5:2). Одним з найкращих у лінії нападу був Франц Горн, який за 6 років у барвах клубу забив 121 гол (зігравши 105 ігор). В сезоні 1930/31 «Гамбург» програв у 1/2 фіналу майбутньому чемпіону — «Герті» (2:3, дод. час) Після приходу до влади нацистів головною командою міста Гамбург був маловідомий Eimsbütteler TV. На початку 40-х у футбол продовжували грати, поки війна не підійшла вже зовсім близько. За «Гамбург» тоді виступав Ервін Зеелер — батько Уве Зеелера. Колишні високі результати колектив почав показувати вже після війни.

Після відновлення футболу в Німеччині «Гамбург» зоставався сильною командою. Три сезони поспіль (1947/48 - 1949/50) «ротгозе» виходили до 1/4 фіналу, але завершували боротьбу на цьому етапі. В наступних роках 8 найсильніших команд Німеччини ділили на 2 фінальні групи, переможці яких й грали за титул чемпіона. «Гамбург» кілька років займав у груповому раунді то 3, то 2 місце і лише в сезоні 1956/57 зумів пробитися до фіналу. Там його розгромила «Боруссія» (Дортмунд) — 4:1. Наступного сезону гамбургці поступилися «Шальке-04» з рахунком 0:3 і другий рік поспіль зайняли 2-е місце. Сезон 1958/59 команда закінчила на 2-й позиції у групі, зате 25 червня 1960 року втретє у своїй історії виграла чемпіонат (перемігши 3:2 «Кельн»).

Перший рік у Бундеслізі «Гамбург» закінчив на 6-ій позиції. Уве Зеелер став найкращим бомбардиром першості — 30 голів.

Чемпіонат Німеччини:

• Чемпіон (6): 1923, 1928, 1960, 1979, 1982, 1983
• Віцечемпіон (8): 1924, 1957, 1958, 1976, 1980, 1981, 1984, 1987

Кубок Німеччини:

• Володар (3): 1963, 1976, 1987
• Фіналіст (3): 1956, 1967, 1974

Суперкубок Німеччини:

• Володар (1): 1987

Кубок ліги:

• Володар (2): 1973, 2003

Кубок європейських чемпіонів:

• Володар (1): 1982/83
• Фіналіст (1): 1979/80

Кубок володарів кубків УЄФА:

• Володар (1): 1976/77
• Фіналіст (1): 1967/68

Кубок УЄФА:

• Фіналіст (1): 1981/82

• Франц Бекенбауер
• Даніель ван Буйтен
• Томас фон Гезен
• Горст Грубеш
• Уве Зеелер
• Кевін Кіган
• Манфред Кальц
• Йордан Лечков
• Фелікс Магат
• Руді Ноак
• Йозеф Позіпаль
• Улі Штайн
• Віллі Шульц
• Дітмар Якобс
• Рафаель ван дер Варт

Склад команди станом на 30 липня 2024 року

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Данієль Гоєр-Фернандеш 2 ЗХ Вільям Мікельбренсіс 3 ЗХ Морітц Гейєр 4 ЗХ Себастьян Шонлау 5 ЗХ Денніс Хаджикадунич (в оренді з «Ростова») 6 ПЗ Лукаш Поруба 7 НП Жан-Люк Домпе 8 ПЗ Даніель Елфадлі 9 НП Роберт Глатцель 10 ПЗ Іммануел Ферай 11 ПЗ Рансфорд-Єбоа Кенігсдерффер 12 ВР Том Міккел 13 ЗХ Гільєрме Рамос 14 ПЗ Людовіт Рейс 17 ПЗ Адам Карабець (в оренді зі «Спарти»)

№ Поз. Нац. Гравець 18 ПЗ Бакері Ятта 19 ВР Матео Рааб 20 НП Андраш Немет 21 ПЗ Левін Озтуналі 23 ПЗ Йонас Мефферт 27 НП Даві Зельке 28 ЗХ Міро Мугайм 33 ЗХ Ноа Каттербах 34 ЗХ Йонас Давід 36 ПЗ Анссі Сугонен 37 ЗХ Валон Зумбері 41 ПЗ Омар Меджид 44 ЗХ Маріо Вушкович 47 ЗХ Ніколас Олівейра

• Офіційна сторінка клубу (нім., англ.) [Архівовано 28 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Новини клубу (англійською) [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]

• А. Соскин. Всё о футболе. Страны. Клуби. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва, «Физкультура и спорт», 1972. — 448 с.
• Турнірні таблиці всіх чемпіонатів Німеччини з www.rsssf.com [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Результати німецьких клубів від 1963 (www.f-archiv.de) [Архівовано 22 лютого 2018 у Wayback Machine.]