Чемпіонат ФРН з футболу 1986—1987: Бундесліга — Вікіпедія
Сезон | 1986–87 |
---|---|
Чемпіони | «Баварія» (Мюнхен) 9-й титул переможців Бундесліги 10-й титул чемпіонів Німеччини |
Вибули | «Фортуна» (Дюссельдорф) «Блау-Вайс 1890» |
Кубок чемпіонів | «Баварія» (Мюнхен) |
Кубок володарів кубків | «Гамбург» |
Кубок УЄФА | «Боруссія» (Менхенгладбах) «Боруссія» (Дортмунд) «Вердер» «Баєр 04» |
Зіграно матчів | 306 |
Забито голів | 990 (3.24 за гру) |
Сер. рез/гру | 3.24 |
Найкращий бомбардир | Уве Ран (24) |
Найбільша перемога вдома | «Боруссія» (Дортмунд) 7–0 «Блау-Вайс 1890» (26 вересня 1986) |
Найбільша перемога в гостях | «Вердер» 1–7 «Боруссія» (М) (21 березня 1987) |
Найрезультативніша гра | «Нюрнберг» 7–2 «Блау-Вайс 1890» (15 листопада 1986) «Боруссія» (М) 7–2 «Вальдгоф» (25 квітня 1987) |
← 1985–86 1987–88 → |
Сезон Бундесліги 1986–1987 був 24-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 8 серпня 1986[1] і завершився 17 червня 1987 року[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка захистила титул, відірвавшись від найближчого переслідувача на шість турнірних очок.
Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.
«Саарбрюкен» і «Ганновер 96» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Гомбург» і берлінський «Блау-Вайс 1890». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Боруссія» (Дортмунд) здобула перемогу у додатковому третьому матчу, призначеному після нічиєї за сумою двох основних матчів, здолавши «Фортуну» (Кельн) і зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.
Клуб | Місто | Стадіон[3] | Вміщує[3] |
---|---|---|---|
«Блау-Вайс 1890» | Берлін | Олімпіаштадіон | 76,000 |
«Бохум» | Бохум | Воновія Рурштадіон | 40,000 |
«Вердер» | Бремен | Везерштадіон | 32,000 |
«Боруссія» (Дортмунд) | Дортмунд | Зігналь Ідуна Парк | 54,000 |
«Фортуна» (Дюссельдорф) | Дюссельдорф | Райнштадіон | 59,600 |
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | Франкфурт-на-Майні | Вальдштадіон | 62,000 |
«Гамбург» | Гамбург | Фолькспаркштадіон | 62,000 |
«Гомбург» | Homburg | Вальдштадіон | 24,000 |
«Кайзерслаутерн» | Кайзерслаутерн | Фріц-Вальтер-Штадіон | 42,000 |
«Кельн» | Кельн | Рейн Енергі Штадіон | 61,000 |
«Баєр 04» | Леверкузен | Ульріх Габерланд Штадіон | 20,000 |
«Вальдгоф» | Людвігсгафен-на-Рейні | Зюдвестштадіон[1] | 75,000 |
«Боруссія» (Менхенгладбах) | Менхенгладбах | Бекельбергштадіон | 34,500 |
«Баварія» (Мюнхен) | Мюнхен | Олімпіаштадіон | 80,000 |
«Нюрнберг» | Нюрнберг | Штедтішес Штадіон | 64,238 |
«Шальке 04» | Гельзенкірхен | Паркштадіон | 70,000 |
«Штутгарт» | Штутгарт | Неккарштадіон | 72,000 |
«Юрдінген 05» | Крефельд | Гротенбург | 35,700 |
- ↑ «Вальдгоф» проводив свої домашні ігри у сусідньому Людвігсгафені-на-Рейні, оскільки його домашня арена не відповідала вимогам Бундесліги.
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація або пониження |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | «Баварія» (Мюнхен) (C) | 34 | 20 | 13 | 1 | 67 | 31 | +36 | 53 | Перший раунд Кубка чемпіонів 1987—1988 |
2 | «Гамбург» | 34 | 19 | 9 | 6 | 69 | 37 | +32 | 47 | Перший раунд Кубка володарів кубків 1987—1988 |
3 | «Боруссія» (Менхенгладбах) | 34 | 18 | 7 | 9 | 74 | 44 | +30 | 43 | Перший раунд Кубка УЄФА 1987—1988[a] |
4 | «Боруссія» (Дортмунд) | 34 | 15 | 10 | 9 | 70 | 50 | +20 | 40 | |
5 | «Вердер» | 34 | 17 | 6 | 11 | 65 | 54 | +11 | 40 | |
6 | «Баєр 04» | 34 | 16 | 7 | 11 | 56 | 38 | +18 | 39 | |
7 | «Кайзерслаутерн» | 34 | 15 | 7 | 12 | 64 | 51 | +13 | 37 | |
8 | «Баєр 05» (Юрдінген) | 34 | 12 | 11 | 11 | 51 | 49 | +2 | 35 | |
9 | «Нюрнберг» | 34 | 12 | 11 | 11 | 62 | 62 | 0 | 35 | |
10 | «Кельн» | 34 | 13 | 9 | 12 | 50 | 53 | −3 | 35 | |
11 | «Бохум» | 34 | 9 | 14 | 11 | 52 | 44 | +8 | 32 | |
12 | «Штутгарт» | 34 | 13 | 6 | 15 | 55 | 49 | +6 | 32 | |
13 | «Шальке 04» | 34 | 12 | 8 | 14 | 50 | 58 | −8 | 32 | |
14 | «Вальдгоф» | 34 | 10 | 8 | 16 | 52 | 71 | −19 | 28 | |
15 | «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 34 | 8 | 9 | 17 | 42 | 53 | −11 | 25 | |
16 | «Гомбург» | 34 | 6 | 9 | 19 | 33 | 79 | −46 | 21 | Плей-оф за місце у Бундеслізі |
17 | «Фортуна» (Дюссельдорф) (R) | 34 | 7 | 6 | 21 | 42 | 91 | −49 | 20 | Пониження у класі до Другої Бундесліги |
18 | «Блау-Вайс 1890» (Берлін) (R) | 34 | 3 | 12 | 19 | 36 | 76 | −40 | 18 |
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
- ↑ Оскільки «Гамбург» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, їх місце у Кубку УЄФА перейшло до «Баєр 04».
Команда | БВБ | БОХ | ВЕР | БРД | ФОР | АЙН | ГАМ | ГОМ | КАЙ | КЕЛ | Б04 | ВАЛ | БРМ | БАВ | НЮР | Ш04 | ШТТ | ЮРД |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
«Блау-Вайс 1890» (Берлін) | — | 0–0 | 1–4 | 1–1 | 1–2 | 2–2 | 1–3 | 2–2 | 1–4 | 1–1 | 0–1 | 4–1 | 3–2 | 1–1 | 1–4 | 0–0 | 0–2 | 1–1 |
«Бохум» | 5–1 | — | 1–1 | 0–0 | 2–2 | 2–0 | 1–1 | 0–0 | 3–1 | 3–1 | 2–1 | 6–1 | 1–1 | 1–2 | 0–1 | 1–1 | 0–1 | 2–1 |
«Вердер» | 2–0 | 0–0 | — | 5–0 | 5–2 | 4–1 | 2–1 | 6–0 | 1–0 | 2–1 | 1–0 | 4–2 | 1–7 | 1–1 | 5–3 | 0–0 | 1–0 | 5–1 |
«Боруссія» (Дортмунд) | 7–0 | 3–2 | 2–1 | — | 4–1 | 1–0 | 4–3 | 3–0 | 2–0 | 1–1 | 0–0 | 6–0 | 0–2 | 2–2 | 2–2 | 1–0 | 1–2 | 1–1 |
«Фортуна» (Дюссельдорф) | 3–1 | 0–4 | 2–1 | 0–4 | — | 3–3 | 3–2 | 1–0 | 1–3 | 0–4 | 2–3 | 2–0 | 1–1 | 0–3 | 1–1 | 3–4 | 1–0 | 1–1 |
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 1–3 | 1–1 | 2–2 | 0–4 | 5–0 | — | 1–3 | 4–0 | 2–2 | 1–2 | 1–0 | 2–1 | 4–0 | 0–0 | 1–0 | 0–1 | 3–1 | 1–0 |
«Гамбург» | 2–1 | 1–1 | 3–0 | 4–2 | 4–1 | 2–0 | — | 3–1 | 2–0 | 1–0 | 2–1 | 1–0 | 3–1 | 1–2 | 1–1 | 4–0 | 2–0 | 2–1 |
«Гомбург» | 2–1 | 3–1 | 0–1 | 2–2 | 3–1 | 1–1 | 1–1 | — | 1–1 | 1–3 | 1–2 | 2–1 | 0–2 | 2–2 | 2–0 | 1–1 | 2–1 | 0–2 |
«Кайзерслаутерн» | 2–0 | 4–1 | 1–3 | 2–3 | 3–1 | 2–1 | 0–4 | 5–0 | — | 5–1 | 1–1 | 3–2 | 1–1 | 1–1 | 2–1 | 5–1 | 3–0 | 1–0 |
«Кельн» | 1–1 | 1–0 | 3–0 | 2–0 | 1–0 | 0–0 | 1–1 | 3–0 | 2–2 | — | 1–4 | 2–1 | 2–4 | 1–1 | 3–1 | 3–2 | 0–0 | 1–2 |
«Баєр 04» | 2–2 | 2–1 | 4–1 | 3–2 | 5–0 | 2–0 | 0–1 | 4–2 | 1–0 | 0–1 | — | 0–0 | 0–2 | 0–0 | 2–0 | 4–2 | 4–1 | 1–4 |
«Вальдгоф» | 1–1 | 0–0 | 1–0 | 2–1 | 1–1 | 2–1 | 2–2 | 5–1 | 4–3 | 2–0 | 2–1 | — | 1–1 | 3–3 | 3–0 | 2–0 | 3–2 | 2–3 |
«Боруссія» (Менхенгладбах) | 2–1 | 2–1 | 1–2 | 2–2 | 4–1 | 1–1 | 0–3 | 5–0 | 0–1 | 3–1 | 2–1 | 7–2 | — | 0–1 | 4–0 | 3–1 | 4–0 | 2–0 |
«Баварія» (Мюнхен) | 2–0 | 3–2 | 3–2 | 2–2 | 3–0 | 2–1 | 3–1 | 3–0 | 3–0 | 3–0 | 0–3 | 3–0 | 3–1 | — | 4–0 | 1–0 | 1–0 | 2–2 |
«Нюрнберг» | 7–2 | 3–3 | 5–1 | 1–2 | 4–3 | 1–0 | 3–3 | 2–2 | 2–1 | 1–1 | 1–1 | 1–1 | 2–0 | 1–2 | — | 2–1 | 2–1 | 1–1 |
«Шальке 04» | 3–0 | 0–0 | 1–0 | 2–1 | 4–2 | 3–1 | 1–1 | 4–0 | 3–2 | 2–4 | 1–2 | 3–1 | 1–2 | 2–2 | 2–4 | — | 2–1 | 2–1 |
«Штутгарт» | 1–1 | 2–4 | 4–0 | 3–0 | 3–0 | 4–1 | 1–1 | 4–0 | 1–1 | 5–1 | 1–0 | 2–1 | 2–4 | 1–3 | 1–1 | 4–0 | — | 2–0 |
«Баєр 05» (Юрдінген) | 2–1 | 3–1 | 1–1 | 2–4 | 4–1 | 1–0 | 1–0 | 2–1 | 1–2 | 3–1 | 1–1 | 3–2 | 1–1 | 0–0 | 3–4 | 0–0 | 2–2 | — |
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
«Гомбург» і бронзовий призер Другої Бундесліги «Санкт-Паулі» змагалися у плей-оф за місце у Бундеслізі наступного сезону. «Гомбург» здобув перемогу 4–3 за сумою двох матчів і зберіг за собою місце у найвищому німецькому дивізіоні.
- 24 голів
- 23 голи
- 22 голи
- 20 голів
- 17 голів
- 16 голів
- 15 голів
- 14 голів
- Клаус Аллофс («Кельн»)
- Йорн Андерсен («Нюрнберг»)
- Лотар Маттеус («Баварія» (Мюнхен))
- Крістіан Шраєр («Баєр 04»)
- Вольфрам Вуттке («Кайзерслаутерн»)
- Міхаель Цорк («Боруссія» (Дортмунд))
«Баварія» (Мюнхен) |
---|
Воротар: Жан-Марі Пфафф (34). Захисники: Ганс Пфлюглер (32 / 7); Норберт Едер (32 / 1); Андреас Бреме (31 / 4); Клаус Аугенталер (к; 25 / 4); Гольгер Вільмер (9); Улі Баєршмідт (1). Головний тренер: Удо Латтек. Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Раймонд Ауманн; Роберт Декайзер, Александер Кучера. |
- ↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ Archive 1986/1987 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)