Бундесліга (Німеччина) — Вікіпедія

Ця стаття про футбольний чемпіонат Німеччини. Про однойменні чемпіонати в інших країнах див. Бундесліга.
Бундесліга
Засновано1963 (1902)
РегіонНімеччина Німеччина
КонфедераціяУЄФА
Кількість команд18
Рівень в ієрархії1
Пониження в класіДруга Бундесліга
Внутрішній кубокКубок Німеччини
Суперкубок Німеччини
Міжнародні турніриЛіга чемпіонів УЄФА
Ліга Європи УЄФА
Поточний чемпіонБаєр 04 (1)
Найбільше перемогБаварія (33)
Найбільше виступівКарл-Гайнц Кербель (602)
Найкращий бомбардирГерд Мюллер (365)
Сайтbundesliga.de
Поточний сезон

Бундесліга (нім. Fußball-Bundesliga) — вища ліга футбольного чемпіонату Німеччини серед чоловічих команд. Бундесліга була заснована в 1963 році Німецькою футбольною асоціацією, в цей час проводиться під егідою Німецької футбольної ліги. З 1902 по 1963 роки проводився любительський чемпіонат Німеччини. Чемпіон країни визначався між переможцями регіональних ліг.

Є також Друга Бундесліга та Третя футбольна ліга Німеччини. За чинним регламентом (з 2007 року) два найкращі клуби Другої ліги за результатами кожного сезону переходять до Бундесліги. І навпаки: два клуби з Бундесліги, які отримали найгірші результати, переходять до Другої ліги. Також третя команд Другої ліги та третя з кінця команда Бундесліги грають між собою 2 матчі плей-оф за місце у Бундеслізі.

Існує також Вища жіноча Бундесліга.

Формат змагань

[ред. | ред. код]

Чемпіонат проводиться по традиційній круговій схемі: кожен клуб грає з кожним двічі — один раз на власному стадіоні і один раз на арені суперників. За перемогу нараховують 3 очки (введено з сезону 1995—96, до цього за перемогу нараховувалось 2 очки), за нічийний рахунок — 1 очко, за поразку — 0 очок. Клуб із найбільшою кількістю очок в кінці сезону стає чемпіоном Німеччини. Дві команди, що посіли останні місця, вибувають до другої Бундесліги, відповідно дві найкращі команди другої Бундесліги здобувають право брати участь в основному чемпіонаті.

Шістнадцята команда за підсумками сезону та третя команда другої Бундесліги грають між собою 2 матчі, переможець в наступному сезоні продовжує змагання в Бундеслізі.

При однаковій кількості очок у команд діють такі правила:

  • Різниця забитих і пропущених голів
  • Кількість забитих голів
  • Результати особистих зустрічей (кількість очок)
  • Різниця забитих і пропущених м'ячів в особистих зустрічах
  • Кількість забитих голів в особистих зустрічах
  • Кількість голів забитих на виїзді.

Якщо і після цього не можливо визначити остаточну позицію клубів, то проводиться додатковий матч на нейтральному полі.

Кваліфікація до єврокубків (станом на сезон 2018—2019)

[ред. | ред. код]

Загалом від Німеччини 7 команд (4 в Лізі чемпіонів та 3 в Лізі Європи) отримують право брати участь у єврокубках за результатами чемпіонату та кубку Німеччини.

Чемпіон, віце-чемпіон та третя команда беруть участь в Лізі чемпіонів починаючи змагання з групового етапу. Четверта команда ліги починає змагання в Лізі чемпіонів раунду плей-оф нечемпіонської кваліфікації.

Володар кубка Німеччини здобуває право грати в Лізі Європи з групового етапу. П'ята команда ліги починає змагання із раунду плей-оф, шоста команда починає з третього раунду. Також існує декілька винятків:

  • Якщо володар кубка здобув право брати участь у єврокубках за результатами чемпіонату, то до Ліги Європи кваліфікується фіналіст, починаючи змагання на раунд швидше
  • Якщо обидва фіналісти кубка кваліфікуються до єврокубків за результатами чемпіонату, то право брати участь в Лізі Європи здобуває сьома команда за підсумками чемпіонату.

В Лізі Європи за підсумками кубка можуть потрапити команди незалежно від ліги в якій вони виступають. Так, наприклад, за підсумками сезону 2003—2004 команда, що виступала в Другій Бундеслізі, Алеманія здобула право брати участь в кубку УЄФА як фіналіст, оскільки переможець кубка Вердер кваліфікувався до Ліги чемпіонів.

Клуби-учасники

[ред. | ред. код]
Докладніше: Чемпіонат Німеччини з футболу 2023—2024: Бундесліга

У сезоні 2023—2024 беруть участь такі клуби:

Команда Місто Стадіон Місткість
Айнтрахт Франкфурт-на-Майні Коммерцбанк-Арена 51,500
Аугсбург Аугсбург Аугсбург-Арена 30,660
Баварія Мюнхен Альянц-Арена 75,000
Баєр 04 Леверкузен БайАрена 30,210
Боруссія Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 81,365
Боруссія Менхенгладбах Боруссія-Парк 54,057
Бохум Бохум Рурштадіон 27,599
Вердер Бремен Везерштадіон 42,100
Вольфсбург Вольфсбург Фольксваген-Арена 30,000
Гайденгайм Гайденгайм-ан-дер-Бренц Фойт-Арена 15,000
Гоффенгайм 1899 Зінсгайм Рейн-Некар-Арена 30,150
Дармштадт 98 Дармштадт Штадіон ам Бьолленфальтор 17,000
Кельн Кельн Рейн Енергі Штадіон 49,698
РБ Лейпциг Лейпциг Ред Булл Арена 47,069
Майнц 05 Майнц Опель Арена 34,000
Уніон Берлін Штадіон ан дер Альтен Форштерай 22,012
Фрайбург Фрайбург Європа-Парк-Стадіон 34,700
Штутгарт Штутгарт Мерседес-Бенц Арена 60,449

Фінали чемпіонату Німеччини (1902—1963)

[ред. | ред. код]
Сезон Чемпіон Рахунок Віце-чемпіон
1902/03 «ВФБ Лейпциг» 7-2 ДФК Прага
1903/04 Фінал не проводився[1]
1904/05 «Уніон-92» (Берлін) 2-0 «Карлсруе ФФ»
1905/06 «ВФБ Лейпциг» 2-1 ФК «Пфорцгайм»[de]
1906/07 «Фрайбургер» 3-1 «Вікторія-89» (Берлін)
1907/08 «Вікторія-89» (Берлін) 3-1 «Штутгартер Кікерс»
1908/09 «Фенікс» (Карлсруе) 4-2 «Вікторія-89» (Берлін)
1909/10 «Карлсруе ФФ» 1-0 «Гольштайн» (Кіль)
1910/11 «Вікторія-89» (Берлін) 3-1 «ВФБ Лейпциг»
1911/12 «Гольштайн» (Кіль) 1-0 «Карлсруе ФФ»
1912/13 «ВФБ Лейпциг» 3-1 «Дуйсбургер»
1913/14 «Гройтер Фюрт» 3-2 «ВФБ Лейпциг»
В 1915—1919 не проводився
1919/20 «Нюрнберг» 2-0 «Гройтер Фюрт»
1920/21 «Нюрнберг» 5-0 «Форвертс» (Берлін)
1921/22 «Гамбург» відмовився від титулу[2]
1922/23 «Гамбург» 3-0
1923/24 «Нюрнберг» 2-0 «Гамбург»
1924/25 «Нюрнберг» 1-0 «Франкфурт»
1925/26 «Гройтер Фюрт» 4-1 «Герта» (Берлін)
1926/27 «Нюрнберг» 2-0 «Герта» (Берлін)
1927/28 «Гамбург» 5-2 «Герта» (Берлін)
1928/29 «Гройтер Фюрт» 3-2 «Герта» (Берлін)
1929/30 «Герта» (Берлін) 5-4
1930/31 «Герта» (Берлін) 3-2 «Мюнхен-1860»
1931/32 «Баварія» 2-0 «Айнтрахт» (Франкфурт)
1932/33 «Фортуна» (Дюссельдорф) 3-0 «Шальке-04»
1933/34 «Шальке-04» 2-1 «Нюрнберг»
1934/35 «Шальке-04» 6-4 «Штутгарт»
1935/36 «Нюрнберг» 2-1 «Фортуна» (Дюссельдорф)
1936/37 «Шальке-04» 2-0 «Нюрнберг»
1937/38 «Ганновер-96» 3-3, 4-3 «Шальке-04»
1938/39 «Шальке-04» 9-0 «Адміра» (Відень)
1939/40 «Шальке-04» 1-0 «Дрезднер»
1940/41 «Рапід» (Відень) 4-3 «Шальке-04»
1941/42 «Шальке-04» 2-0 «Фірст Вієнна»
1942/43 «Дрезднер» 3-0 «Саарбрюкен»
1943/44 «Дрезднер» 4-0 «Люфтваффен» (Гамбург)
В 1945—1947 не проводився
1947/48 «Нюрнберг» 2-1 «Кайзерслаутерн»
1948/49 «Вальдгоф» (Мангейм) 3-2 «Боруссія» (Дортмунд)
1949/50 «Штутгарт» 2-1 «Кікерс» (Оффенбах)
1950/51 «Кайзерслаутерн» 2-1 «Пройсен» (Мюнстер)
1951/52 «Штутгарт» 3-2 «Саарбрюкен»
1952/53 «Кайзерслаутерн» 4-1 «Штутгарт»
1953/54 «Ганновер-96» 5-1 «Кайзерслаутерн»
1954/55 «Рот-Вайс» (Ессен) 4-3 «Кайзерслаутерн»
1955/56 «Боруссія» (Дортмунд) 4-2 «Карлсруе»
1956/57 «Боруссія» (Дортмунд) 4-1 «Гамбург»
1957/58 «Шальке-04» 3-0 «Гамбург»
1958/59 «Айнтрахт» (Франкфурт) 5-3 «Кікерс» (Оффенбах)
1959/60 «Гамбург» 3-2 «Кельн»
1960/61 «Нюрнберг» 3-0 «Боруссія» (Дортмунд)
1961/62 «Кельн» 4-0 «Нюрнберг»
1962/63 «Боруссія» (Дортмунд) 3-1 «Кельн»

Чемпіони Бундесліги за сезонами

[ред. | ред. код]

Надалі подано список чемпіонів Німеччини за роками:[3]

Досягнення чемпіонів

[ред. | ред. код]
Клуб Перемог Переможні сезони
«Баварія»
33
1932, 1969, 1972, 1973, 1974, 1980, 1981, 1985, 1986, 1987,
1989, 1990, 1994, 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2005, 2006,
2008, 2010, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020,
2021, 2022, 2023
«Нюрнберг»
9
1920, 1921, 1924, 1925, 1927, 1936, 1948, 1961, 1968
«Боруссія» (Дортмунд)
8
1956, 1957, 1963, 1995, 1996, 2002, 2011, 2012
«Шальке-04»
7
1934, 1935, 1937, 1939, 1940, 1942, 1958
«Гамбург»
6
1923, 1928, 1960, 1979, 1982, 1983
«Боруссія» (Менхенгладбах)
5
1970, 1971, 1975, 1976, 1977
«Штутгарт»
5
1950, 1952, 1984, 1992, 2007
«Кайзерслаутерн»
4
1951, 1953, 1991, 1998
«Вердер»
4
1965, 1988, 1993, 2004
«Вольфсбург»
1
2009
«Баєр 04»
1
2024

Українці в Бундеслізі

[ред. | ред. код]

В таблиці наведено список українських футболістів, які в різний час грали у Бундеслізі. Слід зазначити, що Дмитро Коваленко у 2006 році отримав американське громадянство.
Одночасно найбільше українців — четверо — виступало в сезоні 2016/2017 (Коноплянка, Олійник, Федецький та Юрченко). Найбільше ігор в Бундеслізі серед українців провів Андрій Воронін (155), він же забив найбільше голів (48). Понад сто матчів зіграв також Віктор Скрипник (138). В складах своїх команд чемпіонами Німеччини ставали Віктор Скрипник (в сезоні 2003/04) та двічі Анатолій Тимощук (2009/10 та 2012/13).
Всього в німецьких командах від Бундесліги 1 до Регіональних ліг (4 рівень системи футбольних ліг Німеччини), в період від здобуття Україною незалежності грало 16 громадян України (з них 14 були заграні в Бундеслізі 1), у 21 клубі.

Українські тренери

[ред. | ред. код]
Тренер Клуб Час роботи Днів на посаді Досягнення, примітки
Віктор Скрипник «Вердер» 26.10.2014 — 18.09.2016 693

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ До фіналу вийшли «ВФБ Лейпциг» та «Британія» (Берлін).
  2. ↑ «Гамбург» та «Нюрнберг» зіграли два матчі (2-2, 1-1). У другому поєдинку у складі «Нюрнберга» залишилося сім футболістів і матч був припинений. Перемогу присудили «Гамбургу», але він відмовився від титулу.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2007. Процитовано 17 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бундесліга_(Німеччина)&oldid=43753319