МС-21 — Вікіпедія

Иркут МС-21
Тип	ближньо-середньомагістральний пасажирський літак
Розробник	НПК «Иркут» ДКБ імені Яковлєва
Виробник	Иркутский авиационный завод
Головний конструктор	К. Ф. Попович[1]
Перший політ	28 травня 2017[2]
Статус	випробування
Виготовлено	будують 4 дослідних зразки
Вартість розробки	4,54 млрд USD[3][4][5]
Вартість одиниці	≈ 72—85 млн USD[6]
МС-21 у Вікісховищі

Зовнішні відеофайли
	Презентация МС-21 на YouTube

Ирку́т МС-21 («Магістральний літак XXI століття», рос. «Магистральный самолёт XXI века») — російський проєкт ближньо-середньомагістрального пасажирського літака. Початок серійного виробництва було заплановано на 2017 рік^[7], але було перенесено спочатку на 2018 рік, а потім на 2019 рік, а потім на 2022 рік^[8], а потім на 2024^[9].

Вважають, що основну конкуренцію літаку Иркут МС-21 складе китайський літак Comac C919, але, разом з тим, МС-21 претендує на ту ж комерційну нішу, що і Boeing 737 MAX та Airbus A320neo^[10].

29 жовтня 2010 року в ЦАГІ були завершені попередні випробування повітрозабірників для двигунів літака^[11]. В ході досліджень були визначені режими безпечної експлуатації літака із встановленими двигунами. Після закінчення всіх необхідних процедур були видані рекомендації розробнику «МС-21» для їх експлуатації.

Програма сім’ї ближньо-середньомагістральних літаків МС-21 розробляється разом із ДКБ імені Яковлєва і корпорацією «Іркут». Учасником проєкту також була компанія Авіаційний комплекс ім. Іллюшина, проте у лютому 2008 вона покинула проєкт^[12]. Спочатку планувалося, що при запуску серійного виробництва літак отримає назву Як-242^[13], проте пізніше від цього відмовилися^[14].

Урочиста церемонія викочування нового літака МС-21 відбулась в Іркутську 8 червня 2016 року^[15].

13 травня 2017 року літак зробив пробіжки по аеродрому Іркутського авіазавода^[16].

12 вересня 2011 президент корпорації «Іркут» Олексій Федоров в ході Байкальського економічного форуму заявив, що корпорація в першу чергу буде поставляти замовникам літак сімейства МС-21 у варіанті зі 180 посадковими місцями (МС-21-300) замість планованого раніше варіанту із 150 кріслами (МС-21-200), оскільки 70-80% заявок приходить на варіант з місткістю 180 пасажирів.

Укладені угоди про поставку
Дата укладання угоди	Покупець	Експлуатант	Термін поставки	Тип	замовлено	опціон	примітки
21 липня 2010	[20] Crecom Burj Berhad		2016—2022	МС-21-200 МС-21-300	25 25		твердий контракт [21][неавторитетне джерело][20][22][23]
22 липня 2010	Ільюшин Фінанс		2019—2022	МС-21-200 МС-21-300	28 35	22	твердий контракт[20]
21 липня 2010	ВЭБ-Лизинг				15	15	угода про поставку[20]
19 липня 2010	Nordwind Airlines				3*	2*	попередня угода[24]
17 серпня 2011	Авіакапітал-Сервіс	Аерофлот	2017—2020	МС-21-200 МС-21-300	15 35	35	твердий контракт[25]
27 серпня 2013	ВЭБ-лизинг		2018—2022	МС-21-300	30		твердий контракт[26]
28 серпня 2013	ИрАэро		2019—2022	МС-21-300	10		тверда угода[27]
28 серпня 2013	Сбербанк Лизинг		2019—2025		20		тверда угода[28]
30 серпня 2013	Red Wings Airlines		2019		10		повідомлення про підписання контракту[29]
9 листопада 2015	Cairo Aviation				6	4	угода про закупку[30]
6 червня 2016	Азербайджанські авіалінії				10 [джерело?]		меморандум про взаєморозуміння по закупці[31]
Всього					204	111
* — не враховані в остаточних сумах через відсутність інформації про покупця

Експерти вважають, що вихід на зовнішній ринок для виробників МС-21 є вкрай складним завданням. Це обумовлено тим, що зовнішній ринок законтрактований Boeing і Airbus на 75% до 2025 року, існує необхідність підготовки сервісної мережі за кордоном, а також можуть бути проблеми зі сертифікацією літака за кордоном. Разом з тим, ринок цивільної авіації зростає, і отримання частини ринку вважається здійсненним завданням.^[10]

У січні 2019 року видання Коммерсантъ опублікувало матеріал, у якому стверджується, що через санкції, впроваджені Сполученими Штатами Америки і Японією щодо Росії, на авіабудівне підприємство припинилося постачання композитних матеріалів, необхідних для виробництва крила МС-21.^[32] Якщо санкції діятимуть і надалі, то Росії доведеться або розробляти композитний матеріал самотужки (на що буде потрібно кілька років), або замінити його на метал (що позбавить МС-21 головної переваги над конкурентами, такими як Ту-204), або взагалі закрити проєкт.

• Airbus A320neo
• Boeing 737 MAX
• Comac C919
• Ту-204СМ

• МС-21, Сайт ОАК [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• МС-21 на сайте SVAVIA.RU [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Двигатель СПМ-21 для нового российского самолёта МС-21
• Видеопрезентация самолёта МС-21 [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
• Внешний вид и схема окраски самолёта МС-21-200 [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]