French
DeutschМадам Нобель — Вікіпедія
Мадам Нобель | |
|---|---|
| нім. Eine Liebe für den Frieden - Bertha von Suttner und Alfred Nobel | |
 | |
| Жанр | біографічна драма |
| Режисер | Урс Еггер |
| Продюсер | Томас Грох Джералд Подгорнінг |
| Сценарист | Райнер Берг Томас Вендріш |
| На основі | п'єси «Містер і місіс Нобель» Естер Вілар |
| У головних ролях | Біргіт Мініхмайр Філіп Хохмайр Себастьян Кох |
| Оператор | Томас В. Кієнаст |
| Композитор | Маріус Руланд |
| Монтаж | Андреа Мертенс |
| Художник | Enid Löserd[1] і Florian Reichmannd[1]  |
| Кінокомпанія | Mona Film Produktion |
| Дистриб'ютор | ARD Degeto Film |
| Тривалість | 88 хв. (1 год. 28 хв.) |
| Мова | німецька |
| Країна |  Австрія Німеччина |
| Рік | 2014 |
| Дата виходу | Австрія — 10 грудня 2014 |
| IMDb | ID 3704536 |
 Мадам Нобель у Вікісховищі | |
«Мадам Нобель» — австро-німецький художній фільм про життя Берти Кінскі та її відносини з Альфредом Нобелем і Артуром фон Зуттнером.
У 1877 році 34-річну графиню Берту фон Кінскі відправляють до Парижа через її стосунки з набагато молодшим бароном Артуром фон Зуттнером. У Франції їй доведеться працювати секретарем хіміка Альфреда Нобеля. У них виявились спільні інтереси та цікаві теми до розмов. У Альфреда виникають почуття до цієї жінки. Невдовзі в Париж приїздить Артур і разом з Бертою від'їжджає на Кавказ, сподіваючись з допомогою родички-мінгрельської княгині згодом опинитися у Петербурзі. Весь час жінка листується з Альфредом Нобелем.
Молодий барон не мав підтримки батьків, Артуру та Берті довелося важко. Берта починає писати, її твори мають шанувальників. Через вбивство царя в Петербурзі починається плутанина і подружжя вже не могло розраховувати на допомогу княгині з переїздом. Тим часом війна на Кавказі стає зовсім поруч з будинком Зуттнерів. Артур починає писати репортажі, а Берта бачить жахіття війни. Вона вмовляє чоловіка повернутися до його батьків. Виявилось, що справи батька погіршились. Він навіть продав маєток у Відні, де вони могли б жити разом. Життя з батьками Артура не влаштовували Берту: отримавши задаток за свій твір Берта приїжджає до Парижа з Артуром. У будинку Нобеля Берта знайомиться з батьком французького пацифістського руху Фредеріком Пассі, після якого вона вирішує написати про війну з погляду жінки. У Відні, подолавши складності, виходить в світ книга «Геть зброю!» («Die Waffen nieder!»), яка мала великий резонанс.
Альфред Нобель змушений був покинути Париж та оселитися в Сан-Ремо. Після виступу на конференції пацифістів Берта мала зустрітися з хіміком та отримала листа від Артура. Вона терміново їде додому і бачить чоловіка з коханкою. Жінка продовжує виступати як посланець миру. Перед смертю Нобель розпоряджується перевести свій статок у фонд, який щорічно буде виплачувати премії за найбільший внесок у царині фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури і особливі досягнення перед людством у справі миру (Нобелівська премія).
У 1906 у Норвегії Берта фон Зуттнер стає першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію.
| Актор | Персонаж | Роль |
|---|---|---|
| Біргіт Мініхмайр | Берта Кінскі | подруга Альфреда Нобеля |
| Філіп Хохмайр | Артур фон Зуттнер | чоловік Берти |
| Себастьян Кох | Альфред Нобель | вчений-хімік, закоханий у Берту |
| Сона Макдональд | Баронеса | мати Артура |
| Йозеф Лоренц | Барон фон Зуттнер | батько Артура |
| Йоганна Швертфіга | Софі | фрейліна |
| Йоханнес Хершманн | Огюст | дворецький Нобеля |
Зйомки стрічки проходили в Відні, Австрія.
- Кінорежисер — Урс Еггер
- Сценаристи — Райнер Берг, Томас Вендріш, Естер Вілар
- Кінопродюсери — Томас Грох, Джералд Подгорнінг
- Кінооператор — Томас В. Кієнаст
- Кіномонтаж — Андреа Мертенс
- Композитор — Маріус Руланд
- Художник-постановник — Флоріан Райхманн
- Артдиректор — Енід Лесер
- Художник по костюмах — Біргіт Гюттер[2].
На сайті IMDb рейтинг стрічки становить 6,9/10 на основі 46 голосів[3].
| Нагороди та номінації | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 2015 | Romy [4] | Улюблений актор | Себастьян Кох | Номінація | |
| Улюблена акторка | Біргіт Мініхмайр | Номінація | |||
- ↑ а б ČSFD — 2001.
- ↑ Eine Liebe für den Frieden - Bertha von Suttner und Alfred Nobel: Full Cast & Crew (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2017.
- ↑ Мадам Нобель [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] на IMDb
- ↑ Romy-Gala 2015: Barbara Schöneberger moderiert in der Wiener Hofburg (нім.). vienna.at. 2 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 12 квітня 2017.
- Eine Liebe für den Frieden - Bertha von Suttner und Alfred Nobel на сайті IMDb (англ.)
(станом на 12.04.2017)
