French
DeutschМариновані огірки — Вікіпедія
 |
Мариновані огірки — овочеві консерви, до складу яких обов'язково входить оцтова кислота, що забезпечує консервуючу дію в процесі маринування. Мариновані огірки готують шляхом заливки плодів маринадом з подальшою пастеризацією.
Часто стверджують, що мариновані огірки були вперше розроблені для робітників, які будували Велику китайську стіну,[1] хоча інша гіпотеза полягає в тому, що вони вперше були виготовлені в долині Тигру в Месопотамії, використовуючи огірки, привезені спочатку з Індії.[2]
Історично склалося так, що огірки стали найпопулярнішим продуктом для маринування. В Російській імперії огірок з'явився за часів Івана Грозного, але тут його смак визнали прісним, тому стали солити й маринувати. Такий спосіб допомагав зберегти врожай на зиму. Протягом багатьох століть огірки готували в бочках, поки на початку XIX століття Ніколя Аппер не відкрив спосіб закочування огірків в банки. З того часу банки для маринованих огірків незмінно користуються успіхом.
Мариновані огірки в залежності від концентрації оцтової кислоти поділяються на:
- Слабокислі — 0,4 %
- Середньокислі — 0,6 %
- Кислі — 0,61-0,9 %
Сучасні виробники консервованої продукції пропонують споживачам широкий асортимент маринованих огірків.
- Оцтова кислота в поєднанні з кухонною сіллю пригнічує життєдіяльність мікрофлори, що призводять до псування свіжих овочів, але в малих кількостях вона не має шкідливого впливу на організм людини.
- Кисле середовище перешкоджає утворенню солей кальцію, які осідають на суглобах, і є основою для розвитку остеохондрозу.
Мариновані огірки протипоказані при гострих гепатитах і холециститах, загостренні запальних процесів товстого кишечника і при зниженій секреторній функції шлунка.
- ↑ Brown, Amy Christine (1 січня 2018). Understanding Food: Principles and Preparation (англ.). Cengage Learning. ISBN 9781337557566. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ History in a Jar: Story of Pickles | The History Kitchen | PBS Food. PBS Food (амер.). 3 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 12 червня 2018.
- Hans-Joachim Rose: Die Küchenbibel. Enzyklopädie der Kulinaristik. Tre Torri, Berlin 2007, ISBN 3937963413. (S.350)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |