Марні Ніксон — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ніксон.
Марні Ніксон
англ. Marni Nixon
Народилася22 лютого 1930(1930-02-22)[3][4][…]
Альтадена, окр. Л.-Анджелес
Померла24 липня 2016(2016-07-24)[6][4][…] (86 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[6]
  • рак молочної залози
    • Громадянство США
    Діяльністьоперна співачка, вчителька музики, акторка, акторка театру, ghost singer
    Alma materГоллівудська старша школа
    ЗакладІнститут мистецтв Каліфорнії
    Роки діяльності1948 — 2008
    У шлюбі зЕрнест Голд
    ДітиAndrew Goldd
    IMDbnm0633262
    CMNS: Марні Ніксон у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Ма́рні Ні́ксон (англ. Marni Nixon, при народженні Маргарет Ніксон Макітрон, англ. Margaret Nixon McEathron; 22 лютого 1930 — 24 липня 2016) — американська співачка (сопрано), акторка та закадрова виконавиця.

    Кар'єра

    [ред. | ред. код]

    Найбільш відома дубляжем провідних акторок у популярних мюзиклах «Король і я» (1956), «Вестсайдська історія» (1961) і «Моя чарівна леді» (1964).[7] У 1965 році відбулася перша і єдина поява Ніксон на великому екрані — вона виконала роль сестри Софії в знаменитому мюзиклі Роберта Вайза «Звуки Музики».

    З 1969 по 1971 рік Марні Ніксон викладала в Каліфорнійському інституті мистецтв, а з 1980 року працювала в Музичній академії Заходу в Монтесіто[8]. З кінця 1970-х вона була ведучою дитячої передачі в Сіетлі, яка принесла їй три Денні премії «Еммі». На додаток до цього у неї були сольні партії в операх Лос-Анджелеса, Сіетла і Сан-Франциско[9], а також вона виступила солісткою з оркестрами Нью-Йорка, Клівленда, Торонто, Лондона та Ізраїлю[10]. У Ніксон також була активна кар'єра в театрі, в тому числі і в музичних постановках Бродвею.

    Від першого чоловіка, композитора Ернеста Голда, народила сина Ендрю Голда, що також став музикантом (помер від серцевого нападу в 2011 році у віці 59 років).

    Марні Ніксон померла влітку 2016 року у віці 86 років від наслідків раку молочної залози.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132869810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ SNAC — 2010.
    4. ↑ а б Internet Broadway Database — 2000.
    5. ↑ а б Encyclopædia Britannica
    6. ↑ а б Marni Nixon, the Voice Behind the Screen, Dies at 86 / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2016. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    7. ↑ Fox, Margalit (25 липня 2016). Marni Nixon, the Singing Voice Behind the Screen, Dies at 86. The New York Times. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 25 липня 2016.
    8. ↑ Bernheimer: «Marni Nixon», Grove Music Online
    9. ↑ Bargreen, Melonda. «From shadows to spotlight: Acclaimed soprano Marni Nixon, 76, writes her memoir», The Seattle Times, November 3, 2006, accessed December 23, 2011
    10. ↑ «The Singer Symposium 2008 Distinguished Artist Award» [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.], Singer Symposium, October 25, 2008, accessed February 20, 2013

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марні_Ніксон&oldid=41665920