Мартін Тейлор — Вікіпедія

Ф
Мартін Тейлор
Особисті дані
Народження 9 листопада 1979(1979-11-09) (45 років)
  Ашингтон, Велика Британія
Зріст 194 см
Вага 95 кг
Громадянство  Англія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1997-1998 Англія «Блекберн Роверз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2004 Англія «Блекберн Роверз» 88 (6)
2000 →  Англія «Дарлінгтон» 4 (0)
2000 →  Англія «Стокпорт Каунті» 7 (0)
2004–2007 Англія «Бірмінгем Сіті» 99 (2)
2007 →  Англія «Норвіч Сіті» 8 (1)
2010–2012 Англія «Вотфорд» 90 (10)
2012–2014 Англія «Шеффілд Венсдей» 11 (0)
2013 →  Англія «Брентфорд» 5 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Англія Англія U-21 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мартін Тейлор (англ. Martin Taylor, нар. 9 листопада 1979, Ашингтон) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Блекберн Роверз», з яким став володарем Кубка Англійської ліги, а також молодіжну збірну Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Блекберн Роверз»

[ред. | ред. код]

Тейлор народився в Ашингтоні, Нортамберленд[1], і навчався в середній школі Кремлінгтон[2]. Він грав у футбол за «Кремлінгтон Джуніорс» до переходу в «Блекберн Роверз»: на початку сезону 1997/98 17-річний Тейлор підписав свій перший професійний контракт[3].

У сезоні 1998/99 Мартін дебютував за першу команду, зігравши три гри у Прем'єр-лізі, але команда вилетіла до Першого дивізіону, де захисник наступного року зіграв ще 6 матчів. Того ж сезону Мартіна здавали в оренди в «Дарлінгтон» і «Стокпорт Каунті», які допомогли Тейлору здобути впевненість у своїх силах[4].

З 2002 року Тейлор став стабільно грати за «Блекберн» і допоміг команді здобути перемогу у фіналі Кубка ліги над «Тоттенгем Готспур» (2:1)[5].

Менеджером «Блекберна» Гремом Сунессом Тейлор розглядався як потенційна заміна для захисників Геннінга Берга і Крейга Шорта, але, як тільки Берг залишив клуб, Сунес підписав Лоренцо Аморузо, а потім оформив оренду Маркуса Баббеля, тому що відчував, що «Блекберн» потребує досвідчених центральних захисників[6][7].

У січні 2004 року Сунес, потребуючи грошей для нових трансферів, погодився продати Тейлора в «Бірмінгем Сіті»[8] за 1,25 млн фунтів. Всього за рідку команду захисник зіграв 124 гри в усіх турнірах і забив 6 голів.

«Бірмінгем Сіті»

[ред. | ред. код]

2 лютого 2004 року Тейлор підписав контракт із «Бірмінгем Сіті» на три роки. Колишні товариші по «Блекберну» Девід Данн і Дам'єн Джонсон допомогли йому швидко влитися в колектив[9][10]. Роб Келлі, у майбутньому директор молодіжної академії «Блекберна», заявив в інтерв'ю, що робота Тейлора з тренером «Бірмінгема» Стівом Брюсом має допомогти гравцеві виявити свій нереалізований потенціал[11][12].

Тейлор дебютував у «Бірмінгемі» у переможному матчі з «Евертоном» (3:0), а в наступній грі проти «Мідлсбро» він забив свій перший гол у чемпіонаті за клуб. Будучи не в змозі витіснити зі складу будь-кого зі зв'язки центральних захисників Меттью Апсон — Кенні Каннінгем, він регулярно грав у частині сезону, але не на своїй найбільш комфортній позиції, а в основному на правому фланзі оборони[12]. Коли Брюс запрошував Тейлора до «Бірмінгему», він згадав про здатність гравця грати на будь-якій позиції у захисті[13], ця універсальність робила Тейлора ідеальним кандидатом на роль резервного гравця на випадок травми будь-кого з основних захисників.

У сезоні 2004/05 хороша форма Апсона і Каннінгема, а також прихід голландця Маріо Мельхіота з «Челсі» суттєво обмежили ігровий час Тейлора. У другій половині сезону 2005/06 він зіграв кілька матчів у період травми Апсона[14].

Тейлор у «Бірмінгем Сіті», 2004 рік.

Відхід Каннінгема та Мельхіота після вильоту «Бірмінгема» з Прем'єр-ліги, а також важка травма Апсона могли дозволити Тейлору стати основним захисником клубу в парі з новачком Брюно Н'Готті. Але Брюс запросив тунісця Раді Жаїді і віддав перевагу Олів'є Тебілі в основі, поки Жаїді набирав форму[14]. Травма Н'Готті виявилася вдалою Тейлора. Він отримав капітанську пов'язку після того, як Дам'єн Джонсон зламав щелепу, і його зв'язка в центрі оборони з Жаїді допомогла «Бірмінгему» впевнено фінішувати на другому місці в Чемпіоншипі 2006/07 та повернутись до еліти. На знак визнання його цінності для клубу у квітні 2007 року з ним підписали новий трирічний контракт із можливістю продовження ще на два роки[15].

«Бірмінгем Сіті» повернувся до Прем'єр-ліги в сезоні 2007/08, і загострена конкуренція за місце в основі призвела до того, що Тейлор не грав протягом перших двох місяців сезону. 1 листопада 2007 року він перейшов в оренду в «Норвіч Сіті» на один місяць[16]. У своїй дебютній грі проти «Іпсвіч Таун» через три дні Тейлор зіграв важливу роль у першому голі своєї команди: його навіс захисник «Іпсвіча» Овен Гарван перетворив на автогол[17]. Тейлор забив у матчі проти «Блекпула»[18] і додав міцності задній лінії «Норвіча». Хоча «Норвіч» розраховував продовжити оренду, це виявилося неможливим, і Тейлор повернувся в «Бірмінгем»[19].

Після приходу Алекса Макліша на посаду тренера «Бірмінгема», Тейлор попросив про трансфер. Клуб прийняв пропозицію від «Квінз Парк Рейнджерс» про трансфер Тейлора за £1,25 млн, але гравець відкинув його[20].А після травми Рафаела Шмітца, від'їзду Жаїді на матчі за збірну та невдачі Макліша у підписанні нових захисників, дали Тейлору шанс. У січні 2008 року він зіграв гру проти «Дербі Каунті»[14] і зберіг своє місце в основі в наступному матчі, незважаючи на повернення Шмітца та Жаїді, і вражаюча форма Тейлора дозволила йому залишатися в основі до кінця сезону[21].

23 лютого 2008 року на третій хвилині домашнього матчу «Бірмінгема» проти «Арсеналу» Тейлор здійснив фол на хорватському нападнику Едуардо, в результаті якого нападник отримав відкритий перелом лівої малогомілкової кістки і відкритий перелом лівої кісточки. Едуардо отримував допомогу на полі протягом семи хвилин, перш ніж ліг на операційний стіл у місцевій лікарні та був переведений до лондонської лікарні наступного дня[22][23]. Травма була настільки страшною, що Sky Sports, яка вела трансляцію матчу, вирішила не показувати повторів інциденту. Тейлор був вилучений з поля[22][24].

У своєму післяматчевому інтерв'ю тренер Арсеналу Арсен Венгер закликав довічно дискваліфікувати Тейлора[22], але пізніше в той же день визнав, що ці слова були сказані в запалі[25]. Незабаром після матчу «Бірмінгем» виступив із заявою, стверджуючи відсутність у Тейлора злого наміру та його душевні страждання, а також побажавши Едуардо якнайшвидшого одужання[22]. Капітан збірної Хорватії Ніко Ковач назвав «звірячою» поведінку Тейлора[26], а в інтернеті стали з'являтися погрози на адресу гравця[27]. Тренер «Бірмінгема» Алекс Макліш і нападник «Арсеналу» Ніклас Бендтнер, колишній товариш Тейлора по команді, наполягали, що він ніколи не був грубим гравцем[22][28].

На особисте прохання президента Зеппа Блаттера голова дисциплінарного комітету ФІФА розглянув справу про дискваліфікацію Тейлора, проте Футбольна федерація Англії не стала збільшувати триматчевий термін дискваліфікації, оскільки не побачила у діях гравця наміру[29].

«Вотфорд»

[ред. | ред. код]
Мартін Тейлор (ліворуч) у складі «Вотфорда». 2011 рік.

Тейлор приєднався до «Вотфорда» з Чемпіоншипу на правах вільного агента 29 січня 2010 року, підписавши контракт на два з половиною роки[30]. Він дебютував за «шершнів» 2 лютого, відігравши всі 90 хвилин проти «Шефілд Юнайтед»[31]. «Вотфорд» виграв матч з рахунком 3:0, а Тейлор допоміг команді здобути першу «суху» перемогу за останні два місяці. Тейлор забив свій перший гол за новий клуб у переможному матчі з «Брістоль Сіті» (2:0) наступного тижня[32].

Після відходу захисника Джея Демеріта Тейлор та Едріан Маріаппа стали основною зв'язкою центральних захисників у сезоні 2010/11[33]. Незважаючи на боротьбу з травмою наприкінці сезону, Тейлор відіграв усі 46 матчу «Вотфорда»[34]. Він також відіграв ще три гри в інших турнірах та забив шість голів[35]. Тейлор посів друге місце в голосуванні за Гравця сезону клубу «Вотфорд», поступившись лише найкращому бомбардиру турніру Денні Грему[36].

28 серпня Тейлор забив свій перший гол у сезоні 2011/12, в матчі проти колишнього клубу «Бірмінгем Сіті» (2:2). У жовтні він вивихнув ключицю після зіткнення під час домашнього матчу проти «Крістал Пелас» і пропустив три місяці[37]. Його повернення було відкладено, коли він зламав палець на нозі у товариській грі у січні 2012 року[38]. Зрештою він повернувся до матчу з «Вест Гем Юнайтед» на початку березня, вийшовши на заміну після травми Дейла Беннетта[39]. Наприкінці сезону Тейлор підписав новий однорічний контракт із «Вотфордом»[40].

«Шеффілд Венсдей»

[ред. | ред. код]

31 серпня 2012 року Тейлор підписав дворічний контракт з клубом Чемпіоншипу «Шеффілд Венсдей»[41]. Він зіграв лише тринадцять матчів у своєму першому сезоні, останнім з яких став матч у лютому 2013 року проти колишнього клубу «Бірмінгем Сіті».

Тейлор не грав цілий місяць на початку сезону 2013/14 і пішов у місячну оренду до клубу Ліги 1 «Брентфорда» 10 вересня[42]. Він дебютував за клуб 14 вересня у матчі проти «Транмір Роверс» (4:3) і забив уже на другій хвилині, побивши клубний рекорд по найшвидшому голу у дебютному матчі[43]. Він знову забив у своєму третьому матчі, чим допоміг клубу здобути перемогу над «Ковентрі Сіті» 2:0. Оренда Тейлора була продовжена на другий місяць, протягом якого він втратив місце в основі і повернувся до «Шефілда», зігравши ще п'ять матчів і один раз вийшовши на поле в Кубку Футбольної ліги[44]. Наприкінці сезону Тейлор був відпущений клубом на правах вільного агента[45], а потім оголосив про припинення кар'єри[46].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

В травні 2001 року Тейлор зіграв свій перший і єдиний матч у складі молодіжної збірної Англії, замінивши в перерві Джона Террі в товариському матчі проти Мексики[47]. На молодіжний чемпіонат Європи 2002 року Тейлор був викликаний, щоб замінити травмованого Ледлі Кінга, але не зіграв жодного матчу[48].

Статистика

[ред. | ред. код]
Кубна статистика
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Англії Кубок ліги Інше Всього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Блекберн Роверз 1998–99[49] Прем'єр-ліга 3 0 0 0 0 0 0 0 3 0
1999–00[50] Перший дивізіон 6 0 1 0 2 0 — 9 0
2000–01[51] 16 3 6 1 5 0 — 27 4
2001–02[52] Прем'єр-ліга 19 0 4 0 6 0 — 29 0
2002–03[53] 33 2 3 0 3 0 3[a] 0 42 2
2003–04[54] 11 0 1 0 1 0 1[a] 0 14 0
Загалом 88 5 15 1 17 0 4 0 124 6
Дарлінгтон 1999–00[50] Третій дивізіон 4 0 — — — 4 0
Стокпорт Каунті 1999–00[50] Перший дивізіон 7 0 — — — 7 0
Бірмінгем Сіті 2003–04[54] Прем'єр-ліга 12 1 — — — 12 1
2004–05[55] 7 0 1 0 1 0 — 9 0
2005–06[56] 21 0 3 0 4 0 — 28 0
2006–07[57] Чемпіоншип 31 0 3 1 4 0 — 38 1
2007–08[58] Прем'єр-ліга 4 0 0 0 1 0 — 5 0
2008–09[59] Чемпіоншип 24 1 0 0 1 0 — 25 1
2009–10[60] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 — 0 0
Всього 99 2 7 1 11 0 — 117 3
Норвіч Сіті 2007–08[58] Чемпіоншип 8 1 — — — 8 1
Вотфорд 2009–10[60] Чемпіоншип 19 2 — — — 19 2
2010–11[61] 46 6 2 0 1 0 — 49 6
2011–12[62] 22 1 0 0 0 0 — 22 1
2012–13[63] 3 1 — 2 0 — 5 1
Всього 90 10 2 0 3 0 — 95 10
Шеффілд Венсдей 2012–13[63] Чемпіоншип 11 0 2 0 — — 13 0
2013–14[64] 0 0 0 0 0 0 — 0 0
Всього 11 0 2 0 0 0 — 13 0
Брентфорд 2013–14[64] Перша ліга 5 2 — — 1[b] 0 6 2
Загалом 312 20 26 2 31 0 5 0 374 22
  1. ↑ а б Кубок УЄФА
  2. ↑ Трофей Футбольної ліги

Досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Син Мартіна, Калеб Тейлор, теж став футболістом і став виступати на позиції центрального захисника[65].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The PFA Footballers' Who's Who 2007–08 / Hugman, Barry J. — Edinburgh : Mainstream, 2007. — С. 397. — ISBN 978-1-84596-246-3.
  2. ↑ Centre's sporting chance. The Journal. Newcastle. 6 грудня 2002. Архів оригіналу за 20 квітня 2013.
  3. ↑ Ex Player to Return?. Cramlington Juniors F.C. 29 січня 2010. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 25 жовтня 2012.
  4. ↑ Blackburn squad profiles. BBC Sport. 19 лютого 2002. Архів оригіналу за 1 березня 2007. Процитовано 27 березня 2007.
  5. ↑ McLoughlin, Pat (24 лютого 2002). Worthington Cup final ratings. BBC Sport. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 25 жовтня 2012.
  6. ↑ Souness joy at Amo capture. Lancashire Evening Telegraph. 15 липня 2003. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
  7. ↑ 'Tiny' to get big chance for Rovers. Lancashire Evening Telegraph. 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
  8. ↑ Tattum, Colin (9 січня 2004). Blues target tipped for England. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 29 червня 2011.
  9. ↑ Dunn, David (4 лютого 2004). Good bit of business. The Football Association. Архів оригіналу за 5 квітня 2005.
  10. ↑ Tattum, Colin (31 січня 2004). Damien backs Tiny to walk tall. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 27 березня 2007.
  11. ↑ Clarkson, Ian (1 лютого 2004). Taylor looks set to sign. Sunday Mercury. Birmingham. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 27 березня 2007.
  12. ↑ а б Tattum, Colin (3 лютого 2004). Taylor: I am back on track. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 27 березня 2007.
  13. ↑ Birmingham swoop for Taylor. Evening Standard. London. 2 лютого 2004. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 25 жовтня 2012.
  14. ↑ а б в Tattum, Colin (12 лютого 2008). Martin Taylor targets the ton for Birmingham City. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 23 квітня 2013.

    Tattum, Colin; Berry, Paul (26 серпня 2006). Wolves boss targets Blues duo. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2013.
  15. ↑ Tattum, Colin (6 квітня 2007). Taylor signs new long-term Blues deal. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 квітня 2007.
  16. ↑ Roeder swoops for defender Taylor. BBC Sport. 1 листопада 2007. Процитовано 1 листопада 2007.
  17. ↑ Norwich 2–2 Ipswich. BBC Sport. 4 листопада 2007. Процитовано 25 жовтня 2012.
  18. ↑ Championship round-up. Sky Sports. 27 листопада 2007. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 25 жовтня 2012.
  19. ↑ Taylor returns to Birmingham City. BBC Sport. 13 грудня 2007. Процитовано 25 жовтня 2012.
  20. ↑ Tattum, Colin (14 грудня 2007). Martin Taylor rejects QPR move. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
  21. ↑ Martin Taylor wins back his Birmingham City place. Birmingham Mail. 11 лютого 2008. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
  22. ↑ а б в г д Wenger fury after Eduardo injury. BBC Sport. 23 лютого 2008. Процитовано 27 лютого 2008.
  23. ↑ Club releases statement on Eduardo injury. Arsenal F.C. 25 лютого 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 28 жовтня 2008.
  24. ↑ Parrish, Rob (23 лютого 2008). Eduardo suffers horror break. Sky Sports. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 вересня 2013.
  25. ↑ Clarke, Richard (23 лютого 2008). Wenger – Taylor comments were 'excessive'. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 28 жовтня 2008.
  26. ↑ Hodges, Vicki (24 лютого 2008). Arsenal face anxious wait on Eduardo update. The Telegraph. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 27 лютого 2008.
  27. ↑ Wallace, Sam (26 лютого 2008). Arsenal set end of year target for Eduardo. The Independent. Архів оригіналу за 1 липня 2008. Процитовано 23 жовтня 2008.
  28. ↑ Clarke, Richard (26 лютого 2008). Bendtner – We must put 'terrible' day behind us. Arsenal F.C. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 28 жовтня 2008.
  29. ↑ Taylor makes Birmingham comeback. BBC Sport. 18 березня 2008. Процитовано 20 березня 2008.
  30. ↑ Hornets Sign Defender. Watford F.C. 29 січня 2010. Архів оригіналу за 1 лютого 2010.
  31. ↑ Watford 3–0 Sheffield Utd. Watford F.C. 2 лютого 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2010.
  32. ↑ Watford 2–0 Bristol City. BBC Sport. 9 лютого 2010. Процитовано 19 лютого 2010.
  33. ↑ Gibb, Ian (1 квітня 2011). Martin Taylor's sure new partner is going to be ready and able. Evening Standard. London. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  34. ↑ Preston 3–1 Watford. BBC Sport. 7 травня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.
  35. ↑ Smith, Frank (11 березня 2011). Martin Taylor delighted with Watford manager's contract extension. Watford Observer. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
  36. ↑ Matthews, Anthony (30 квітня 2011). Watford's ace marksman nets prestigious Watford Observer award. Watford Observer. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  37. ↑ Watford lose Martin Taylor for 12 weeks. BBC Sport. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 25 жовтня 2012.
  38. ↑ Watford defender Martin Taylor injured in comeback. BBC Sport. 20 січня 2012. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 25 жовтня 2012.
  39. ↑ Smith, Frank (7 березня 2012). Watford hold on for 1–1 draw with West Ham United after impressive performance. Watford Observer. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  40. ↑ Taylor sticks with Hornets. Sky Sports. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 16 травня 2012.
  41. ↑ Sheffield Wednesday sign Jay Bothroyd and Martin Taylor. BBC Sport. 31 серпня 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  42. ↑ Martin Taylor & Joao Carlos Teixeira join Brentford on loan. BBC Sport. 10 вересня 2013. Архів оригіналу за 13 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  43. ↑ Wickham, Chris (15 вересня 2013). Uwe praises Bees for bouncing back. Brentford F.C. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 6 листопада 2013.
  44. ↑ Taylor makes Owls return. Sky Sports. 5 листопада 2013. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 6 листопада 2013.
  45. ↑ Johnsons among the eight to be released by Owls. Yorkshire Post. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
  46. ↑ Dick, Brian (20 грудня 2014). The tactical changes that have transformed Blues. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
  47. ↑ Milledge, Adrian (25 травня 2001). No substitute for England class. The Guardian. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 8 вересня 2013.
  48. ↑ Fifield, Dominic (14 травня 2002). King and Carrick miss out on European showdown. The Guardian. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 25 жовтня 2012.
  49. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 1998/1999. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  50. ↑ а б в Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 1999/2000. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  51. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2000/2001. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  52. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2001/2002. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  53. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2002/2003. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  54. ↑ а б Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2003/2004. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  55. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2004/2005. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  56. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2005/2006. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  57. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2006/2007. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  58. ↑ а б Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2007/2008. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  59. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2008/2009. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  60. ↑ а б Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2009/2010. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  61. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2010/2011. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  62. ↑ Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2011/2012. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  63. ↑ а б Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2012/2013. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  64. ↑ а б Матчі, які зіграв Мартін Тейлор у сезоні 2013/2014. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  65. ↑ Masi, Joseph (28 травня 2022). West Brom's Caleb Taylor junior happy to be a chip off the old block. www.expressandstar.com (англ.). Процитовано 13 грудня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Тейлор&oldid=43391815