Марія Самбрано — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (вересень 2019)

Марія Самбрано
ісп. María Zambrano
Ім'я при народженні	ісп. María Zambrano Alarcón
Народилася	22 квітня 1904(1904-04-22)[2][3][4] Велес-Малага, Малага, Королівство Іспанія
Померла	6 лютого 1991(1991-02-06)[1][2][…] (86 років) Мадрид, Мадрид, Іспанія[5]
Країна	Іспанія
Діяльність	філософ, письменниця, поетеса
Галузь	поезія, есей і філософія
Alma mater	Мадридський центральний університетd і I.E.S. Mariano Quintanillad
Знання мов	іспанська[1]
Заклад	Instituto-Escuelad, Мадридський центральний університетd, Residencia de Señoritasd, Instituto de Bachillerato Cervantesd і Universidad Michoacana de San Nicolás de Hidalgod
Напрямок	Generation of ‘27d
Жанр	есей і поезія
Батько	Blas Zambranod
Брати, сестри	Araceli Zambrano Alarcónd
У шлюбі з	Alfonso Rodríguez Aldaved
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Марія Самбрано Аларкон (ісп. María Zambrano Alarcón; нар. 22 квітня 1904, Велес-Малага, провінція Малага — пом. 6 лютого 1991, Мадрид, Іспанія) — іспанська письменниця, католицька філософ-есеїстка.

Дочка Бласа Самбрано, відомого ліберального педагога і нащадка педагогів, друга Антоніо Мачадо, Мігеля де Унамуно, Піо Бароха . Слухала лекції Ксав'єра Субіру та Хосе Ортеги-і-Гассета в Мадридському університеті, в 1931 — 1936 роках працювала професоркою на кафедрі метафізики того ж університету, готувала дисертацію про Бенедикта Спінозу. Перебувала в колах впливових журналів Revista de Occidente, «Крус і райя», товаришувала з Луїсом Сернудойю, Мігелем Ернандесом, Каміло Хосе Селаю.

У 1936 році з чоловіком, істориком Альфонсо Родрігесом Альдаве, призначеним секретарем посольства в Чилі, переїхала до Латинської Америки. Випустила в Сантьяго антологію творів розстріляного Гарсія Лорки (1936). Відвідала Кубу, де подружилася з Хосе Лесамой Лімою, Вірхіліо Піньєрою, виступила з лекцією про Хосе Ортега-і-Гассет. У 1937 році повернулася до Іспанії, де чоловік вирушив у фронт захищати Республіку.

Після перемоги франкістів 28 січня 1939 року Марія Самбрано перетнула кордон з Францією, і почалися її багаторічні поневіряння у вигнанні. Жила, працювала, викладала в Парижі, Нью-Йорку, Мехіко, Гавані, Сан-Хуані. У 1946 — 1949 роках проживала в Парижі, в 1949 — 1953 роках — знову в Гавані, потім до 1964 року — в Римі, з 1980 року — в Женеві. У 1984 році повернулася до Іспанії, жила в Мадриді .

Багато років товаришувала і листувалася з Октавіо Пасом, Хосе Лесамой Лімою, Бергаміном Хосе, Луїсом Сернудойю, Хорхе Гільєном, Габріелем Марселем, Альбером Камю, Рене Шаром та іншими.

У 1981 році Самбрано була нагороджена Премією принцеси Астурійської в галузі гуманітарних наук, в 1982 році отримала ступінь почесного доктора Університету Малаги. Їй було присуджено почесні звання Улюбленої доньки Малаги та Улюбленої доньки Андалусії. У 1987 році у Велес-Малага був створений Фонд Марії Самбрано, який видає журнал «Антігона» і готує повне зібрання творів Марії Самбрано в 5-ти томах. У 2007 році ім'я Марії Самбрано було присвоєно залізничному вокзалу Малаги. 28 квітня 2017 року міська рада провінції Сеговії присвоїла письменниці звання «Прийомна й улюблена донька Сеговії».

У 1988 році Самбрано стала першою жінкою-лауреаткою найвищої іспанської літературної Премії Мігеля Сервантеса .

Життю Марії Самбрано присвячений фільм María querida («Дорога Марія» 2004), режисера Хосе Луїса Гарсії Санчеса, головну роль у якому виконала Пілар Бардем.

Концепція Марії Самбрано рухається двома взаємопов'язаним напрямками: один — це доля Іспанії (а тим самим — доля європейського лібералізму і демократичної республіки, доля і місія вигнанців), другий — філософська антропологія цілісної, жертовної особистості з опорою на роль і можливості поезії, зокрема — поезії іспанських містиків (Сан-Хуан де ла Крус). Її публічні виступи, статті, книги з обох цих тем стали значущим чинником згуртування і творчого підйому іспанських інтелектуалів в період еміграції.

• Los intelectuales en el drama de España / Інтелектуали і драма Іспанії (1937).
• Filosofía y poesía / Філософія й поезія (1939).
• Unamuno (1940, опубліковано 2003).
• La confesión, género literario y método / Сповідь: літературний жанр і метод (1943)
• El pensamiento vivo de Séneca / Жива думка Сенеки (1944, антологія і вступна стаття).
• La agonía de Europa / Агонія Європи (1945)
• Hacia un saber sobre el alma / До пізнання душі (1950)
• Delirio y destino / Маячня і доля (1952, опубл. 1989, автобіографічні нариси про катастрофу Іспанської Республіки).
• El hombre y lo divino / Людина й божественне (1953).
• Persona y democracia / Особистість та демократія (1958).
• La España de Galdós / Іспанія Гальдоса (1960).
• España, sueño y verdad / Іспанія: сон і ява (1965).
• El Sueño creador / Сон-творець (1965).
• La tumba de Antígona / Могила Антігони (1967, філософська драма).
• Claros del bosque / Лісові галявини (1977, есе про світло й тіні).
• Dos fragmentos sobre el amor / Два уривка про кохання (1982).
• De la aurora / Про зорі (1986).
• Senderos / Стежки (1986).
• El reposo de la luz / Заспокоєння світла (1986).
• Para una historia de la piedad / До історії співчуття (1989).
• Algunos lugares de la pintura (1989).
• Los Bienaventurados / Щасливці (1990)
• La Cuba secreta y otros ensayos / Таємна Куба та інші есе (опубл. 1996)
• Unamuno / Унамуно (опубл. 2003)

• Obras reunidas. Madrid: Aguilar, 1971
• María Zambrano en Orígenes . México: Ediciones del Equilibrista, 1987
• La razón en la sombra. Antología del pensamiento de María Zambrano / Jesús Moreno Sanz, ed. Madrid: Siruela, 1993 (перевидано 2004).
• Filosofía y educación: manuscritos / Ángel Casado y Juana Sánchez-Gey, eds. Málaga: Editorial Ágora, 2007
• María Zambrano: pensamiento y exilio / Antolín Sánchez Cuervo, Agustín Sánchez Andrés y Gerardo Sánchez Díaz, eds. Madrid: Biblioteca Nueva 2010
• Esencia y hermosura: antología / José-Miguel Ullán, ed. Barcelona: Galaxia Gutenberg; Círculo de Lectores, 2010

• Cartas de la Pièce. Correspondencia con Agustín Andreu. Valencia: Pre-Textos, 2002
• Cartas desde una soledad: epistolario, María Zambrano — José Lezama Lima, María Lusia Bautista — José Ángel Valente / Pepita Jiménez Carreras, ed. Madrid: Editorial Verbum, 2008

• Gómez Blesa M., Santiago Bolaños MF María Zambrano: el canto del laberinto. Segovia: Gráficas Ceyde, 1992.
• Galindo Cabedo A. Imagen y realidad en el pensamiento de María Zambrano . Madrid: Universidad Autónoma, 1994.
• Ortega y Muñoz JF Introducción al pensamiento de María Zambrano . México: Fondo de Cultura Económica, 1994.
• Ferrucci С. Le ragioni dell'altro. Arte e filosofia in M. Zambrano Bari: Dedalo, 1995.
• Cacciari M. L'Europe de María Zambrano // Po & sie, Paris, 1995, n ° 71, p.   120—124 ([1] [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]).
• Revilla C. Claves de la razón poética. María Zambrano: un pensamiento en el orden del tiempo. Madrid: Editorial Trotta, 1998..
• Homenaje a María Zambrano / James Valender, ed. Ciudad de México: El Colegio de México, 1998..
• Actas del II Congreso Internacional sobre la vida y obra de María Zambrano . Vélez-Málaga: Fundación María Zambrano, 1998..
• María Zambrano: Premio Miguel de Cervantes. Madrid: Ministerio de Cultura, 1988.
• Bundgaard A. Más allá de la filosofía. Sobre el pensamiento filosófico-místico de María Zambrano. Madrid: Ediciones Trotta, 2000.
• María Zambrano. 1904—1991. Málaga, 2000 (каталог виставки)
• Latini M. La filosofia come cammino di vita in María Zambrano (2003) // [2] [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Ortega y Muñoz JF María Zambrano: raíces de la cultura española. Madrid: Fundación Fernando Rielo, 2004
• Il pensiero di María Zambrano / Silvestri L., ed. Udine: Forum Edizioni, 2005
• Rivara G. La tiniebla de la razón. La filosofía de María Zambrano. México: Editorial Ítaca, 2006
• Lizaola J. Lo sagrado en el pensamiento de María Zambrano . México: Ediciones Coyoacán, 2008
• Labajo Valdés J. Sin contar la música: Ruinas, sueños y encuentros en la Europa de María Zambrano . Madrid: Endymión Ediciones, 2011

• Великий енциклопедичний словник [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Сторінка у Віртуальному центрі Сервантеса [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Сайт Фонду Марії Самбрано [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] (ісп.)
• [3] [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)