Серхіо Пітоль — Вікіпедія

Громадянство Мексика[1]
Дата народження 18 березня 1933(1933-03-18)[2][3][…]
Місце народження Пуебла[5]
Дата смерті 12 квітня 2018(2018-04-12)[6][7][…] (85 років)
Місце смерті Халапа-Енрикес
Рід смерті природна смертьd
Причина смерті інсульт і acute aphasiad
Мова творчості іспанська
Рід діяльності мовознавець, дипломат, перекладач, прозаїк-романіст, політик, письменник
Працівник у Національний автономний університет Мексики, Бристольський університет і Universidad Veracruzanad
Заклад освіти Національний автономний університет Мексики
Член у Мексиканська лінгвістична академія
Отримані відзнаки

Се́рхіо Піто́ль Демене́гі (18 березня 1933 — 12 квітня 2018) — мексиканський письменник, перекладач і дипломат. У 2005 році він отримав премію Сервантеса, найпрестижнішу літературну нагороду в іспаномовному світі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Пуеблі, Мексика. Дитинство провів в Інхеніо-де-Потреро, провінційному містечку в штаті Веракрус. Мати померла, коли Серхіо було чотири роки. Невдовзі Пітоль заразився малярією, яка залишила його прикутим до ліжка приблизно до 12 років[9] . Його виховувала бабуся. Будучи підлітком, Пітол переїхав до Кордови, Веракрус.

У 1950 році Пітоль переїхав до Мехіко, щоб вивчати право та літературу в Університеті Автонома Мексики (UNAM). У 1960 році він став співробітником дипломатичної служби Мексики і кілька років працював аташе з питань культури в Римі, Белграді, Варшаві, Парижі, Пекіні, Москві, Празі, Будапешті та Барселоні. У 1980-х роках він був послом у Чехословаччині.[10]

З 1993 року жив у Халапі, столиці штату Веракрус, де викладав в Університеті Веракруса. Свої останні роки провів у поганому фізичному стані: він боровся, зокрема, з прогресуючою афазією, яка заважала йому писати чи говорити. Помер у Халапі 12 квітня 2018 року у віці 85 років[11]

Письменницька кар'єра

[ред. | ред. код]

Публікації Пітоля як перекладача включають літературні твори таких авторів, як Єжи Анджеєвський, Джейн Остін, Джорджіо Бассані, Казімеж Брандіс, Антон Чехов, Джозеф Конрад, Вітольд Ґомбрович, Генрі Джеймс та Володимир Набоков. Він також працював професором в UNAM, в Університеті Веракруза в Халапі та в Брістольському університеті в Англії.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2005 році Пітоль отримав премію Сервантеса. Інші великі нагороди включають Premio Juan Rulfo (1999), Premio Herralde de Novela (1984) за El desfile del amor та Premio Xavier Villaurrutia (1981) за його оповідання Nocturno de bujara з однойменної збірки.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • El tañido de una flauta (Era, Mexico City, 1972)
  • Juegos florales (Siglo XXI, 1982)
  • El desfile del amor (Anagrama, Barcelona 1984; The Love Parade, trans. George Henson; Deep Vellum Publishing, 2021)
  • Domar a la divina garza (Anagrama, Barcelona, 1988)
  • La vida conjugal (Era, Mexico City; Anagrama, Barcelona, 1991)

Есе-спогади

[ред. | ред. код]
  • El arte de la fuga (Era, Mexico City, 1996 (The Art of Flight, trans. George Henson; Deep Vellum Publishing, 2015)
  • El viaje (Era, Mexico City, 2000 (The Journey, trans. George Henson; Deep Vellum Publishing, 2015)
  • El mago de Viena (Pre-Textos, Valencia, 2005 (The Magician of Vienna, trans. George Henson; Deep Vellum Publishing, 2017)

Збірки оповідань

[ред. | ред. код]
  • Tiempo cercado (Editorial Estaciones, Mexico City, 1959)
  • Infierno de todos (Universidad Veracruzana, Xalapa, 1964)
  • Los climas (Joaquín Mortiz, Mexico City, 1966)
  • No hay tal lugar (Era, Mexico City, 1967)
  • Del encuentro nupcial (Tusquets, Barcelona, 1970)
  • Infierno de todos 2da. edición revisada y aumentada (Seix Barral, Barcelona, 1971)
  • Los climas 2da. edición revisada y aumentada (Seix Barral, Barcelona, 1972)
  • Nocturno de Bujara (Siglo XXI, Mexico City, 1981)
  • Cementerio de tordos (Ediciones Océano, 1982)
  • Vals de Mefisto (Anagrama, Barcelona, 1984; Mephisto's Waltz, Trans. George Henson; Deep Vellum Publishing, 2019)
  • Cuerpo presente (Era, México, 1990)
  • El relato veneciano de Billie Upward (Monte Ávila Editores, Caracas, 1992)
  • Todos los cuentos (Alfaguara, Mexico City, 1998)
  • El oscuro hermano gemelo y otros relatos (Norma, Bogotá, 2004)
  • Obras reunidas III Cuentos y relatos (México, Fondo de Cultura Económica, 2004)
  • Los mejores cuentos [presentación de Enrique Vila-Matas] (Anagrama, Barcelona, 2005)
  • Ícaro (Oaxaca, Almadía, 2007)
  • Cuentos [edición de José Luis Nogales] (Madrid, Ediciones Cátedra, 2021)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Evidence zájmových osob StB
  2. ↑ Sergio Pitol
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ J.E. Luebering Encyclopædia Britannica
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119422875 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Muere el escritor mexicano Sergio Pitol a los 85 años
  7. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ Discurso Sergio Pitol, Premio Cervantes 2005 - RTVE.es. RTVE.es (es-ES) . 24 жовтня 2014. Процитовано 13 листопада 2015.
  10. ↑ Sergio Pitol Papers (C1283) -- Sergio Pitol Papers. findingaids.princeton.edu. Процитовано 13 листопада 2015.
  11. ↑ Villegas, Paulina (19 квітня 2018). Sergio Pitol, Inventive and Honored Mexican Author, Dies at 85. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 24 квітня 2018.


Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Серхіо_Пітоль&oldid=43384905