Марі Бреннер — Вікіпедія

Марі Бреннер
Marie Brenner
Марі Бреннер, 2009 р.
Народилася15 грудня 1949(1949-12-15) (74 роки)
Сан-Антоніо[1]
Країна США
Діяльністьжурналістка, сценаристка
Alma materТехаський університет, Школа мистецтв Тіша і Alamo Heights High Schoold
Знання мованглійська[2]
ЗакладКолумбійський університет і Condé Nast
IMDbID 0107493
Сайтmariebrenner.com
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бреннер.

Марі Бреннер (англ. Marie Brenner; нар. 15 грудня 1949(19491215)) — американська письменниця та журналістка у журналі «Венеті Фейр»[3]. Також вона писала для «Нью-Йорк меґезін», «Нью-Йоркер», «Бостон геральд»[4] і викладала у Вищій школі журналістики Колумбійского університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марі Гарріет Бреннер народилася 15 грудня 1949 року в Сан-Антоніо, штат Техас, у сім'ї Мілтона Конрада Бреннера і Тельми (Лонґ) Бреннер. Вона виросла в Сан-Антоніо й переїхала до Нью-Йорка в 1970 році.

Її батько був головою Solo Serve Corporation, мережі дискаунтерів у Техасі, заснованої її дідом Ісідором Бреннером, євреєм з Курляндії, який емігрував у 1890. У Чикаго він одружився з Павлою, емігранткою з Риги[5]. У 1916 році сім'я оселилася у Сан-Антоніо[6].

Марі є племінницею Аніти Бреннер, антропологині, письменниці й однією з перших жінок, які регулярно писали у «Нью-Йорк таймс».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Бреннер здобула ступінь бакалавра у Техаському університеті в Остіні та ступінь магістра у Кіношколи Нью-Йоркського університету[7]. Вона була першою бейсбольною жінкою-оглядачем, яка висвітлювала Американську лігу, подорожуючи з Бостон Ред Сокс для «Бостон геральд» у сезоні 1979 року[8].

Бреннер працювала редакторкою «Нью-Йорк меґезін» в 1980–1984 роках, і висвітлювала королівське весілля принца Чарльза та леді Діани[9].

Бреннер приєдналася до «Венеті фейр» як спеціальний кореспондент у 1984 році. Вона покинула журнал в 1992 році, щоб стати штатним автором у «Нью-Йоркері», повернувшись до «Венеті Фейр» у 1995 році на посаду журналіста-консультанта[4].

Її гучна стаття 1996 року у «Венеті фейр» про Джеффрі Вайґанда та тютюнові війни під назвою «Людина, яка знала занадто багато»[10] лягла в основу фільму Майкла Манна «Своя людина» (1999)[11].

Роботи Марі Бреннер є частиною Центру архівних досліджень Говарда Ґотліба у Бостонському університеті[12].

Стаття Бреннер 2002 року для «Венеті фейр», «Війни Енрон», що розслідувала скандали, пов'язані з компанією Енрон, використалася сенатором Пітером Фітцджеральдом при допиті свідків комітетом сенату[13].

У 2018 році, на основі статті Бреннер «Приватна війна Мері Колвін» про військову кореспондентку «Санді таймс» Мері Кетрін Колвін, яка загинула при обстрілі міста Хомс, опублікованої у «Венеті фейр» у 2012 році, знято біографічну драму «Приватна війна»[14][15][16].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Panero, James (29 червня 2008). Brother, Who Art Thou?. The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2019.
  4. ↑ а б Marie Brenner. Vanity Fair. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 18 червня 2019.
  5. ↑ Marie Brenner (2008). Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found. New York: Sarah Crichton Books. pp. 99-100 and 104-105. ISBN 9780374173524
  6. ↑ Villela, Khristaan D. (9 березня 2012). Jazz Age Chronicles: Anita Brenner on Mexico’s Avant-Garde Art and Artists." Review of Avant-Garde Art and Artists in Mexico: Anita Brenner Journals of the Roaring Twenties, ed. Susanna Glusker. Pasatiempo: 18—23. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  7. ↑ Marie Brenner Is Married to Ernest H. Pomerantz. The New York Times. 15 квітня 1985. Процитовано 18 червня 2019.
  8. ↑ Press Release: Marie Brenner to Speak at Friends of the libraries' Annual Meeting. Boston University. Архів оригіналу за 11 вересня 2006.
  9. ↑ Marie Brenner (3 серпня 1981). The Wedding of the Century. New York Magazine. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  10. ↑ The Man Who Knew Too Much. Vanity Fair. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  11. ↑ The Insider на сайті IMDb (англ.)
  12. ↑ Marie Brenner: Insider Investigations. Howard Gotlieb Archival Research Center at Boston University. Архів оригіналу за 24 липня 2008.
  13. ↑ Enron Executives Testify Before Senate Commerce Committee. CNN.com. 7 лютого 2001. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  14. ↑ Galuppo, Mia (21 листопада 2017). Tom Hollander Joins Rosamund Pike in 'A Private War'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  15. ↑ N'Duka, Amanda (21 листопада 2017). Tom Hollander Enlists In ‘A Private War’. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  16. ↑ Mudano, Mike (18 січня 2018). Stanley Tucci Joins Rosamund Pike in Forthcoming Biopic A Private War. Paste. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  17. ↑ Catsoulis, Jeannette (1 листопада 2018). Review: Marie Colvin Fights ‘A Private War’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  18. ↑ a private war marie colvin - Yahoo Search Results. search.yahoo.com. Процитовано 18 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марі_Бреннер&oldid=35340247