Медаль Г'юза — Вікіпедія

Медаль Г'юза
англ. Hughes Medal
Країна  Велика Британія
Тип наукова нагородаd і медаль
На честь: Девід Едвард Г'юз
Нагородження
Засновано: 1902
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені медаллю Г'юза (0)
Черговість
Сайт royalsociety.org/awards/hughes-medal/
CMNS: Медаль Г'юза у Вікісховищі
Джозеф Томсон першим отримав медаль Г'юза у 1902 році «За великий внесок у науку про електрику»

Медаль Г'юза (англ. Hughes Medal) — нагорода Лондонського королівського товариства, яку присуджують «За оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії». Заснована на честь винахідника Девіда Г'юза[1].

Вперше медаль була вручена у 1902 році, її отримав Джозеф Томсон «За великий внесок у науку про електрику». Відтоді вона вручалася щорічно, лише у 1924 та у 2009 роках з невідомої причини ніхто не був удостоєний медалі. На відміну від інших нагород Лондонського королівського товариства, медаль Г'юза ніколи не присуджували двічі одному і тому ж лауреату[1].

Були випадки, коли медаль присуджували одночасно декільком ученим: у 1938 році Джону Кокрофту та Ернесту Волтону, у 1981 році Пітеру Хіггсу та Томасу Кібблу, у 1982 році її отримали Драммонд Метьюз та Фредерік Вайн, а у 1988 році Арчибальд Гоуї та Майкл Вілан[1].

Нагороду присуджують громадянам країн Співдружності націй та Ірландії, або ж іноземним вченим, що працюють у них не менше трьох років. Медаль виконана зі срібла із позолотою і супроводжується грошовою премією в розмірі 1000 фунтів[1].

Лауреати

[ред. | ред. код]
Рік Прізвище Обґрунтування Примітки
1902 Томсон, Джозеф ДжонДжозеф Джон Томсон «За його великий внесок в електричну науку, особливо щодо явищ електричного розряду в газі» [2]
1903 Гітторф, Йоганн ВільгельмЙоганн Вільгельм Гітторф «За довготривалі експериментальні дослідження електричного розряду в рідинах і газах» [3]
1904 Вілсон, ДжозефДжозеф Вілсон «За винахід лампи розжарення та інші винаходи та вдосконалення в галузі практичного застосування електрики» [4]
1905 Рігі, АвгустоАвгусто Рігі «За експериментальні дослідження в електричній науці, у тому числі в галузі електричних коливань» [5]
1906 Айртон, Герта МарксГерта Маркс Айртон «За експериментальні дослідження електричної дуги» [6]
1907 Гріффітс, Ернест ГовардЕрнест Говард Гріффітс «За внесок у точні фізичні вимірювання» [7]
1908 Гольдштейн, ЮджинЮджин Гольдштейн «За відкриття природи електричного розряду в розріджених газах» [8]
1909 Глейзбрук, Річард ТетліРічард Тетлі Глейзбрук «За дослідження електричних стандартів» [9][10]
1910 Флемінг, Джон АмброзДжон Амброз Флемінг «За дослідження в електроенергетиці та електричних вимірюваннях» [11]
1911 Вільсон, Чарльз Томсон РізЧарльз Томсон Різ Вільсон «За дослідження ядер у знепиленому повітрі та дослідженні іонів у газах та атмосферної електрики» [12]
1912 Дадделл, ВільямВільям Дадделл «За дослідження в області технічної електрики» [13]
1913 Белл, Александер ГремАлександер Грем Белл «За його внесок у винахід телефону, і особливо у будову телефонної трубки» [14]
1914 Таунсенд, Джон СіліДжон Сілі Таунсенд «За дослідження електричної індукції в газах» [15]
1915 Ланжевен, ПольПоль Ланжевен «За важливий внесок в електричну науку» [16]
1916 Томсон, ЕліуЕліу Томсон «За дослідження в галузі експериментальної електроенергетики» [17]
1917 Баркла, Чарльз ГловерЧарльз Гловер Баркла «За дослідження пов'язані із рентгенівським випромінюванням» —
1918 Ленгмюр, ІрвінгІрвінг Ленгмюр «За дослідження в галузі молекулярної фізики» [18]
1919 Крі, ЧарлзЧарлз Крі «За дослідження в галузі земного магнетизму» [19]
1920 Річардсон, Овен ВільямсОвен Вільямс Річардсон «За роботи в експериментальній фізиці, і особливо в терміоніці» [20]
1921 Бор, НільсНільс Бор «За дослідження в галузі теоретичної фізики» [21]
1922 Астон, Френсіс ВільямФренсіс Вільям Астон «За відкриття ізотопів великого числа елементів методом позитивних променів» [22]
1923 Міллікен, Роберт ЕндрусРоберт Ендрус Міллікен «За визначення заряду електрона і інших фізичних констант» [23]
1924 zzzzНе нагороджували  — —
1925 Сміт, Френк ЕдвардФренк Едвард Сміт «За визначення фундаментальних електричних одиниць і за дослідження в технічній електроенергетиці» [24]
1926 Джексон (фізик), ГенріГенрі Джексон (фізик) «За роботи в наукових дослідженнях радіотелеграфії та її застосування у навігації» [25]
1927 Кулідж, ВільямВільям Кулідж «За дослідження рентгенівських променів і розвиток високоефективного апарату для їх виробництва» [26]
1928 Бройлі, Моріс деМоріс де Бройлі «За дослідження спектру рентгенівських променів» [27]
1929 Гейгер, Ганс ВільгельмГанс Вільгельм Гейгер «За винахід і розробку методів підрахунку альфа та бета-частинки» [28]
1930 Раман, Чандрасекара ВенкатаЧандрасекара Венката Раман «За дослідження абнормального розсіювання світла» [29]
1931 Брегг, Вільям ЛоренсВільям Лоренс Брегг «За піонерські роботи по вивченню кристалічної будови із використанням рентгенівських променів» [30]
1932 Чедвік, ДжеймсДжеймс Чедвік «За дослідження радіоактивності» [31]
1933 Епплтон, Едвард ВікторЕдвард Віктор Епплтон «За дослідження ефекту шару Хевісайда при передачі сигналів бездротового зв'язку» [32]
1934 Сігбан, МаннеМанне Сігбан «За роботу як фізика і техніка у вивченні довгохвильових рентгенівських променів» [33]
1935 Девіссон, Клінтон ДжозефКлінтон Джозеф Девіссон «За роботи, які привели до відкриття фізичного існування електронних хвиль за допомогою досліджень з відбиття електронів від кристалічних площин нікелю та інших металів» [34]
1936 Шотткі, ВальтерВальтер Шотткі «За відкриття в ефекту Шрота в термоелектронній емісії та винаходу екранної сітки тетрода і способу супергетеродинного прийому бездротових сигналів» [35]
1937 Лоуренс, Ернест ОрландоЕрнест Орландо Лоуренс «За роботу з розвитку циклотрона і його застосування для дослідження ядерного розпаду» [36]
1938 Кокрофт, Джон ДугласДжон Дуглас Кокрофт

Волтон, Ернест Томас СинтонЕрнест Томас Синтон Волтон

«За дослідження розпаду ядра при бомбардуванні штучно створеними частинками» [37]
1939 Томсон, Джордж ПаджетДжордж Паджет Томсон «За низку важливих відкриттів пов'язаних з дослідженням явища дифракції електронів» [38]
1940 Комптон, АртурАртур Комптон «За відкриття ефекту Комптона та за роботи по вивченню космічних променів» [39]
1941 Мотт, Невілл ФренсісНевілл Френсіс Мотт «За плідне використання принципів квантової теорії у багатьох галузях фізики, особливо в галузі ядерної фізики, теорії колізій, фізики металів та в теорії фотоемульсій» [40]
1942 Фермі, ЕнрікоЕнріко Фермі «За його видатний внесок у розуміння електричної будови речовини, роботи в галузі квантової теорії та експериментальних досліджень нейтрона» —
1943 Оліфант, МаркМарк Оліфант «За його видатні роботи в галузі ядерної фізики і оволодіння методами створення та застосування високих потенціалів» [41]
1944 Фінч(хімік), ДжорджДжордж Фінч(хімік) «За фундаментальний внесок у вивчення структури і властивостей поверхонь, а також за важливу роботу з дослідження електричного пробою в газах» [42]
1945 Шонланд, БазилБазил Шонланд «За роботу по дослідженні атмосферної електрики та інші фізичні дослідження» [43]
1946 Рендалл, ДжонДжон Рендалл «За видатні дослідження флуоресцентних матеріалів та генерування високочастотного електромагнітного випромінювання» —
1947 Жоліо-Кюрі, ФредерікФредерік Жоліо-Кюрі «За видатний внесок у галузі ядерної фізики, зокрема, відкриття штучної радіоактивності і емісії нейтронів у процесі ділення» [44]
1948 Ватсон-Ватт, РобертРоберт Ватсон-Ватт «За видатний внесок у розвиток фізики атмосфери та удосконалення радару»
1949 Павелл, Сесіль ФренкСесіль Френк Павелл «За видатні роботи по фотографуванню слідів частинок, та дослідження пов'язані з відкриттям мезонів і їх трансформації» [45]
1950 Борн, МаксМакс Борн «За внесок у теоретичну фізику в цілому та, зокрема, у розвиток квантової механіки» [46]
1951 Крамерс, ГендрікГендрік Крамерс «За видатні роботи з квантової теорії, зокрема її застосування при вивченні оптичних і магнітних властивостей речовини» —
1952 Ді, ФіліпФіліп Ді «особливо за видатні дослідження по розпаду атомних ядер, зокрема, з використанням методу камери Вільсона» —
1953 Баллард, ЕдвардЕдвард Баллард «За його важливий внесок у розвиток теоретичної та експериментальної фізики Землі» [47]
1954 Райл, МартінМартін Райл «За видатні та оригінальні експериментальні дослідження в радіоастрономії» [48]
1955 Мессі, Гаррі СтюартГаррі Стюарт Мессі «За видатний внесок в атомну і молекулярну фізику, особливо щодо зіткнень, пов'язаних з утворенням і рекомбінацією іонів» —
1956 Ліндеманн, ФредерікФредерік Ліндеманн «За видатні роботи в багатьох галузях: формула температури плавлення, теорія теплоємності, іонізація зірок, дослідження метеорів і інверсії температури в стратосфері» [49]
1957 Праудмен, ДжозефДжозеф Праудмен «За видатні роботи в галузі океанографії» [50]
1958 Андреде, ЕдвардЕдвард Андреде «За видатний внесок у багатьох галузях класичної фізики» —
1959 Піппард, БрайанБрайан Піппард «За видатний внесок у галузі фізики низьких температур» —
1960 Позі, Джозеф ЛейдДжозеф Лейд Позі «За видатний внесок у радіоастрономію, вивчення як сонячного так і космічного випромінювання» —
1961 Коттрелл, АланАлан Коттрелл «За видатні роботи у вивченні фізичних властивостей металів, особливо пов'язаних з механічною деформацією та впливом опромінення» [51]
1962 Блінні, БребісБребіс Блінні «За видатні дослідження електричних і магнітних явищ та їх кореляції з атомними та молекулярними властивостями» [52]
1963 Вільямс, Фредерік КалландФредерік Калланд Вільямс «За видатні роботи по створенні перших комп'ютерів» —
1964 Салам, АбдусАбдус Салам «За його видатний внесок у квантову механіку і теорію елементарних частинок» [53]
1965 Вілкінсон, ДенісДеніс Вілкінсон «За значні експериментальні та теоретичні дослідження в галузі ядерної структури та фізики високих енергій» —
1966 Кеммер, НіколасНіколас Кеммер «За численні відкриття, що мають важливе значення в теоретичній ядерній фізиці» [54]
1967 Мендельсон, КуртКурт Мендельсон «За видатний внесок у фізику низьких температур, особливо відкриття в надпровідності та надтекучості» [55]
1968 Дайсон, ФріменФрімен Дайсон «За видатні фундаментальні роботи в галузі теоретичної фізики, і особливо квантової електродинаміки» [56]
1969 Курті, НіколасНіколас Курті «За його видатні роботи в галузі фізики низьких температур і термодинаміки» [57]
1970 Девід Бейтс[en] «За видатний внесок у теорію атомної та молекулярної фізики та її застосування у фізиці атмосфери, фізиці плазми і астрофізиці» [58]
1971 Браун, Роберт ГенберіРоберт Генбері Браун «За видатну роботу в розробці нової форми зоряного інтерферометра, кульмінацією стало спостереження альфи Діви» [59]
1972 Джозефсон, Браян ДевідБраян Девід Джозефсон «особливо за відкриття дивовижних властивостей з'єднань між надпровідними матеріалами» [60]
1973 Хірш, ПітерПітер Хірш «За видатні заслуги у розвитку електронного мікроскопа техніки тонкої плівки для вивчення кристалічних дефектів і його застосування до дуже широкого кола проблем у галузі матеріалознавства та металургії» [61]
1974 Фоулер, ПітерПітер Фоулер «За видатний внесок у вивчення космічних променів та фізики елементарних частинок» [62]
1975 Далітц, РічардРічард Далітц «За видатний внесок у вивчення теорії основних частинок матерії» [63]
1976 Гокінг, СтівенСтівен Гокінг «За видатний внесок у застосування загальної теорії відносності до астрофізики» [64]
1977 Г'юїш, ЕнтоніЕнтоні Г'юїш «За видатний внесок у радіоастрономію, у тому числі відкриття та ідентифікацію пульсарів» [65]
1978 Кохран, ВільямВільям Кохран «За новаторський внесок у рентгенівську кристалографію, робота зробила глибокий вплив на її розвиток і застосування» [66]
1979 Вільямс, Роберт Джозеф ПатонРоберт Джозеф Патон Вільямс «За видатні дослідження конформації комп'ютерних молекул у розчині за допомогою ядерного магнітного резонансу» [67]
1980 Фарлі, ФренсісФренсіс Фарлі «За надточні вимірювання магнітного моменту мюона, ретельне дослідження квантової електродинаміки і про природу мюона» —
1981 Хіггс, ПітерПітер Хіггс

Кіббл, ТомасТомас Кіббл

«За міжнародний внесок про дослідження спонтанного порушення фундаментальних симетрій у теорії елементарних частинок» [68]
1982 Метьюз, ДраммондДраммонд Метьюз

Вайн, ФредерікФредерік Вайн

«За вивчення магнітних властивостей океанських поверхонь» [69]
1983 Ворд, Джон КлайвДжон Клайв Ворд «За дуже важливий і оригінальний внесок у квантову теорію поля, зокрема, тотожність Ворда та теорію слабких взаємодій Салама-Ворда» [70]
1984 Керр, РойРой Керр «За видатні роботи з теорії відносності, особливо за відкриття так званої чорної діри Керра» [71]
1985 Скайрм, ТоніТоні Скайрм «За внесок у теорію частинок і ядерну фізику» —
1986 Вулфсон, МайклМайкл Вулфсон «За створення алгоритмів, включаючи MULTAN і SAYTAN, які використовуються у всьому світі, щоб визначити більшість зареєстрованих кристалічних структур» —
1987 Пеппер, МайклМайкл Пеппер «За чисельні важливі експериментальні дослідження фундаментальних властивостей напівпровідників особливо маломірних систем, де були виявлені деякі з незвичайних властивостей, таких як локалізація електронів і квантовий ефект Холла» —
1988 Хоуї, АрчибальдАрчибальд Хоуї

Вілан, МайклМайкл Вілан

«За внесок у теорію дифракції електронів і мікроскопію, та його застосування при вивченні дефектів ґратки в кристалах» —
1989 Белл, Джон СтюартДжон Стюарт Белл «За видатний внесок у розуміння структури та інтерпретації квантової теорії, зокрема демонструючи унікальну природу її прогнозів» [72]
1990 Кавлінг, Томас ДжорджТомас Джордж Кавлінг «За фундаментальний внесок у теоретичну астрофізику, включаючи теоретичні дослідження ролі електромагнітної індукції в космічних системах» [73]
1991 Мун, ФіліпФіліп Мун «За внесок у трьох основних сферах науки — ядерній фізиці, відкриття гамма-випромінювання резонансів, а також використання зустрічних молекулярних пучків для вивчення хімічних реакцій» [74]
1992 Сітон, МайклМайкл Сітон «За теоретичні дослідження в атомній фізиці і керівництво проєктом Opacity» [70]
1993 Ісаак, ДжорджДжордж Ісаак «За новаторське використання методів резонансного розсіювання, для того щоб зробити надзвичайно точні вимірювання доплеровської швидкості в фотосфері Сонця» [75]
1994 Чемберс, РобертРоберт Чемберс «За значний внесок у фізику твердого тіла, зокрема, геніальний і технічно складний експеримент, який перевіряє ефект Ахоронова-Бома про поведінку заряджених частинок у магнітних полях» —
1995 Шонберг, ДевідДевід Шонберг «За дослідження електронної структури твердих тіл, зокрема за рахунок використання методів низьких температур» —
1996 Букінгем, АміяндАміянд Букінгем «За внесок у хімічну фізику, зокрема в галузі нелінійної оптики, проблем, пов'язаних із поляризованістю атома гелію» [76]
1997 Ленг, ЕндрюЕндрю Ленг «За фундаментальну роботу в галузі фізики дифракції рентгенівських променів і за розробку методів рентгенівської топографії, зокрема у вивченні дефектів у кристалічних структурах» [77]
1998 Гайд, РеймондРеймонд Гайд «За видатні експериментальні і теоретичні дослідження гідродинаміки обертових рідин і застосування таких фундаментальних досліджень для розуміння рухів в атмосфері» [78]
1999 Боксенберг, АлександерАлександер Боксенберг «За знакові відкриття про природу активних ядер галактик, фізики міжгалактичної середовища і міжзоряного газу в первинних галактиках. Також за винятковий внесок у розвиток астрономічного приладобудування, включаючи систему зображення Photon, що дало потужний імпульс оптичній астрономії у Великій Британії» [79]
2000 Рао, ЧінтаманіЧінтамані Рао «За його внесок у галузі хімії матеріалів, зокрема вивчення електронних і магнітних властивостей оксидів перехідних металів і високотемпературних надпровідників. Його робота була джерелом натхнення для цілого покоління індійських учених» [80]
2001 Песіка, ДжонДжон Песіка «За внесок у розвиток нанометра і механіки атомного рівня. Він придумав і розробив техніку наноіндентування тим самим зробив революцію в механічних характеристиках ультра-малих обсягів речовини. Це спричинило великий вплив на галузі, пов'язані із тонкоплівковими технологіями та технологіями покриття» [81]
2002 Далгарно, АлександерАлександер Далгарно «За внесок у теорію атомного та молекулярного процесу, і, зокрема її застосування у астрофізиці» —
2003 Едвардс, ПітерПітер Едвардс «За видатні роботи в галузі хімії твердого тіла. Він зробив конструктивний внесок у таких галузях як надпровідність і поводження наночастинок металів, і значно розширив наше розуміння феноменології переходу метал-ізолятор» [82]
2004 Кларк (фізик), ДжонДжон Кларк (фізик) —
2005 Моффатт, КейтКейт Моффатт «За внесок у розуміння магнітогідродинаміки, особливо в механізмах, що визначають, як магнітні поля можуть розвиватися з низького рівня фону до істотної амплітуди» [83]
2006 Келлі, МайклМайкл Келлі «За роботи в галузі фундаментальної фізики електронного транспорту і створення практичних електронних пристроїв, які можуть бути розгорнуті в передових системах» —
2007 Екерт, АртурАртур Екерт «За новаторську роботу з квантової криптографії та важливий внесок у теорію квантових обчислень і інші галузі квантової фізики» [84]
2008 Догерті, МішельМішель Догерті «За інноваційне використання даних магнітного поля, яке привела до відкриття атмосфери навколо одного з супутників Сатурна» —
2010 Гейм, Андрій КостянтиновичАндрій Костянтинович Гейм «За революційне відкриття графену та вивчення його надзвичайних властивостей» [85]
2011 Метью Россинскі[en] «За значні відкриття в галузі синтетичної хімії твердого тіла, електронних матеріалів і нових мікропористих структур» [86]
2013 Геннінг Сіррінгхаус «За новаторський розвиток струменевих процесів друку для органічних напівпровідникових приладів, і різке поліпшення їх функціонування та ефективності» [87]
2015 Джордж Ефстатіу[en] «За численні видатні внески в наше розуміння раннього Всесвіту»
2017 Пітер Брюс[en]
2018 Джемс Роберт Дюррант[en]
2019 Ендрю Іен Купер[en]
2020 Клер Ґрей
2021 Джон Ірваїн
2022 Саїфул Іслам[en]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Hughes Medal (англ.). Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 9 жовтня 2011.
  2. ↑ 2 in U.S. hono by Royal Society. The New York Times. 3 листопада 1939. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
  3. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 109.
  4. ↑ Sir Joseph W. Swan dead.; Inventor of Incandescent Lamp and Photographic Dry Plate. The New York Times. 28 травня 1914. с. 13. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
  5. ↑ JSTOR:Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences (subscription needed). JSTOR 20023099.
  6. ↑ Selling Snow in Syria. Chicago Tribune. 2 грудня 1906. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
  7. ↑ Oxford DNB article:Griffiths, Ernest Howard (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 5 лютого 2009.
  8. ↑ Mehra, Jagdish (1989). The Historical Development of Quantum Theory. Springer-Verlag. с. 233. ISBN 0-387-96284-0.
  9. ↑ Sir Richard Tetley Glazebrook. National Physical Laboratory. Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 5 лютого 2009.
  10. ↑ Lockyer, Norman (1910). Nature. Macmillan Publishers. с. 135. ISBN 1-142-43147-9.
  11. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 156.
  12. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 184.
  13. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1917. с. 207.
  14. ↑ Bell Telephone Magazine. American Telephone and Telegraph Company Public Relations Dept. 1936. с. 59.
  15. ↑ Science. Journal Storage. 1914. с. 811.
  16. ↑ Williams, Trevor I. (1914). A Biographical Dictionary of Scientists. Journal Storage. с. 306. ISBN 0-7136-0924-9.
  17. ↑ Woodbury, David Oakes (1960). Elihu Thomson, Beloved Scientist, 1853-1937. Museum of Science. с. 351.
  18. ↑ Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners. Visual Education Corporation. с. 598. ISBN 0-8242-0756-4.
  19. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. 1987. с. 14.
  20. ↑ Who Was Who in Literature. Thomson Gale. 1979. с. 955.
  21. ↑ Moor, Ruth (1966). Niels Bohr: the Man, His Science, & the World They Changed. MIT Press. с. 427.
  22. ↑ Schlessinger, Bernard S. (1986). The Who's who of Nobel Prize Winners. Oryx Press. с. 157. ISBN 0-89774-193-5.
  23. ↑ Moritz, Charles (1952). Current Biography. The H. W. Wilson Company. с. 35. ISBN 0-8242-0551-0.
  24. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. Royal Society Publishing. 1926. с. 15.
  25. ↑ Science. HighWire Press. 1926. с. 552.
  26. ↑ The British Journal of Radiology. The British Journal of Radiology. 1949. с. 549.
  27. ↑ Science. HighWire Press. 1929. с. 506.
  28. ↑ Haven, Kendall F. (1999). 100 Most Popular Scientists for Young Adults. Libraries Unlimited. с. 211. ISBN 0-585-22555-9.
  29. ↑ Aiyasami, Jayaraman (1989). Chandrasekhara Venkata Raman: A Memoir. Affiliated East-West Press. с. 94.
  30. ↑ Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 383. ISBN 981-02-2677-2.
  31. ↑ Boorse, Henry Abraham (1989). The Atomic Scientists: A Biographical History. Wiley. с. 340. ISBN 0-471-50455-6.
  32. ↑ Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners: An H.W. Wilson Biographical Dictionary. Wiley. с. 30. ISBN 0-8242-0756-4.
  33. ↑ Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 92. ISBN 981-02-2677-2.
  34. ↑ Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 623. ISBN 0-387-96284-0.
  35. ↑ Science. American Association for the Advancement of Science. 1936. с. 480.
  36. ↑ Aird, Robert Burns (1994). Foundations of Modern Neurology: A Century of Progress. Raven Press. с. 88. ISBN 0-7817-0112-0.
  37. ↑ Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 36. ISBN 0-387-96284-0.
  38. ↑ Bury, John P. T. (1952). The College of Corpus Christi and the Blessed Virgin Mary. University of California. с. 249. ISBN 0-85115-612-6.
  39. ↑ Review of Scientific Instruments. American Institute of Physics. 1941. с. 115.
  40. ↑ Davis, Edward Arthur (1998). Nevill Mott: Reminiscences and Appreciations. CRC Press. с. 18. ISBN 0-7484-0790-1.
  41. ↑ Oxford DNB article:Oliphant, Sir Marcus Laurence Elwin (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
  42. ↑ Oxford DNB article: Finch, George Ingle (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
  43. ↑ Janus: The Papers of Sir Basil Schonland. Janus. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
  44. ↑ Wageningen UR — Wageningen University — Laboratory of Biophysics. Wageningen University. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
  45. ↑ Cecil Powell — Biography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
  46. ↑ Max Born — Biography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
  47. ↑ Catalogue — National Library of Australia. National Library of Australia. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2009.
  48. ↑ Martin Ryle — Autobiography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
  49. ↑ Oxford DNB article: Lindermann, Frederick (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
  50. ↑ Biography. Boston University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
  51. ↑ Springerlink — Journal Article. Процитовано 6 лютого 2009.[недоступне посилання]
  52. ↑ Professor Brebis Bleaney — Obituaries — The Independent. London: The Independent. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
  53. ↑ Abdus Salam — Curriculum. nobelprize.org. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
  54. ↑ Obituary — Professor Nicholas Kemmer — The Independent. The Independent. Процитовано 6 лютого 2009. [недоступне посилання з 01.09.2010]
  55. ↑ The Rise and Fall of Civilizations: Modern Archaeological Approaches to Ancient Cultures. Questia Media America. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2009.
  56. ↑ Dyson biography. University of St Andrews. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
  57. ↑ Progress Report 43. University of Bath. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2009.
  58. ↑ EGS — David Bates. European Geophysical Society. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
  59. ↑ Brown, Robert Hanbury — Bright Sparcs Biography Entry. University of Melbourne. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
  60. ↑ Brian D Josephson — Curriculum Vitae. nobelprize.org. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
  61. ↑ Oxford Materials — Professor Sir Peter Hirsch. University of Oxford. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
  62. ↑ CosNews No. 28, Spring 1997. International Union of Pure and Applied Physics. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
  63. ↑ Access: ObituaryRichardDalitz. Nature Publishing Group. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
  64. ↑ White, Michael (2002). Stephen Hawking: A Life in Science. Joseph Henry Press. с. 162. ISBN 0-452-26988-1.
  65. ↑ Parker, Sybil P. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers: A-G. McGraw-Hill Book Company. с. 56.
  66. ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1979. с. 677.
  67. ↑ Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004. Europa. с. 677.
  68. ↑ The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Company. 2003. с. 728.
  69. ↑ Proceedings of the Royal Society of London. 1982. с. 120.
  70. ↑ а б Year-book of the Royal Society of London. 1993. с. 1974.
  71. ↑ Mathematical Chronicle. University of Auckland. 1985. с. 118.
  72. ↑ Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 954. ISBN 0-19-280089-2.
  73. ↑ Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 798. ISBN 0-19-280089-2.
  74. ↑ Metals and Materials: The Journal of the Institute of Metals. Institute of Metals. 1992. с. 119.
  75. ↑ Professor George Isaak. London: The Daily Telegraph. 14 липня 2005. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 7 лютого 2009.
  76. ↑ Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
  77. ↑ Professor Andrew Lang: Pioneer of X-ray diffraction physics. The Independent. 25 серпня 2008.
  78. ↑ Hide, Prof. Raymond (subscription needed). Who's Who 2008. Oxford University Press. December 2007. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2009.
  79. ↑ Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
  80. ↑ Yudhoyono meets with ASC 2008 participants. ANTARA. 8 червня 2008.
  81. ↑ Glittering prizes. Times Higher Education. 15 червня 2001.
  82. ↑ Annual Review 2003. University of Birmingham. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 7 лютого 2009.
  83. ↑ Cambridge professor receives top scientific honour. University of Cambridge. 6 травня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 7 лютого 2009.
  84. ↑ Royal Society Hughes Medal. University of Oxford. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 7 лютого 2009.
  85. ↑ The Hughes Medal (1902). The Royal Society. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
  86. ↑ Hughes Medal. The Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 18 травня 2012.
  87. ↑ Hughes Medal. The Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медаль_Г%27юза&oldid=43462771