Медаль Г'юза — Вікіпедія
Медаль Г'юза англ. Hughes Medal | ||||
Країна | Велика Британія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | наукова нагородаd і медаль | |||
На честь: | Девід Едвард Г'юз | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1902 | |||
Нагороджені: | ||||
Категорія:Нагороджені медаллю Г'юза (0) | ||||
Черговість | ||||
Сайт | royalsociety.org/awards/hughes-medal/ | |||
Медаль Г'юза у Вікісховищі |
Медаль Г'юза (англ. Hughes Medal) — нагорода Лондонського королівського товариства, яку присуджують «За оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії». Заснована на честь винахідника Девіда Г'юза[1].
Вперше медаль була вручена у 1902 році, її отримав Джозеф Томсон «За великий внесок у науку про електрику». Відтоді вона вручалася щорічно, лише у 1924 та у 2009 роках з невідомої причини ніхто не був удостоєний медалі. На відміну від інших нагород Лондонського королівського товариства, медаль Г'юза ніколи не присуджували двічі одному і тому ж лауреату[1].
Були випадки, коли медаль присуджували одночасно декільком ученим: у 1938 році Джону Кокрофту та Ернесту Волтону, у 1981 році Пітеру Хіггсу та Томасу Кібблу, у 1982 році її отримали Драммонд Метьюз та Фредерік Вайн, а у 1988 році Арчибальд Гоуї та Майкл Вілан[1].
Нагороду присуджують громадянам країн Співдружності націй та Ірландії, або ж іноземним вченим, що працюють у них не менше трьох років. Медаль виконана зі срібла із позолотою і супроводжується грошовою премією в розмірі 1000 фунтів[1].
Рік | Прізвище | Обґрунтування | Примітки | |
---|---|---|---|---|
1902 | Джозеф Джон Томсон | «За його великий внесок в електричну науку, особливо щодо явищ електричного розряду в газі» | [2] | |
1903 | Йоганн Вільгельм Гітторф | «За довготривалі експериментальні дослідження електричного розряду в рідинах і газах» | [3] | |
1904 | Джозеф Вілсон | «За винахід лампи розжарення та інші винаходи та вдосконалення в галузі практичного застосування електрики» | [4] | |
1905 | Августо Рігі | «За експериментальні дослідження в електричній науці, у тому числі в галузі електричних коливань» | [5] | |
1906 | Герта Маркс Айртон | «За експериментальні дослідження електричної дуги» | [6] | |
1907 | Ернест Говард Гріффітс | «За внесок у точні фізичні вимірювання» | [7] | |
1908 | Юджин Гольдштейн | «За відкриття природи електричного розряду в розріджених газах» | [8] | |
1909 | Річард Тетлі Глейзбрук | «За дослідження електричних стандартів» | [9][10] | |
1910 | Джон Амброз Флемінг | «За дослідження в електроенергетиці та електричних вимірюваннях» | [11] | |
1911 | Чарльз Томсон Різ Вільсон | «За дослідження ядер у знепиленому повітрі та дослідженні іонів у газах та атмосферної електрики» | [12] | |
1912 | Вільям Дадделл | «За дослідження в області технічної електрики» | [13] | |
1913 | Александер Грем Белл | «За його внесок у винахід телефону, і особливо у будову телефонної трубки» | [14] | |
1914 | Джон Сілі Таунсенд | «За дослідження електричної індукції в газах» | [15] | |
1915 | Поль Ланжевен | «За важливий внесок в електричну науку» | [16] | |
1916 | Еліу Томсон | «За дослідження в галузі експериментальної електроенергетики» | [17] | |
1917 | Чарльз Гловер Баркла | «За дослідження пов'язані із рентгенівським випромінюванням» | — | |
1918 | Ірвінг Ленгмюр | «За дослідження в галузі молекулярної фізики» | [18] | |
1919 | Чарлз Крі | «За дослідження в галузі земного магнетизму» | [19] | |
1920 | Овен Вільямс Річардсон | «За роботи в експериментальній фізиці, і особливо в терміоніці» | [20] | |
1921 | Нільс Бор | «За дослідження в галузі теоретичної фізики» | [21] | |
1922 | Френсіс Вільям Астон | «За відкриття ізотопів великого числа елементів методом позитивних променів» | [22] | |
1923 | Роберт Ендрус Міллікен | «За визначення заряду електрона і інших фізичних констант» | [23] | |
1924 | Не нагороджували | — | — | |
1925 | Френк Едвард Сміт | «За визначення фундаментальних електричних одиниць і за дослідження в технічній електроенергетиці» | [24] | |
1926 | Генрі Джексон (фізик) | «За роботи в наукових дослідженнях радіотелеграфії та її застосування у навігації» | [25] | |
1927 | Вільям Кулідж | «За дослідження рентгенівських променів і розвиток високоефективного апарату для їх виробництва» | [26] | |
1928 | Моріс де Бройлі | «За дослідження спектру рентгенівських променів» | [27] | |
1929 | Ганс Вільгельм Гейгер | «За винахід і розробку методів підрахунку альфа та бета-частинки» | [28] | |
1930 | Чандрасекара Венката Раман | «За дослідження абнормального розсіювання світла» | [29] | |
1931 | Вільям Лоренс Брегг | «За піонерські роботи по вивченню кристалічної будови із використанням рентгенівських променів» | [30] | |
1932 | Джеймс Чедвік | «За дослідження радіоактивності» | [31] | |
1933 | Едвард Віктор Епплтон | «За дослідження ефекту шару Хевісайда при передачі сигналів бездротового зв'язку» | [32] | |
1934 | Манне Сігбан | «За роботу як фізика і техніка у вивченні довгохвильових рентгенівських променів» | [33] | |
1935 | Клінтон Джозеф Девіссон | «За роботи, які привели до відкриття фізичного існування електронних хвиль за допомогою досліджень з відбиття електронів від кристалічних площин нікелю та інших металів» | [34] | |
1936 | Вальтер Шотткі | «За відкриття в ефекту Шрота в термоелектронній емісії та винаходу екранної сітки тетрода і способу супергетеродинного прийому бездротових сигналів» | [35] | |
1937 | Ернест Орландо Лоуренс | «За роботу з розвитку циклотрона і його застосування для дослідження ядерного розпаду» | [36] | |
1938 | Джон Дуглас Кокрофт | «За дослідження розпаду ядра при бомбардуванні штучно створеними частинками» | [37] | |
1939 | Джордж Паджет Томсон | «За низку важливих відкриттів пов'язаних з дослідженням явища дифракції електронів» | [38] | |
1940 | Артур Комптон | «За відкриття ефекту Комптона та за роботи по вивченню космічних променів» | [39] | |
1941 | Невілл Френсіс Мотт | «За плідне використання принципів квантової теорії у багатьох галузях фізики, особливо в галузі ядерної фізики, теорії колізій, фізики металів та в теорії фотоемульсій» | [40] | |
1942 | Енріко Фермі | «За його видатний внесок у розуміння електричної будови речовини, роботи в галузі квантової теорії та експериментальних досліджень нейтрона» | — | |
1943 | Марк Оліфант | «За його видатні роботи в галузі ядерної фізики і оволодіння методами створення та застосування високих потенціалів» | [41] | |
1944 | Джордж Фінч(хімік) | «За фундаментальний внесок у вивчення структури і властивостей поверхонь, а також за важливу роботу з дослідження електричного пробою в газах» | [42] | |
1945 | Базил Шонланд | «За роботу по дослідженні атмосферної електрики та інші фізичні дослідження» | [43] | |
1946 | Джон Рендалл | «За видатні дослідження флуоресцентних матеріалів та генерування високочастотного електромагнітного випромінювання» | — | |
1947 | Фредерік Жоліо-Кюрі | «За видатний внесок у галузі ядерної фізики, зокрема, відкриття штучної радіоактивності і емісії нейтронів у процесі ділення» | [44] | |
1948 | Роберт Ватсон-Ватт | «За видатний внесок у розвиток фізики атмосфери та удосконалення радару» | ||
1949 | Сесіль Френк Павелл | «За видатні роботи по фотографуванню слідів частинок, та дослідження пов'язані з відкриттям мезонів і їх трансформації» | [45] | |
1950 | Макс Борн | «За внесок у теоретичну фізику в цілому та, зокрема, у розвиток квантової механіки» | [46] | |
1951 | Гендрік Крамерс | «За видатні роботи з квантової теорії, зокрема її застосування при вивченні оптичних і магнітних властивостей речовини» | — | |
1952 | Філіп Ді | «особливо за видатні дослідження по розпаду атомних ядер, зокрема, з використанням методу камери Вільсона» | — | |
1953 | Едвард Баллард | «За його важливий внесок у розвиток теоретичної та експериментальної фізики Землі» | [47] | |
1954 | Мартін Райл | «За видатні та оригінальні експериментальні дослідження в радіоастрономії» | [48] | |
1955 | Гаррі Стюарт Мессі | «За видатний внесок в атомну і молекулярну фізику, особливо щодо зіткнень, пов'язаних з утворенням і рекомбінацією іонів» | — | |
1956 | Фредерік Ліндеманн | «За видатні роботи в багатьох галузях: формула температури плавлення, теорія теплоємності, іонізація зірок, дослідження метеорів і інверсії температури в стратосфері» | [49] | |
1957 | Джозеф Праудмен | «За видатні роботи в галузі океанографії» | [50] | |
1958 | Едвард Андреде | «За видатний внесок у багатьох галузях класичної фізики» | — | |
1959 | Брайан Піппард | «За видатний внесок у галузі фізики низьких температур» | — | |
1960 | Джозеф Лейд Позі | «За видатний внесок у радіоастрономію, вивчення як сонячного так і космічного випромінювання» | — | |
1961 | Алан Коттрелл | «За видатні роботи у вивченні фізичних властивостей металів, особливо пов'язаних з механічною деформацією та впливом опромінення» | [51] | |
1962 | Бребіс Блінні | «За видатні дослідження електричних і магнітних явищ та їх кореляції з атомними та молекулярними властивостями» | [52] | |
1963 | Фредерік Калланд Вільямс | «За видатні роботи по створенні перших комп'ютерів» | — | |
1964 | Абдус Салам | «За його видатний внесок у квантову механіку і теорію елементарних частинок» | [53] | |
1965 | Деніс Вілкінсон | «За значні експериментальні та теоретичні дослідження в галузі ядерної структури та фізики високих енергій» | — | |
1966 | Ніколас Кеммер | «За численні відкриття, що мають важливе значення в теоретичній ядерній фізиці» | [54] | |
1967 | Курт Мендельсон | «За видатний внесок у фізику низьких температур, особливо відкриття в надпровідності та надтекучості» | [55] | |
1968 | Фрімен Дайсон | «За видатні фундаментальні роботи в галузі теоретичної фізики, і особливо квантової електродинаміки» | [56] | |
1969 | Ніколас Курті | «За його видатні роботи в галузі фізики низьких температур і термодинаміки» | [57] | |
1970 | Девід Бейтс[en] | «За видатний внесок у теорію атомної та молекулярної фізики та її застосування у фізиці атмосфери, фізиці плазми і астрофізиці» | [58] | |
1971 | Роберт Генбері Браун | «За видатну роботу в розробці нової форми зоряного інтерферометра, кульмінацією стало спостереження альфи Діви» | [59] | |
1972 | Браян Девід Джозефсон | «особливо за відкриття дивовижних властивостей з'єднань між надпровідними матеріалами» | [60] | |
1973 | Пітер Хірш | «За видатні заслуги у розвитку електронного мікроскопа техніки тонкої плівки для вивчення кристалічних дефектів і його застосування до дуже широкого кола проблем у галузі матеріалознавства та металургії» | [61] | |
1974 | Пітер Фоулер | «За видатний внесок у вивчення космічних променів та фізики елементарних частинок» | [62] | |
1975 | Річард Далітц | «За видатний внесок у вивчення теорії основних частинок матерії» | [63] | |
1976 | Стівен Гокінг | «За видатний внесок у застосування загальної теорії відносності до астрофізики» | [64] | |
1977 | Ентоні Г'юїш | «За видатний внесок у радіоастрономію, у тому числі відкриття та ідентифікацію пульсарів» | [65] | |
1978 | Вільям Кохран | «За новаторський внесок у рентгенівську кристалографію, робота зробила глибокий вплив на її розвиток і застосування» | [66] | |
1979 | Роберт Джозеф Патон Вільямс | «За видатні дослідження конформації комп'ютерних молекул у розчині за допомогою ядерного магнітного резонансу» | [67] | |
1980 | Френсіс Фарлі | «За надточні вимірювання магнітного моменту мюона, ретельне дослідження квантової електродинаміки і про природу мюона» | — | |
1981 | Пітер Хіггс | «За міжнародний внесок про дослідження спонтанного порушення фундаментальних симетрій у теорії елементарних частинок» | [68] | |
1982 | Драммонд Метьюз | «За вивчення магнітних властивостей океанських поверхонь» | [69] | |
1983 | Джон Клайв Ворд | «За дуже важливий і оригінальний внесок у квантову теорію поля, зокрема, тотожність Ворда та теорію слабких взаємодій Салама-Ворда» | [70] | |
1984 | Рой Керр | «За видатні роботи з теорії відносності, особливо за відкриття так званої чорної діри Керра» | [71] | |
1985 | Тоні Скайрм | «За внесок у теорію частинок і ядерну фізику» | — | |
1986 | Майкл Вулфсон | «За створення алгоритмів, включаючи MULTAN і SAYTAN, які використовуються у всьому світі, щоб визначити більшість зареєстрованих кристалічних структур» | — | |
1987 | Майкл Пеппер | «За чисельні важливі експериментальні дослідження фундаментальних властивостей напівпровідників особливо маломірних систем, де були виявлені деякі з незвичайних властивостей, таких як локалізація електронів і квантовий ефект Холла» | — | |
1988 | Арчибальд Хоуї | «За внесок у теорію дифракції електронів і мікроскопію, та його застосування при вивченні дефектів ґратки в кристалах» | — | |
1989 | Джон Стюарт Белл | «За видатний внесок у розуміння структури та інтерпретації квантової теорії, зокрема демонструючи унікальну природу її прогнозів» | [72] | |
1990 | Томас Джордж Кавлінг | «За фундаментальний внесок у теоретичну астрофізику, включаючи теоретичні дослідження ролі електромагнітної індукції в космічних системах» | [73] | |
1991 | Філіп Мун | «За внесок у трьох основних сферах науки — ядерній фізиці, відкриття гамма-випромінювання резонансів, а також використання зустрічних молекулярних пучків для вивчення хімічних реакцій» | [74] | |
1992 | Майкл Сітон | «За теоретичні дослідження в атомній фізиці і керівництво проєктом Opacity» | [70] | |
1993 | Джордж Ісаак | «За новаторське використання методів резонансного розсіювання, для того щоб зробити надзвичайно точні вимірювання доплеровської швидкості в фотосфері Сонця» | [75] | |
1994 | Роберт Чемберс | «За значний внесок у фізику твердого тіла, зокрема, геніальний і технічно складний експеримент, який перевіряє ефект Ахоронова-Бома про поведінку заряджених частинок у магнітних полях» | — | |
1995 | Девід Шонберг | «За дослідження електронної структури твердих тіл, зокрема за рахунок використання методів низьких температур» | — | |
1996 | Аміянд Букінгем | «За внесок у хімічну фізику, зокрема в галузі нелінійної оптики, проблем, пов'язаних із поляризованістю атома гелію» | [76] | |
1997 | Ендрю Ленг | «За фундаментальну роботу в галузі фізики дифракції рентгенівських променів і за розробку методів рентгенівської топографії, зокрема у вивченні дефектів у кристалічних структурах» | [77] | |
1998 | Реймонд Гайд | «За видатні експериментальні і теоретичні дослідження гідродинаміки обертових рідин і застосування таких фундаментальних досліджень для розуміння рухів в атмосфері» | [78] | |
1999 | Александер Боксенберг | «За знакові відкриття про природу активних ядер галактик, фізики міжгалактичної середовища і міжзоряного газу в первинних галактиках. Також за винятковий внесок у розвиток астрономічного приладобудування, включаючи систему зображення Photon, що дало потужний імпульс оптичній астрономії у Великій Британії» | [79] | |
2000 | Чінтамані Рао | «За його внесок у галузі хімії матеріалів, зокрема вивчення електронних і магнітних властивостей оксидів перехідних металів і високотемпературних надпровідників. Його робота була джерелом натхнення для цілого покоління індійських учених» | [80] | |
2001 | Джон Песіка | «За внесок у розвиток нанометра і механіки атомного рівня. Він придумав і розробив техніку наноіндентування тим самим зробив революцію в механічних характеристиках ультра-малих обсягів речовини. Це спричинило великий вплив на галузі, пов'язані із тонкоплівковими технологіями та технологіями покриття» | [81] | |
2002 | Александер Далгарно | «За внесок у теорію атомного та молекулярного процесу, і, зокрема її застосування у астрофізиці» | — | |
2003 | Пітер Едвардс | «За видатні роботи в галузі хімії твердого тіла. Він зробив конструктивний внесок у таких галузях як надпровідність і поводження наночастинок металів, і значно розширив наше розуміння феноменології переходу метал-ізолятор» | [82] | |
2004 | Джон Кларк (фізик) | — | ||
2005 | Кейт Моффатт | «За внесок у розуміння магнітогідродинаміки, особливо в механізмах, що визначають, як магнітні поля можуть розвиватися з низького рівня фону до істотної амплітуди» | [83] | |
2006 | Майкл Келлі | «За роботи в галузі фундаментальної фізики електронного транспорту і створення практичних електронних пристроїв, які можуть бути розгорнуті в передових системах» | — | |
2007 | Артур Екерт | «За новаторську роботу з квантової криптографії та важливий внесок у теорію квантових обчислень і інші галузі квантової фізики» | [84] | |
2008 | Мішель Догерті | «За інноваційне використання даних магнітного поля, яке привела до відкриття атмосфери навколо одного з супутників Сатурна» | — | |
2010 | Андрій Костянтинович Гейм | «За революційне відкриття графену та вивчення його надзвичайних властивостей» | [85] | |
2011 | Метью Россинскі[en] | «За значні відкриття в галузі синтетичної хімії твердого тіла, електронних матеріалів і нових мікропористих структур» | [86] | |
2013 | Геннінг Сіррінгхаус | «За новаторський розвиток струменевих процесів друку для органічних напівпровідникових приладів, і різке поліпшення їх функціонування та ефективності» | [87] | |
2015 | Джордж Ефстатіу[en] | «За численні видатні внески в наше розуміння раннього Всесвіту» | ||
2017 | Пітер Брюс[en] | |||
2018 | Джемс Роберт Дюррант[en] | |||
2019 | Ендрю Іен Купер[en] | |||
2020 | Клер Ґрей | |||
2021 | Джон Ірваїн | |||
2022 | Саїфул Іслам[en] |
- ↑ а б в г Hughes Medal (англ.). Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 9 жовтня 2011.
- ↑ 2 in U.S. hono by Royal Society. The New York Times. 3 листопада 1939. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
- ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 109.
- ↑ Sir Joseph W. Swan dead.; Inventor of Incandescent Lamp and Photographic Dry Plate. The New York Times. 28 травня 1914. с. 13. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
- ↑ JSTOR:Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences (subscription needed). JSTOR 20023099.
- ↑ Selling Snow in Syria. Chicago Tribune. 2 грудня 1906. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 5 лютого 2009.
- ↑ Oxford DNB article:Griffiths, Ernest Howard (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 5 лютого 2009.
- ↑ Mehra, Jagdish (1989). The Historical Development of Quantum Theory. Springer-Verlag. с. 233. ISBN 0-387-96284-0.
- ↑ Sir Richard Tetley Glazebrook. National Physical Laboratory. Архів оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 5 лютого 2009.
- ↑ Lockyer, Norman (1910). Nature. Macmillan Publishers. с. 135. ISBN 1-142-43147-9.
- ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 156.
- ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1892. с. 184.
- ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1917. с. 207.
- ↑ Bell Telephone Magazine. American Telephone and Telegraph Company Public Relations Dept. 1936. с. 59.
- ↑ Science. Journal Storage. 1914. с. 811.
- ↑ Williams, Trevor I. (1914). A Biographical Dictionary of Scientists. Journal Storage. с. 306. ISBN 0-7136-0924-9.
- ↑ Woodbury, David Oakes (1960). Elihu Thomson, Beloved Scientist, 1853-1937. Museum of Science. с. 351.
- ↑ Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners. Visual Education Corporation. с. 598. ISBN 0-8242-0756-4.
- ↑ Proceedings of the Royal Society of London. 1987. с. 14.
- ↑ Who Was Who in Literature. Thomson Gale. 1979. с. 955.
- ↑ Moor, Ruth (1966). Niels Bohr: the Man, His Science, & the World They Changed. MIT Press. с. 427.
- ↑ Schlessinger, Bernard S. (1986). The Who's who of Nobel Prize Winners. Oryx Press. с. 157. ISBN 0-89774-193-5.
- ↑ Moritz, Charles (1952). Current Biography. The H. W. Wilson Company. с. 35. ISBN 0-8242-0551-0.
- ↑ Proceedings of the Royal Society of London. Royal Society Publishing. 1926. с. 15.
- ↑ Science. HighWire Press. 1926. с. 552.
- ↑ The British Journal of Radiology. The British Journal of Radiology. 1949. с. 549.
- ↑ Science. HighWire Press. 1929. с. 506.
- ↑ Haven, Kendall F. (1999). 100 Most Popular Scientists for Young Adults. Libraries Unlimited. с. 211. ISBN 0-585-22555-9.
- ↑ Aiyasami, Jayaraman (1989). Chandrasekhara Venkata Raman: A Memoir. Affiliated East-West Press. с. 94.
- ↑ Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 383. ISBN 981-02-2677-2.
- ↑ Boorse, Henry Abraham (1989). The Atomic Scientists: A Biographical History. Wiley. с. 340. ISBN 0-471-50455-6.
- ↑ Wasson, Tyler (1987). Nobel Prize Winners: An H.W. Wilson Biographical Dictionary. Wiley. с. 30. ISBN 0-8242-0756-4.
- ↑ Ekspong, Gösta (2002). Physics: Nobel Lectures. Nobel Foundation. с. 92. ISBN 981-02-2677-2.
- ↑ Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 623. ISBN 0-387-96284-0.
- ↑ Science. American Association for the Advancement of Science. 1936. с. 480.
- ↑ Aird, Robert Burns (1994). Foundations of Modern Neurology: A Century of Progress. Raven Press. с. 88. ISBN 0-7817-0112-0.
- ↑ Mehra, Jagdish (2001). The Historical Development of Quantum Theory. Springer. с. 36. ISBN 0-387-96284-0.
- ↑ Bury, John P. T. (1952). The College of Corpus Christi and the Blessed Virgin Mary. University of California. с. 249. ISBN 0-85115-612-6.
- ↑ Review of Scientific Instruments. American Institute of Physics. 1941. с. 115.
- ↑ Davis, Edward Arthur (1998). Nevill Mott: Reminiscences and Appreciations. CRC Press. с. 18. ISBN 0-7484-0790-1.
- ↑ Oxford DNB article:Oliphant, Sir Marcus Laurence Elwin (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Oxford DNB article: Finch, George Ingle (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Janus: The Papers of Sir Basil Schonland. Janus. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Wageningen UR — Wageningen University — Laboratory of Biophysics. Wageningen University. Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Cecil Powell — Biography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Max Born — Biography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Catalogue — National Library of Australia. National Library of Australia. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Martin Ryle — Autobiography. nobelprize.org. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Oxford DNB article: Lindermann, Frederick (subscription needed). Oxford University Press. 2004. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Biography. Boston University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Springerlink — Journal Article. Процитовано 6 лютого 2009.[недоступне посилання]
- ↑ Professor Brebis Bleaney — Obituaries — The Independent. London: The Independent. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Abdus Salam — Curriculum. nobelprize.org. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Obituary — Professor Nicholas Kemmer — The Independent. The Independent. Процитовано 6 лютого 2009. [недоступне посилання з 01.09.2010]
- ↑ The Rise and Fall of Civilizations: Modern Archaeological Approaches to Ancient Cultures. Questia Media America. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Dyson biography. University of St Andrews. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Progress Report 43. University of Bath. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ EGS — David Bates. European Geophysical Society. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Brown, Robert Hanbury — Bright Sparcs Biography Entry. University of Melbourne. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Brian D Josephson — Curriculum Vitae. nobelprize.org. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Oxford Materials — Professor Sir Peter Hirsch. University of Oxford. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ CosNews No. 28, Spring 1997. International Union of Pure and Applied Physics. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ Access: ObituaryRichardDalitz. Nature Publishing Group. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2009.
- ↑ White, Michael (2002). Stephen Hawking: A Life in Science. Joseph Henry Press. с. 162. ISBN 0-452-26988-1.
- ↑ Parker, Sybil P. (1980). McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers: A-G. McGraw-Hill Book Company. с. 56.
- ↑ Nature. Nature Publishing Group. 1979. с. 677.
- ↑ Sleeman, Elizabeth (2003). The International Who's Who 2004. Europa. с. 677.
- ↑ The Houghton Mifflin Dictionary of Biography. Houghton Mifflin Company. 2003. с. 728.
- ↑ Proceedings of the Royal Society of London. 1982. с. 120.
- ↑ а б Year-book of the Royal Society of London. 1993. с. 1974.
- ↑ Mathematical Chronicle. University of Auckland. 1985. с. 118.
- ↑ Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 954. ISBN 0-19-280089-2.
- ↑ Matthew, H. C. G. (2004). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. с. 798. ISBN 0-19-280089-2.
- ↑ Metals and Materials: The Journal of the Institute of Metals. Institute of Metals. 1992. с. 119.
- ↑ Professor George Isaak. London: The Daily Telegraph. 14 липня 2005. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Professor Andrew Lang: Pioneer of X-ray diffraction physics. The Independent. 25 серпня 2008.
- ↑ Hide, Prof. Raymond (subscription needed). Who's Who 2008. Oxford University Press. December 2007. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Annual Report: Awards & Prizes. University of Cambridge. Архів оригіналу за 5 січня 2006. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Yudhoyono meets with ASC 2008 participants. ANTARA. 8 червня 2008.
- ↑ Glittering prizes. Times Higher Education. 15 червня 2001.
- ↑ Annual Review 2003. University of Birmingham. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Cambridge professor receives top scientific honour. University of Cambridge. 6 травня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ Royal Society Hughes Medal. University of Oxford. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 7 лютого 2009.
- ↑ The Hughes Medal (1902). The Royal Society. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
- ↑ Hughes Medal. The Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 18 травня 2012.
- ↑ Hughes Medal. The Royal Society. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2013.