Чарльз Гловер Баркла — Вікіпедія
Чарльз Гловер Баркла | |
---|---|
англ. Charles Glover Barkla | |
Народився | 7 червня 1877[1][2][…] Віднес, Велика Британія. |
Помер | 23 жовтня 1944[1][2][…] (67 років) Единбург, Велика Британія |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Ліверпульський університет Кембриджський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Кембриджський університет Ліверпульський університет Королівський коледж Единбурзький університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Олівер Лодж |
Вчителі | Джозеф Джон Томсон |
Аспіранти, докторанти | Robert Dunbard[1] |
Членство | Лондонське королівське товариство |
Відомий завдяки: | дифракція рентгенівських променів |
У шлюбі з | Mary Esther Cowelld |
Нагороди | |
Чарльз Гловер Баркла у Вікісховищі |
Чарльз Гловер Баркла[4] (англ. Charles Glover Barkla; 7 червня 1877, Віднес — 23 жовтня 1944, Единбург) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.
Чарльз Баркла почав вивчати фізику і математику в 1894 р. — невдовзі після відвідування Ліверпульського Інституту — в Університеті Ліверпуля, який був тоді частиною Вікторіанського Університету. Після отримання диплома з фізики в 1898 р. і закінчення аспірантури в 1898 р. він отримав дослідницьку стипендію в лабораторії Кавендіша Триніті Коледжу в Кембриджі. Однак вже через рік він перейшов в королівський коледж в Кембриджі, а в 1902 р. повернувся в Ліверпуль. В 1909 р. він зайняв місце професора фізики в Лондонскому Університеті і перейшов у 1913-му завідувати кафедрою натурфілософії в Единбурзькому університеті, якою керував до своєї смерті.
1907 року Баркла одружився з Мері Естер Ковелл. У нього було двоє синів та одна дочка.
Уже в 1902-му Баркла займався рентгенівським випромінюванням. Він відкрив характеристичне рентгенівське випромінювання хімічних елементів і флуоресцентну складову розсіяного рентгенівського випромінювання. Також він виявив поляризацію рентгенівського випромінювання, що мало велике значення для усвідомлення рентгену як електромагнітного випромінювання. В 1917-му він отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів». У тому ж році отримав медаль Х'юза від Лондонського королівського товариства. Іменем Баркли названо кратер на Місяці.
- ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Баркла, Чарльз Гловер // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Баркла, Чарльз Гловер. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Біографія Чарльза Гловера Баркла [Архівовано 4 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)