Чарльз Гловер Баркла — Вікіпедія

Нобелівська премія з фізики (1917) Чарльз Гловер Баркла
англ. Charles Glover Barkla Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився7 червня 1877(1877-06-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Віднес, Велика Британія.
Помер23 жовтня 1944(1944-10-23)[1][2][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Единбург, Велика Британія
Місце проживанняВелика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьфізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛіверпульський університет
Кембриджський університет
Галузьфізика
ЗакладКембриджський університет
Ліверпульський університет
Королівський коледж
Единбурзький університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор
Науковий керівникОлівер Лодж Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіДжозеф Джон Томсон Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиRobert Dunbard[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дифракція рентгенівських променів
У шлюбі зMary Esther Cowelld Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Чарльз Гловер Баркла у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чарльз Гловер Баркла[4] (англ. Charles Glover Barkla; 7 червня 1877, Віднес — 23 жовтня 1944, Единбург) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Чарльз Баркла почав вивчати фізику і математику в 1894 р. — невдовзі після відвідування Ліверпульського Інституту — в Університеті Ліверпуля, який був тоді частиною Вікторіанського Університету. Після отримання диплома з фізики в 1898 р. і закінчення аспірантури в 1898 р. він отримав дослідницьку стипендію в лабораторії Кавендіша Триніті Коледжу в Кембриджі. Однак вже через рік він перейшов в королівський коледж в Кембриджі, а в 1902 р. повернувся в Ліверпуль. В 1909 р. він зайняв місце професора фізики в Лондонскому Університеті і перейшов у 1913-му завідувати кафедрою натурфілософії в Единбурзькому університеті, якою керував до своєї смерті.

1907 року Баркла одружився з Мері Естер Ковелл. У нього було двоє синів та одна дочка.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Уже в 1902-му Баркла займався рентгенівським випромінюванням. Він відкрив характеристичне рентгенівське випромінювання хімічних елементів і флуоресцентну складову розсіяного рентгенівського випромінювання. Також він виявив поляризацію рентгенівського випромінювання, що мало велике значення для усвідомлення рентгену як електромагнітного випромінювання. В 1917-му він отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів». У тому ж році отримав медаль Х'юза від Лондонського королівського товариства. Іменем Баркли названо кратер на Місяці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Баркла, Чарльз Гловер // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Баркла, Чарльз Гловер. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  • Біографія Чарльза Гловера Баркла [Архівовано 4 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чарльз_Гловер_Баркла&oldid=43345135