Девід Таулесс — Вікіпедія

Девід Таулесс
David James Thouless
У 1995
Народився21 вересня 1934(1934-09-21) (90 років)
Бірсден, Шотландія
Помер6 квітня 2019(2019-04-06)[1][2][…] (84 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
·деменція
Місце проживанняСієтл, США
Країна Велика Британія
 США
Діяльністьфізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma materКембриджський університет
Корнельський університет
Галузьядерна фізика
ЗакладУніверситет Каліфорнії в Берклі
Бірмінгемський університет
Університет Вашингтону
Науковий ступіньPhD
Науковий керівникГанс Бете
Аспіранти, докторантиДжон Костерліц
Jung Hoon Hand[4]
Qian Niud[4]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:перехід Костерліца-Таулесса
Нагороди

Девід Джеймс Таулесс (англ. David James Thouless; 21 вересня 1934 — 6 квітня 2019) — британський фізик, що працював у США, спеціаліст із теорії конденсованих середовищ, лауреат Нобелівської премії за 2016 рік разом із Данканом Галдейном та Джоном Костерліцом з формулюванням: «за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини»[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Таулесс здобув ступінь бакалавра в Кембриджському університеті й ступінь доктора філософії в Корнельському університеті, де його науковим керівником був Ганс Бете. Він працював у Берклі, потім, між 1965 та 1978, у Бірмінгемському університеті, де виконав своє найвідоміше дослідження (передбачення переходу Костерліца-Таулесса) разом із Костерліцом. З 1980 року він працює в Університеті Вашингтону в Сієтлі.

У полі наукових інтересів Таулесса дослідження систем електронів та нуклонів, вивчення надпровідності та колективних збуджень атомного ядра.

Він є членом Королівського наукового товариства, Американського фізичного товариства, Американської академії мистецтв і наук та Національної академії наук США.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б David J. ThoulessNobel Foundation.
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
  4. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. The Nobel Prize in Physics 2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.