Меджліс кримськотатарського народу — Вікіпедія

Меджліс кримськотатарського народу
Тип	організація
Засновано	1991
Країна	Україна
Штаб-квартира	Сімферополь
Розташування	м. Київ, вул. Болсуновська, 2, офіс 233
Керівник	Чубаров Рефат Абдурахманович (жовтень 2013)
Членів	33
Вебсайт: qtmm.org
Меджліс кримськотатарського народу у Вікісховищі

Частина серії статей на тему:
Кримські татари
Кримські татари, 1862
Символіка Герб Гімн Прапор
Етнічні групи Ногаї Тати Ялибойлу Добруджійські та буджацькі татари Липки Чінґєнє та тайфа Діаспора: Болгарія Канада Польща США Туреччина Узбекистан Близькі етноси: Уруми Балкарці Караїми Карачаївці Кримчаки Кумики Ногайці
Історія Початок етногенезу Західний тюркський каганат Хозарський каганат Половці Улу Улус Кримський улус Джаніке Газарія Феодоро Князівство Ескі-Кермен Князівство Кирк-Єр Глинське князівство Кримське ханство (1441—1783) «Сім планет» Хани Таврійська область (1783—1796) Таврійська губернія (1802—1917) Терджиман Демократична Республіка (1917—1918) Курултай Міллі Фірка АРСР (1921—1945) Голод Сюрґюнлік (1945—1989) Правозахисний рух Авдєт Автономна Республіка (з 1991) Меджліс Російська окупація (з 2014) Проєкт кримськотатарської автономії у складі України
Діалекти Кримськотатарська мова Діалекти степовий середній узбережний
Видатні постаті Ісмаїл Ґаспринський Бекір Чобан-заде Амді Гірайбай Мустафа Джемілєв Юрій Османов Номан Челебіджіхан
Культура Література Письменники Музика Театр Фольклор Етнографія Національний костюм Образотворче мистецтво Декоративно-ужиткове мистецтво Архітектура Іслам Сунізм Наврез Радіо «Майдан» Телеканал «АТР» Орьнек Етикет
Категорія • Портал
п о р

Меджлі́с кримськотата́рського наро́ду (крим. Qırımtatar Milliy Meclisi) — представницький орган кримських татар, подібний до парламенту. Згідно зі статутом, метою меджлісу є подолання наслідків геноциду вчиненого проти кримських татар радянською владою, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення. Розташований у Сімферополі.

Після окупації Криму Росією проти Меджлісу і кримських татар чиняться репресії. Так, самопроголошена «прокурорка» Республіки Крим призупинила діяльність Меджлісу кримськотатарського народу за незалежну проукраїнську політику^[1], а також заборонила в'їзд до Криму Голові Меджлісу Рефатові Чубарову.

Меджліс було засновано в 1991 році для представництва інтересів кримських татар перед українською та кримською владою, а також в міжнародних організаціях.

30 червня 1991 року Меджліс прийняв національний гімн і прапор кримських татар.

У кінці серпня — на початку вересня 1991 року відбулося позачергове засідання Меджлісу, на якому члени Меджлісу привітали проголошення незалежності України і прийняли звернення до Верховної Ради України, у якому закликали визнати Меджліс вищим і єдиним представницьким органом кримськотатарського народу, без участі якого не повинні вирішуватися питання Криму. Для цього було направлено заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова із делегацією до Києва для зустрічі із представниками демократичних сил у парламенті та з керівництвом України. Також було зазначено, що у той час Верховна Рада Кримської АРСР намагалася відокремити Крим від України та самостійно підписати союзний договір із Москвою; у такому випадку він перетворився б на «комуністичний заповідник», і відновлення прав кримських татар було б значно ускладнено.^[2]

У вересні 1991 року і лютому-березні 1992 року Меджліс проводив мітинги у Києві для надання Криму статусу національно-територіального утворення у складі України. Зокрема із відповідним зверненням виступив Рефат Чубаров на засіданні Верховної Ради України 25 березня 1992 року. Однак відповідне рішення керівництвом України тоді не було прийняте.^[3][4]

У 2012 Меджліс став учасником Платформи європейської пам'яті та сумління — міжнародного проєкту, покликаного досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі.

Є виконавчим органом Курултая кримськотатарського народу і обирається з його членів.

Складається з 33 членів.

Від заснування до листопада 2013 року головою Меджлісу був Мустафа Джемілєв. З листопада 2013 головою Меджлісу є Рефат Чубаров. Тоді ж було затверджено нову структуру Меджлісу, згідно з якою введено 5 посад заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу. Їх зайняли: Айдер Аджимамбетов^[5], Наріман Джелялов, Аслан Омєр Киримли, Заур Смірнов, Ахтем Чийгоз^[6].

Для виконання рішень Меджлісу в усіх місцях проживання кримських татар в Україні обираються органи національного самоуправління — регіональні та місцеві меджліси, що підпорядковуються основному керівному органу.

У листопаді 2011 Мустафа Джемілєв заявив, що хоче піти у відставку з посади Голови Меджлису кримськотатарського народу, шляхом відмови від балотування до Курултаю^[7]. Під час проведення Курултаю у липні 2012 року він прохав внести до порядку денного питання про обрання нового голови Меджлісу^[8], але воно не розглядалось, і він залишився на цій посаді^[9].

У травні 2013 Мустафа Джемілєв заявив, що піде з поста голови Меджлісу, і не балотуватиметься на цю посаду^[10][11]. 27 жовтня 2013 новим головою Меджлісу став Рефат Чубаров. Він з незначною перевагою виграв ці вибори в іншого претендента Ремзі Ільясова.

19 квітня 2014 над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу було вивішено прапор України, через що до правоохоронних органів надійшов телефонний дзвінок, і правоохоронці приходили за поясненнями та склали протокол^[12][13].

5 липня 2014 року окупаційна влада півострова на 5 років заборонила в'їзд до Криму і Росії Голові Меджлісу Рефатові Чубарову. Самопроголошений «прокурор» Криму Наталія Поклонська зачитала Чубарову «постанову» про заборону на в'їзд. Своєю чергою, Голова Меджлісу зажадав почути постанову державною кримськотатарською або українською мовою:

Я не розумію цієї мови, давайте державною — українською, кримськотатарською [14]

Поклонська відмовила Чубарову у цьому праві^[15]. Згідно з реакцією Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, дії Росії щодо Рефата Чубарова не відповідають декларації Організації об'єднаних націй «фундаментальні права і свободи корінного населення щодо кримських татар»^[16].

7 липня 2014 року Меджліс ухвалив рішення відкликати своїх представників з органів виконавчої влади Криму. У Меджлісі побоюються, що інцидент з Рефатом Чубаровим може повторитися щодо будь-якого кримського татарина:

Подібні дії дають побоювання, що з кожним кримським татарином, який у себе на батьківщині говорить про свої права і свободи, будуть чинити аналогічно. Ситуація з Чубаровим — це спроба обезголовити Меджліс і внести розкол серед кримських татар. Але результату це не дало і лише більше консолідувало народ. Всі наші рішення, як і раніше, будуть визначатися з точки зору позиції Чубарова. Меджліс продовжує працювати і всі організаційні питання будуть вирішуватися і далі у звичайному режимі [17]

• Регіональні меджліси кримськотатарського народу
• Члени Меджлісу кримськотатарського народу (1917)
• Каратай Зафер

• О. М. Майборода. Меджліс кримськотатарського народу // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 579. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• В. Котигоренко. Меджліс кримськотатарського народу // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.435 ISBN 978-966-611-818-2

• Офіційний сайт Меджлісу кримськотатарського народу [Архівовано 5 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Центр інформації та документації кримських татар
• Юлія Тищенко. Земля розбрату // Український тиждень, № 6 (171), 11.02.2011 [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]