Меланхолія (гравюра Дюрера) — Вікіпедія

Меланхолія
лат. Melencolia I
англ. Melencolia I[1]
Творець:Альбрехт Дюрер[2][3][…]
Час створення:1514[4][5][…]
Висота:24,2 см
Ширина:18,8 см
Матеріал:гравюра[d][5], папір верже[3] і Штихель[d]
Техніка:Мідьорит
Жанр:алегорія[d]
Зберігається:Музей Ізраїлю[5]
Національна галерея мистецтв[3][3][3]
Клівлендський музей мистецтв[1]
Британський музей
Музей витончених мистецтв[6]
Національна галерея Вікторії
Музей мистецтва Метрополітен
Музей:Музей Конде[7], Державна картинна галерея (Карлсруе)[8], Художня галерея Південної Австралії[9][10], Штедель[11], Georgiumd, Міннеаполіський інститут мистецтва[12], Музей Кунстпаласт[13], Музей образотворчих мистецтв[14], Національна галерея мистецтв[3][3][3], Національна галерея Вікторії, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо[15], Princeton University Art Museumd[16], Музей мистецтва Метрополітен[4][17], Гамбурзька картинна галерея[18], Музей Ізраїлю[5], Національна бібліотека Франції, Музей Унтерлінден[19], Клівлендський музей мистецтв[1], гравюри у Національній галереї мистецтва СШАd[3][3][3], Колекція Розенвальдаd[3][3], Національний музей Швеції[20], Музей витончених мистецтв[6] і Британський музей
Інвентарний номер:43.106.1[4], 219761[5], 3486-4[21][22], 1949.1.17[3], 1943.3.3522[3], 1943.3.3523[3], 1926.211[1], x1952-1[16], G.1998-0052[15], mkp.KA (FP) 2058 D[13], 1900-513[14], 19.73.85[4], 1984.1201.18[4], 2003.446.1[4], 33377 D[11], NMG B 67/1982[20], 2012.16[12], 627G44[10], I 848[8] і 2013-EQ[23]
CMNS: Меланхолія у Вікісховищі

«Меланхолія» — різцева гравюра на міді німецького художника Альбрехта Дюрера, закінчена в 1514 році. «Меланхолія» — одна з найбільш таємничих робіт Дюрера, що виділяється складністю і неочевидністю ідеї, яскравістю символів і алегорій. Розміри оригіналу гравюри 23,9 × 18,8 см. Це один з трьох графічних аркушів Альбрехта Дюрера, які увійшли в історію мистецтва під назвою «Майстерні гравюри»: «Лицар, смерть і диявол», «Святий Ієронім у келії» і «Меланхолія I».

Детальний опис композиції навела Ц. Г. Нессельштраус:

...перед нами морський берег, безмежна далечінь води та сутінкове небо, прорізане веселкою та зловісними променями комети. На передньому плані, в оточенні розкиданих безладно столярних і будівельних інструментів, сидить, підперши рукою голову, занурена в глибоку задуму крилата жінка. У руці у неї розкритий циркуль, до пояса прив'язані зв'язування ключів та гаманець. Неподалік землі лежить дерев'яна куля, далі видніється великий кам'яний багатогранник, з-за якого виглядає плавильний тигель. Позаду жінки похмурий хлопчик, що піднявся на жернов, насилу виводить щось на дощечці. Поруч згорнувся в клубок худий собака. Справа в глибині височить кам'яна будівля, можливо, недобудована, тому що до неї притулені дерев'яні сходи. На стінах будівлі висить пісочний годинник, ваги та дзвін і накреслений магічний квадрат. У небі, в променях комети, поширила крила величезний кажан. На крилах миші напис: «Меланхолія I» (…) Відразу ж відчуваючи, що крилату жінку пригнічують сумніви і незадоволеність, глядач, однак, стає безвихідним перед безліччю розсіяних тут натяків. Чому Меланхолія зображена крилатою, що означає її бездіяльність, що з хлопчик зображений позаду, у чому значення магічного квадрата, навіщо розкидані навколо інструменти, у чому сенс цифри «I»? 

Деталі зображення і символіка

[ред. | ред. код]
  • На передньому плані гравюри — крилатий Геній, що сидить, підперши лівою рукою голову, яка прикрашена вінком. На колінах закрита книга, у правій руці циркуль. На поясі зв'язка ключів і два гаманця.
  • На млиновому жорні сидить путто. Хлопчик з крилами в мистецтві бароко і Ренесансу символізує передвісника земного або ангельського духу. Він задумливо пише на восковій дощечці.
  • Навколо центральної фігури хаотично розкидані: молоток, щипці, цвяхи, пила, рубанок, лінійка й інші інструменти.
  • У ніг крилатої постаті, згорнувшись клубком, спить собака.
  • На стінах споруди є ваги, годинник (пісочний і сонячний), дзвін і висічений магічний квадрат. До невидимої стіни приставлені сходи, що ведуть на верхній поверх.
  • На небі веселка, а низько над горизонтом — яскраве сонце, що освітлює портове місто.
  • Сфера і багатогранник. Бічними гранями є два правильних трикутники і шість нерегулярних п'ятикутників; дванадцять вершин належать до двох різних типів. Навколо зображеного багатогранника Дюрера точаться супечки щодо його властивостей.
  • Дюрер склав перший в європейському мистецтві магічний квадрат, 4х4. Сума чисел в будь-якому рядку, стовпці, діагоналі, а також в кожній чверті (в тому числі в центральному квадраті) і сума кутових чисел дорівнює 34. Два середніх числа в нижньому ряду вказують дату створення картини (1514). Два крайніх числа в нижньому ряду відповідають ініціалами художника. У середніх квадратах першого стовпчика внесені виправлення — цифри деформовані.

Інтерпретація

[ред. | ред. код]
  • Гравюра містить дуже багато символів, частина з яких пов'язана з планетою Сатурн (планетою-покровителькою меланхоліків). За часів Дюрера меланхоліків ділили на три типи. До першого відносили людей з багатою уявою, це — художники, поети, ремісники. До другого — людей, у яких розум переважає над почуттям: вчених, державних діячів. Третій тип — люди, у яких переважає інтуїція: богослови та філософи. Так як Дюрер був художником, він відносив себе до першого типу меланхоліків, про що і свідчить напис на гравюрі «MELENCOLIA I».
  • Мистецтвознавець Паола Волкова бачила в гравюрі автопортрет Дюрера і відзначала поділ на три яруси. Перший — рівень ремісничий, до якого відносяться такі предмети ремесла, як рубанки, інструменти, ідеально виточена куля. Другий ярус — інтелектуальне пізнання. Третій ярус — непізнаваного і божественного. Сходи йдуть в небо, за край гравюри, те ж саме з вежею. Ці три яруси — проєкція внутрішнього світу художника, автора. Ангел на картині і є Дюрер. Циркуль в його руці говорить, що незважаючи на безмежну свободу ангела, який володіє крилами, все повинно бути обмежено, відміряно.

У популярній культурі

[ред. | ред. код]

У книзі Дена Брауна «Втрачений символ» професор Роберт Ленґдон розшифровує таємницю масонської піраміди за допомогою магічного квадрата, зображеного на задньому плані «Меланхолії». Однак в описі гравюри, який наводиться в книзі, сказано, що «Меланхолія» виконана не на міді, а на тисненому папері. У книзі французького письменника Анрі Левенбрюк «Заповіт століть» головні герої намагаються розгадати зашифроване послання, приховане в гравюрі «Меланхолія».

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Вінок постаті сплетений з кресс-салату (nasturtium officinale).[24]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Клівлендський музей мистецтв — 1913.
  2. JocondeLab — 2014.
  3. а б в г д е Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  4. а б в г д https://museums.gov.il/he/items/Pages/ItemCard.aspx?IdItem=ICMS_IMJ_219761
  5. а б http://mskgent.be/collection/work/data/2013-EQ
  6. Joconde — 1975.
  7. а б https://www.kunsthalle-karlsruhe.de/kunstwerke/Albrecht-D%C3%BCrer/Melencolia-I-Die-Melancholie/6ABE53364495E90C2D7B0E8D99C2B03B/
  8. Google Arts & Culture — 2011.
  9. а б https://www.agsa.sa.gov.au/collection-publications/collection/works/melencolia-i/26133/
  10. а б https://sammlung.staedelmuseum.de/de/werk/melencolia-i-die-melancholie
  11. а б https://collections.artsmia.org/art/113568/melencolia-i-albrecht-duerer
  12. а б http://www.duesseldorf.de/dkult/DE-MUS-038015/115710
  13. а б https://www.mfab.hu/artworks/melencolia-i/
  14. а б https://collection.nmwa.go.jp/artizewebeng/search_7_detail.php?detail_artId=G.1998-0052
  15. а б https://artmuseum.princeton.edu/collections/objects/8898
  16. http://www.metmuseum.org/art/collection/search#!/search?showOnly=highlights
  17. https://www.hamburger-kunsthalle.de/ausstellungen/mit-dem-inneren-auge-sehen
  18. https://webmuseo.com/ws/musee-unterlinden/app/collection/record/495?vc=ePkH4LF7w6yelGA1iImREikJRB8zjJDiAZodipMz8vPSE0tTi8D1Myw8AD0VLvs$&lang=de
  19. а б http://collection.nationalmuseum.se/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=32698&viewType=detailView
  20. https://artsandculture.google.com/asset/YgF7QxaxiYRojg
  21. Національна галерея Вікторії — 1861.
  22. http://mskgent.be/collection/work/id/2013-EQ
  23. Б.Н. Головкин О чем говорять названия растений - 47 с.

Посилання

[ред. | ред. код]