Микільська волость (Ізюмський повіт) — Вікіпедія

Микільська волость
Центр Микільське
Площа 7160 (1885)
Населення 1928 осіб (1885)
Густота 24.7 осіб / км²

Микільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ізюмського повіту Харківської губернії з центром у селі Микільське.

Станом на 1885 рік складалася з 5 поселень, 10 сільських громад. Населення — 1928 осіб (993 чоловічої статі та 935 — жіночої), 295 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 1285 708
Приватної власності 5842 1556
Іншої власності 33 27
Загалом 7160 2291

Основне поселення волості:

  • Микільське — колишнє власницьке село при річці Гола Долина за 33 версти від повітового міста, 761 особа, 129 дворових господарств, православна церква, лавка.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:

Старшиною волості був Юхим Микитович Кисіль, волосним писарем — Сергій Тимофійович Чаговець, головою волосного суду — Петро Стефанович Панюхно.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)