Миропілля (Сумський район) — Вікіпедія

село Миропілля
Герб Миропілля
Миропільська сільська рада
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Сумський район
Тер. громада	Миропільська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA59080170010043659
Облікова картка	Миропілля
Основні дані
Населення	2 873 (2001)
Поштовий індекс	42410
Телефонний код	+380 5459
Географічні дані
Географічні координати	51°01′25″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	139 м
Відстань до обласного центру	40 км
Відстань до районного центру	38,1 км
Місцева влада
Адреса ради	42410, Сумська обл., Краснопільський р-н, с. Миропілля, вул. Сумська, 23
Карта
Миропілля
Миропілля
Мапа
Миропілля у Вікісховищі

Миропі́лля (МФА: [mɪroˈpʲiʎːɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Миропільській сільській громаді Сумського району Сумської области. Населення становить близько 1 400 осiб (2024).^[1]

Після ліквідації Краснопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району^[2].

Село Миропілля розташоване на лівому березі річки Псел у місці впадіння в неї річки Удава, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Олександрія, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Велика Рибиця, на протилежному березі — село Запсілля. Кордон з Росією проходить приблизно за 1 км від села.

Відстань до Краснопілля становить близько 38 км і проходить автошляхом Т 1901.

Засноване близько 1650 року переселенцями з волинського містечка Миропіль, що дали назву поселенню. Пізніше, зі завоюваннями Русі, Миропілля з військового осередку перетворилося на торговий.

У XVII столітті — сотенне місто Сумського полку.

У 1670 році Миропіллю надано статус міста, а до початку 20 сторіччя тут вже проживало близько 20 тисяч жителів. У місті було велике взуттєве виробництво, що обслуговувало потреби армії, тричі на рік проходив найбільший в регіоні ярмарок, був вже проведений телефон, працювали школи, училища, дві бібліотеки. Напередодні революції в Миропіллі діяло шість храмів. Місто стрімко розвивалося. У ті часи Миропілля мало свій герб, затверджений 21 вересня 1781 року.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 45 жителів села.^[3]

Радянські війська з боєм відійшли 19 жовтня 1941 року.

8 січня 2023 року російські військові обстріляли село. У селі зафіксували 20 «прильотів» із самохідної артилерійської установки. Внаслідок російської атаки було пошкоджено п'ять будинків та місцева ферма.^[4]

18 травня 2023 року росіяни обстріляли населені пункти шести громад Сумської області. Внаслідок мінометного обстрілу Миропільської громади було пошкоджено житловий будинок в с. Миропілля^[5].

19 березня 2024 року село двічі потрапило під обстріл російського агресора. Обстріли велися зі ствольної артилерії, мінометів 120 і 82 мм, танків^[6].

14 липня 2024 року село обстріляли російські агресори. Зафіксовано 7 вибухів, ймовірно РСЗВ; 6 обстрілів: 6 вибухів, ймовірно ФПВ-дрон. В результаті обстрілу пошкоджено приватний житловий будинок^[7].

28 липня 2024 року село знову обстріляли російські агресори. Зафіксовано 3 вибухи, ймовірно ствольна артилерія 122 мм; 8 вибухів, ймовірно РСЗВ^[8].

3 серпня 2024 року російські війська обстріляли село. Зафіксовано 8 вибухів, ймовірно міномет 120 мм; 3 вибухи, ймовірно КАБ. В результаті обстрілу зруйновано 2 будівлі, пошкоджено 2 трактори, 2 мікроавтобуса та легковий автомобіль^[9].

11 серпня 2024 року село вчергове обстріляв агресор. Як повідомили в оперативному командуванні “Північ” зафіксовано 8 вибухів, ймовірно ствольна артилерія 152 мм; 6 вибухів, ймовірно РСЗВ. В результаті обстрілу пошкоджено об’єкт промислової інфраструктури^[10].

17 серпня 2024 року оперативне командування «Північ» повідомило про обстріли Сумської області. Серед постраждалих населених пунктів село Миропілля – 1 вибух, ймовірно КАБ^[11].

За переписом 1897 року у місті проживало 10 101 осіб (5 085 чоловіків та 5 016 жінок)^[12].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3622 особи, з яких 1592 чоловіки та 2030 жінок.^[13]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2873 особи.^[14]

"Якщо до початку війни (2022 рік) у нас було населення 4 172 особи, то останні підрахунки - було 2 600, а на даний час, я думаю, ще менше. Те, що люди виїжджають, з одного боку, я хочу сказати, що слава богу, що вони в безпеці, але ж занедбане село, занедбані домоволодіння. Село помирає”, - каже 8 червня 2023 року секретарка Миропільської сільської ради Олена Шаркова^[15].

Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:^[12]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[16]

• Молочно-товарні та птахо-товарна ферми.
• «Дружба», агрофірма, ТОВ.
• «Лан», ТОВ, агрофірма.
• Цегляний завод.

• Дитячий садок.
• Школа.
• Міжшкільний НВК.

Із 2009 року стало традицією проведення Миропільського ярмарку. Так у 2011 році він був проведений утретє.^[17]

У перший раз серед 120 підприємств із Сумщини, інших областей України, Російської Федерації, що презентували свій виробничий потенціал на І-му Міжрегіональному Миропільському ярмарку, 8 було з міста Лебедина.

Як і на будь-якому ярмарку, у Миропіллі гамірно і весело. Всюди лунають українські пісні, люди спілкуються та розважаються. Національний колорит додають курені від районів області та сільських рад Краснопільського району.

Відвідувачі ярмарку мають можливість придбати товари з лози, глини, дерева та металу, вироби народних умільців декоративно-ужиткового мистецтва, хліб та кондитерські вироби, продовольчі товари, сільськогосподарську продукцію, сувеніри, одяг, взуття, посуд, меблі тощо.

У ході ярмарку-2011 відбувся День району, фольклорний фестиваль «Пісенні джерела Краснопільщини», розважальна програма «Богатирські ігри», спортивні змагання, розваги для дітей тощо. Також Краснопільщина продемонструвала культуру та побут району: кожне село у стилізованих «автентичних» куренях представило свої здобутки.

• Авраменко Андрій Миколайович ( 5 грудня 1978, с. Глибне — 28 червня 2022, с. Миропілля Сумського району) — український військовик, учасник російсько-української війни^[18].
• Гідора Анна Володимирівна (1959) — українська художниця-живописець.
• Єременко Іван Гаврилович (1916—2002) — український педагог, вчений-дефектолог.
• Лазарєв Борис Георгійович (1906—2001) — академік АН УРСР.
• Михайличенко Гнат Васильович (1892—1919) — член Української Центральної Ради.
• Мощенко Кость Васильович (1846—1963) — український громадський діяч, музейник, етнограф, художник, архітектор, краєзнавець, дослідник українського народного мистецтва.
• Піддубний Віталій Володимирович (1977—2014) — солдат резерву, учасник російсько-української війни 2014 року.
• Повх Іван Лукич — український вчений у галузі гідромеханіки і аеромеханіки, член-кореспондент АН УРСР.
• Таран Анатолій Васильович (1940—1995) — український поет.
• Шамрай Агапій Пилипович (1896—1952) — український мовознавець 1920-тих років, викладач Харківського університету.

Колишнє місто, Миропілля має численні пам'ятки архітектури й історії. До Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесені 23 пам'ятки села, всі за категорією місцевого значення: 15 пам'яток архітектури та по 4 історії й археології^[19]:

Охоронний номер	Назва	Вид	Розташування	Координати	Опис	Зображення
3560-См (253-См)	Миколаївська церква	Архітектури	вул. Сумська, 90	51°01′00″ пн. ш. 35°15′14″ сх. д. / 51.016762° пн. ш. 35.253753° сх. д. / 51.016762; 35.253753	Побудована 1885 року на місці старої дерев'яної церкви, у 1930-ті частково зруйнована, нині використовується за призначенням. Значного розміру, цегляна, чотиристопна, однобанна, трипрестольна, в стилі історизму з елементами пізнього класицизму та «російського» стилю. Має п'ятиярусну прямокутну стовпоподібну дзівницю заввишки 50 метрів[20].
3561-См (254-См)	Церковно-парафіяльна школа	Архітектури	пл. Миру, 19[21]	51°01′33″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.025923° пн. ш. 35.244366° сх. д. / 51.025923; 35.244366	Споруджена 1883 року коштом населення за типовим проектом курських бригадних будівничих. Одноповерховий цегляний прямокутний будинок, з багатим декоративним оздобленням, зокрема, портал обрамлено напівколонами та підкреслено вузькими вікнами. Збереглося планування: сіни та дві класні кімнати[20].
3562-См (255-См)	Дзвіниця Спасо-Преображенської церкви	Архітектури	пл. Миру	51°01′32″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.02559° пн. ш. 35.244205° сх. д. / 51.02559; 35.244205	Збудована 1883 року. Була дзвіницею Преображенського храму, збудованого 1889 замість дерев'яної церкви та знищеної в 1930-х. Чотириярусна дзвіниця у формах руського стилю. За радянських часів використовувалася водогоном, нині руйнується[20].
3563-См (256-См)	Церковно-парафіяльна школа	Архітектури	вул. Сумська, 40	51°01′26″ пн. ш. 35°14′36″ сх. д. / 51.023991° пн. ш. 35.243455° сх. д. / 51.023991; 35.243455	Цегляний нетинькований одноповерховий Т-подібний будинок, виконаний у стилі загальної забудови вулиці. Споруджений у 1900 році коштом місцевих купців. Усі фасади виконані в «цегляному» стилі, головний фасад симетричний, вхід з двору. Планування збереглося, будівля нині є корпусом сільської школи[20].
3564-См (257-См)	Особняк	Архітектури	вул. Сумська, 49[21]	51°01′19″ пн. ш. 35°14′49″ сх. д. / 51.02182° пн. ш. 35.247059° сх. д. / 51.02182; 35.247059	Збудований у ІІ пол. ХІХ ст.
3565-См (258-См)	Чоловіча гімназія	Архітектури	вул. Шкільна, 33	51°01′39″ пн. ш. 35°14′39″ сх. д. / 51.027381° пн. ш. 35.244237° сх. д. / 51.027381; 35.244237	Двоповерховий будинок кінця XIX століття в «цегляному» стилі з елементами пізнього класицизму, що є синтезом архітектури громадської споруди та житлового будинку. Планування за типовою схемою для училищ. Будівля нині перебуває в напівзруйнованому стані[20].
3566-См (259-См)	Особняк Глуховцева	Архітектури	вул. Сумська, 44[20]	51°01′25″ пн. ш. 35°14′38″ сх. д. / 51.023525° пн. ш. 35.243989° сх. д. / 51.023525; 35.243989	Двоповерховий цегляний будинок кінця XIX століття, Г-подібний у плані, побудований в «цегляному» стилі. Розташований на перехресті, що виходить на центральну площу. Східний та південний фасади ошатно оздоблені. Нині будинок перебудований під поліклініку[20].
3567-См (260-См)	Будинок купця Слитіна	Архітектури	вул. Сумська, 33[21]	51°01′24″ пн. ш. 35°14′40″ сх. д. / 51.02343° пн. ш. 35.244446° сх. д. / 51.02343; 35.244446	Збудований у кінці XIX століття.
3568-См (261-См)	Земська школа	Архітектури	вул. Сумська, 36[21]	51°01′29″ пн. ш. 35°14′31″ сх. д. / 51.024678° пн. ш. 35.242038° сх. д. / 51.024678; 35.242038	Будівля середини XIX століття.
3569-См (262-См)	Жіноча гімназія	Архітектури	вул. Сумська, 34[21]	51°01′30″ пн. ш. 35°14′30″ сх. д. / 51.024897° пн. ш. 35.241566° сх. д. / 51.024897; 35.241566	Споруджена в кінці XIX ст. у центрі села. Фасад гімназії не виділяється з архітектури вулиці. Одноповерховий цегляний нетинькований будинок Г-подібної форми в «цегляному» стилі. Перебудований у 1950 році під клуб[20].
3570-См (263-См)	Особняк	Архітектури	вул. Сумська, 12	51°01′36″ пн. ш. 35°14′11″ сх. д. / 51.026628° пн. ш. 35.236421° сх. д. / 51.026628; 35.236421	Садиба кінця XIX століття, висока цегляна огорожа збереглася лише фрагментарно. Одноповерхова з високим цокольним поверхом у «цегляному» стилі з елементами неоготики. Головний фасад симетричний, розчленований на три частини та пишно оздоблений. За радянських часів був перебудований під школу-інтернат[20].
3571-См (264-См)	Лавка	Архітектури	вул. Сумська, 3[21]	51°01′37″ пн. ш. 35°14′13″ сх. д. / 51.026918° пн. ш. 35.237054° сх. д. / 51.026918; 35.237054	Збудована в кінці XIX століття.
3572-См (265-См)	Заїзд	Архітектури	вул. Сумська, 1[21]	51°01′37″ пн. ш. 35°14′12″ сх. д. / 51.026956° пн. ш. 35.236566° сх. д. / 51.026956; 35.236566	Споруда кінця XIX століття.
3573-См (266-См)	Будинок священика	Архітектури	вул. Сумська, 41		Збудований в кінці XIX століття. Фактично вже не існує[21].
3574-См (267-См)	Земська лікарня	Архітектури	південна околиця села	51°00′15″ пн. ш. 35°15′23″ сх. д. / 51.004250° пн. ш. 35.256350° сх. д. / 51.004250; 35.256350	Збудована в 1900—1903 роках. Після розпаду СРСР розібрана на цеглу, жодного з корпусів не збереглося[21].
3556-См (456)	Могила Волкова В. Г.	Історії	у сквері біля сільради[20]	51°01′32″ пн. ш. 35°14′28″ сх. д. / 51.025442° пн. ш. 35.241154° сх. д. / 51.025442; 35.241154	Могила першого червоного комісара Суджанського повіту Курської губернії Василя Волкова, уродженця Миропілля, якого вбили денікінці в 1919 році. Останки Волкова перенесені в Миропілля 1920 року, а 1967 на могилі встановлене бетонне погруддя роботи скульптора Леоніда Чемена[20].
3557-См (437)	Братська могила радянських воїнів і партизанів та пам'ятник воїнам-землякам	Історії	пл. Миру	51°01′34″ пн. ш. 35°14′37″ сх. д. / 51.026105° пн. ш. 35.243587° сх. д. / 51.026105; 35.243587	Поховано 59 радянських воїнів, які загиблі в боях за село у лютому—березні 1943. Останки загиблих перевезені в 1957 році, тоді ж встановлено залізобетонну скульптуру воїна на цегляному постаменті. У 1975 поруч встановлено стелу з прізвищами 513 воїнів-земляків, загиблих на фронтах Другої світової війни[20].
3558-См (436)	Братська могила радянських воїнів	Історії	вул. Сумська, 88 (колишнє село Студенок)	51°01′03″ пн. ш. 35°15′13″ сх. д. / 51.017585° пн. ш. 35.253582° сх. д. / 51.017585; 35.253582	Поховано 106 воїнів, загиблих у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Обеліск 1948 року замінений у 1964 році на залізобетонну скульптуру воїна[20].
3559-См (438)	Братська могила радянських воїнів	Історії	вул. Центральна, 121[20][21], біля учбово- виробничого комбінату (колишнє село Пенянка)	51°01′40″ пн. ш. 35°15′34″ сх. д. / 51.02784° пн. ш. 35.259327° сх. д. / 51.02784; 35.259327	Похований 21 радянський воїн, загиблі у березні та серпні 1943 року під час звільнення села від німецьких військ. Останки перенесені з кладовища 1966 року, тоді ж встановлену бетонну скульптуру воїна[20].
3575-См	Поселення — 1	Археології	на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 1,5 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. Від поселення Мала Рибиця воно відділено яром, що перетинає край тераси[20]		Поселення бронзової доби розміром 100 × 40 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[20].
3576-См	Поселення — 2	Археології	на краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 0,6 км на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля[20]		Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба, раннє середньовіччя, розмір 130 × 100 м, розоране. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[20].
3577-См	Поселення — 3	Археології	на мисоподібному підвищенні краю першої надзаплавної тераси правого берега р. Рибиця за 500 м на південь від села Миропілля по шляху Суми — Миропілля. За 100 м південніше знаходиться поселення Миропілля — 2[20]		Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба (київська культура ІІІ–IV ст., черняхівська культура ІІІ–IV ст.). Розміри 120 × 100 м, має невелике валоподібне підвищення. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[20].
3578-См	Поселення — 4	Археології	на схилі першої надзаплавної тераси правого берега р. Псел за 1,0 м на схід від ферми с. Миропілля, що розташована на його північній околиці.		Багатошарове поселення: бронзова доба, рання залізна доба. Складається з двох частин: західної розміром 100 × 120 м та східного розміром 70 × 40 м, обидва частково розорані. Виявлене Ростиславом Терпиловським та Андрієм Обломським у 1991 році[20].

Іншими пам'ятками села є будинок початку XX століттян в якому народився й мешкав український письменник Гнат Михайличенко (вулиця Михайличенка, 17), пам'ятник Герою Радянського Союзу й випускнику Миропільської школи-інтернату Петрові Мірошниченку (сквер біля сільської ради)^[20], а також колишній паровий млин Білогірського монастиря 1905 року (вулиця Сумська, 2)^[21].

• 
  Миколаївська церква
• 
  Колишня взуттєва фабрика
• 
  Магазин
• 
  Пошта
• 
  Забудова вулиці Сумської
• 
  Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні

• Миропільський заказник
• Миропільська волость

• Погода в селі Миропілля [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]