Псел — Вікіпедія

Псел, Псло
Псел біля с. Говтви
51°07′58″ пн. ш. 36°44′52″ сх. д. / 51.132822° пн. ш. 36.747681° сх. д. / 51.132822; 36.747681
Витік	с. Пригорки Прохоровського району Білгородської области, західні схили Середньоросійскої височини
• координати	51°07′58″ пн. ш. 36°44′52″ сх. д. / 51.132822° пн. ш. 36.747681° сх. д. / 51.132822; 36.747681
Гирло	Дніпро (Кам'янське водосховище, поблизу м. Кременчука)
• координати	49°01′16″ пн. ш. 33°32′03″ сх. д. / 49.021111111111° пн. ш. 33.534166666667° сх. д. / 49.021111111111; 33.534166666667
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Росія Білгородська область Курська область  Україна Сумська область Полтавська область
Регіон	Полтавська область Сумська область Курська область Бєлгородська область
Довжина	717 км, на Полтавщині — 350 км
Площа басейну:	22800 км², на Полтавщині — 11018 км²
Середньорічний стік	55 м³/с (у пониззі)
Притоки:	Суджа, Порозок, Безіменна, Олешня, Сумка, Ворожба, Межирічка, Грунь, Вузька, Вовнянка, Балаклійка Багачка, Хорол, Омельник (Сухий Омельник), Сухий Кагамлик (праві); Удава, Рибиця, Сінна, Сироватка, Легань, Вільшанка, Будилка, Боровенька, Веприк, Бобрик, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, Рудька (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Псел — річка, що протікає в Росії (Білгородській і Курській областях) та Україні, — у межах Сумської области (Сумський район) і Полтавської области (Гадяцький, Миргородський, Шишацький, Великобагачанський, Козельщинський, Глобинський, Кременчуцький райони). Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря). Перетинає Придніпровську низовину.^[1]

Річка Псел (Псло), давня українська назва — Пслъ, — уперше згадана в літописі Нестора-літописця «Повість минулих літ» 1113 року, змушує дослідників посперечатися стосовно цієї назви. О. Ященко вважає, що вона повʼязана з давньогрецькою назвою пселлос — темний. Колір річки майже чорний, імовірно й назва пішла від забарвлення води. М. Т. Янко ймовірнішим називає слов'янські корені: піс, пъс, пес, пстрі — луки, вологе місце^[1]. Було висловлено ідею про походження назви річки від назви тварини пес, себто псел — псячий брід (за прикладом назв Оксфорд — бичачий брід, Босфор — бичачий брід); однак незрозуміло, що спільного собака має з річкою. Багатьма підтримано гіпотезу про те, що Псел походить від кабардино-черкеського пси- — «вода»; у такому разі це дуже давній гідронім, який можливо походить із часів коли в I тис. до н. е. в північному Причорномор'ї та на північно-західному Кавказі мешкали одні й ті ж групи близькоспоріднених етнічних груп індоєвропейського походження — скіфів, греків та ін. Щодо суфікса, то розглядають два варіанти. За Фасмером, це рідкісний збільшувальний суфікс як у словах «орел», «козел». Другий варіант — тюркське походження суфікса (пор. тур. -öl — «трясовина, болото»)^[2].

Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км².^[3][4] Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 м, у пониззі — 20 м. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) й низькі ліві. Коли річка добігає смт Шишак, має місце незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого в північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).

Заплава розчленована старицями й протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища і нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³.^[5] Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.

Витоки Псла розташовані в Росії, у межах Прохоровського району Білгородської области. Річка перетинає російсько-український кордон на північний захід від села Запсілля. Тече спершу переважно на захід, у межах Сумської области й до міста Гадяч, здебільшого на південний захід, далі — на південь і (частково) південний захід. Впадає до Дніпра між містами Кременчук і Горішні Плавні.

На Пслі в межах України створено близько 10 невеликих водосховищ. Більшість гідровузлів у своєму складі мають ГЕС: Низівську, Маловорожб'янську, Михайлівську, Бобрівську, Шишацьку, Остап'євську, Сухорабівську. Звичайно на ГЕС встановлено по два гідроагрегати потужністю 100—200 кВт.
Річку також використовують для риболовлі, водопостачання й зрошування, на берегах її багато місць відпочинку.

Серед охоронних заходів щодо поліпшення стану Псла — розчищення річища, створення водоохоронних зон, заборона користуватися моторними човнами тощо.

Праві:

• Суджа, Порозок, Безіменна, Олешня, Сумка, Ворожба, Межирічка, Грунь (притока Псла), Вузька, Вовнянка, Балаклійка, Багачка, Хорол, Омельник (Сухий Омельник), Сухий Кагамлик (частково), Ламана.

Ліві:

• Удава, Рибиця, Сінна, Сироватка, Легань, Вільшанка, Будилка, Боровенька, Веприк, Бобрик, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, Рудька.

Сумська область:

• Миропілля (Краснопільський район),
• місто Суми,
• селище Низи (Сумський район),
• Ворожба (Лебединський район),
• Бишкі́нь (Лебединський район),
• Токарі (Лебединська міськрада)
• Михайлівка (Лебединський район),
• Пристайлове (Лебединський район ) ;
• Боброве (Лебединський район),
• Кам'яне (Лебединський район);

Полтавська область:

• Бобрик (Гадяцький район),
• Веприк (Гадяцький район),
• місто Гадяч,
• Малі Будища (Гадяцький район),
• Соснівка (Гадяцький район),
• Сари (Гадяцький район),
• Рашівка (Гадяцький район),
• Лютенька (Гадяцький район),
• Велика Обухівка (Миргородський район),
• Савинці (Миргородський район),
• Великі Сорочинці,
• Покровське (Шишацький район),
• Баранівка (Шишацький район),
• Великий Перевіз (Шишацький район),
• селище Шишаки,
• Яреськи (Шишацький район),
• селище Велика Багачка,
• Довгалівка (Великобагачанський район),
• Дзюбівщина (Великобагачанський район),
• Красногорівка (Великобагачанський район),
• Білоцерківка (Великобагачанський район),
• Бірки (Великобагачанський район),
• Балаклія (Великобагачанський район),
• Остап'є (Великобагачанський район),
• Сухорабівка (Решетилівський район),
• Попівка (Глобинський район),
• Приліпка (Козельщинський район),
• Говтва (Козельщинський район),
• Юрки (Козельщинський район),
• Манжелія (Глобинський район),
• Ламане (Глобинський район),
• Запсілля (Кременчуцький район),
• Омельник (Кременчуцький район),
• Кияшки (Горішньоплавнівська міська рада)
• Щербаки (Кременчуцький район)
• Дмитрівка (Горішньоплавнівська міська рада)
• Потоки (Кременчуцький район)

• У верхній течії Псла на його берегах є виходи крейди. Крейдяні відшарування добре видно, зокрема, біля села Миропілля Краснопільського району Сумської области.
• У долині річки розташовані такі природоохоронні території:
  • гідрологічний заказник «Миропілля»,
  • ландшафтний заказник «Батицький»,
  • гідрологічний заказник «Ворожбянський»,
  • гідрологічний заказник «Галине болото»,
  • гідрологічний заказник «Шелехівський»,
  • заповідне урочище «Гай-займи»
  • ботанічний заказник «Великий ліс»,
  • ботанічний заказник «Книшівська гора»,
  • ботанічний заказник «Дубина»,
  • регіональний ландшафтний парк «Гадяцький»,
  • ботанічний заказник «Саранчина долина»,
  • заповідне урочище «Терновий кущ»,
  • заповідне урочище «Глотовщина»,
  • ландшафтний заказник «Байраківський»,
  • ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»,
  • ландшафтний заказник місцевого значення «Заможнянський»,
  • ландшафтний заказник «Нижньопсільський»,
  • парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Басівський Парк»,

• Басейни річок Сумської області

• Вишневський В. І. Ріка Дніпро. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. — 384 с.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• По річках України, Київ 1958
• Офіційний сайт Полтавського обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп»
• Щербуха, А. Я. 1959. Матеріали до іхтіофауни Дніпровського басейну. Короткий огляд іхтіофауни нижньої течій річки Псьол. Збірник наукових робіт студентів Інституту. Полтавський Державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка. Полтава, Випуск 1: 16–33.
• Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / за ред. В .К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К. : Ніка-Центр, 2014. — 230 с. — ISBN 978-966-521-107-5.
• Желєзняк І.м., Корепанова А. П., Масенко Л. Т. та ін. Словник гідронімів України. — К.: Наук. думка, 1979. — С. 451—452.

• Псел