Найдовші річки України — Вікіпедія

Територією України протікає близько 63 тис. річок із загальною довжиною близько 206 тис. км, з них близько 3 тис. понад 10 км завдовжки, 115 — понад 100 км. Характер річок, зокрема густота річкової мережі, величина стоку, водоносність, сезонні й багаторічні зміни тощо, залежать від клімату, рельєфу, геологічної основи, рослинного покриву, культурного освоєння місцевості та інших факторів.

Нижче поданий список найдовших річок України. До списку включені річки, довжина яких у межах України становить понад 100 км.

Річки довжиною понад 100 км

[ред. | ред. код]

Дані в таблиці подані на основі видань «Каталог річок України» (басейни Дністра, Салгиру) та «Ресурсы поверхностных вод СССР» (інші басейни), якщо не зазначене інше джерело.

Легенда

Колірним кодом у першій комірці зазначено приналежність до водозбірного басейну:

Річки довжиною понад 100 км в межах України
Назва річки Куди впадає Довжина, км[1] Площа басейну, км²[2][1] Примітка
загальна в межах України
Дніпро Чорне море 2201 1121[3] 504 000 Площа басейну в межах України — 286 000 км². До будівництва водосховищ загальна довжина річки складала 2285 км.
Згідно з ДВК довжина в межах України — 1155 км, площа басейну — 504 300 км².
Дністер Чорне море 1362 925[3] 72 100 Згідно з ДВК довжина в межах України — 961 км.
Південний Буг Чорне море 806 806 63 700 Згідно з ДВК довжина — 849 км.
Сіверський Донець Дон 1053 700[3] 98 900 Згідно з ДВК довжина в межах України — 631 км.
Горинь Прип'ять 659 577[3] 27 700 Згідно з ДВК довжина в межах України — 638 км, площа басейну — 27 650 км².
Десна Дніпро 1130 575[3] 88 900 Згідно з ДВК довжина в межах України — 594 км.
Інгулець Дніпро 549 549 13 700 Згідно з ДВК довжина в межах України — 558 км, площа басейну — 14 460 км².
Псел (Псьол) Дніпро 717 520[3] 22 800 Згідно з ДВК довжина в межах України — 566 км.
Случ Горинь 451 451 13 800 Згідно з ДВК довжина — 480 км, площа басейну — 13 900 км².
Стир Прип'ять 494 424[3] 12 900 Згідно з ДВК довжина в межах України — 464 км, площа басейну — 13 130 км².
Західний Буг Нарев 772 394 73 470 Площа басейну в межах України — 10 100 км². За іншими даними довжина в межах України — 401 км.[3]
Тетерів Дніпро 365 365 15 100 За іншими даними довжина річки — 385 км, площа басейну — 15300 км².[4]
Сула Дніпро 363 363 19 600 Довжина в межах Сумської області — 152 км[5], в межах Полтавської — 213 км[6].
Інгул Південний Буг 354 354 9890
Ворскла Дніпро 464 348[7] 14 700 Довжина в межах Сумської області — 122 км[5], в межах Полтавської — 226 км[6].
Рось Дніпро 346 346 12 600
Оріль Дніпро 346 346 9800
Удай Сула 327 327 7030
Вовча Самара 323 323 13 300
Самара Дніпро 320 320 22 600
Хорол Псел 308 308 3870
Прут Дунай 967 286[8] 27 540 За іншими даними загальна довжина річки — 910 км[9], в межах України — 229 км[8].
Прип'ять Дніпро 775 261[10] 114 300 Площа басейну в межах України — 76 600 км². За іншими даними довжина річки — 748 км[11] або 761 км[10]
Уж Прип'ять 256 256 8080
Збруч Дністер 244 244 3395
Серет Дністер 242 242 3900
Салгир Азовське море (зат. Сиваш) 232 232 4010
Стрий Дністер 230 230 3055
Сейм Десна 784 223[7] 27 500 Довжина в межах Сумської області — 167 км[5], в межах Чернігівської — 56 км[12]. За іншими даними загальна довжина — 748 км.[10]
Айдар Сіверський Донець 264 213[13] 7420
Кальміус Азовське море 209 209 5070
Тиса Дунай 966 201 153 000 Площа басейну в межах України — 11 300 км². Утворюється внаслідок злиття Чорної Тиси і Білої Тиси. Довжина з урахуванням Чорної Тиси — 1015 км, в межах України — 250 км.
Висунь Інгулець 201 201 2670
Остер Десна 199 199 2950
Лугань Сіверський Донець 198 198 3740
Молочна Азовське море 197 197 3450 Впадає у Молочний лиман Азовського моря
Снов Десна 253 190[12] 8700
Стохід Прип'ять 188 188 3150
Турія Прип'ять 184 184 2800
Оскіл Сіверський Донець 472 178[14] 14 800
Дунай Чорне море 2850[15] 175[16] 817 000[15] Протікає по кордону з Румунією.
Уборть Прип'ять 292 170,6[17] 5820
Кринка Міус 180 170[18] 2630
Смотрич Дністер 169 169 1800
Гірський Тікич Гнилий Тікич 167 167 3510
Велика Вись Синюха 166 166 2860
Ірпінь Дніпро 162 162 3340
Мурафа Дністер 162 162 2440
Тясмин Дніпро 161 161 4540
Базавлук Дніпро 157 157 4200
Гнилий Тікич Синюха 157 157 3150
Іква Стир 156 156 2250
Чичиклія Південний Буг 156 156 2120
Тилігул Тилігульський лиман 154 154 3300 За іншими даними довжина річки — 162 км.[16]
Деркул Сіверський Донець 163 153[13] 5180
Великий Куяльник Куяльницький лиман 150 150 1860 За іншими даними довжина річки — 180 км.[19][16]
Кодима Південний Буг 149 149 2470
Мокрі Яли Вовча 147 147 2660
Стрипа Дністер 147 147 1610
Кінська Дніпро 146 146 2580 Інша назва — Конка
Саксагань Інгулець 146 146 2020
Здвиж Тетерів 145 145 1720
Латориця Бодрог 191 144 7860 Площа басейну в межах України — 2900 км²
Супій Дніпро 144 144 2160
Мокра Сура Дніпро 138 138 2830
Уда Сіверський Донець 164 136[14] 3894 Інша назва — Уди
Ірша Тетерів 136 136 3070
Чорний Ташлик Синюха 135 135 2390
Казенний Торець Сіверський Донець 134 134 5410
Красна Сіверський Донець 131 131 2710
Берда Азовське море 130 130 1720
Гайчул Вовча 130 130 2140
Золота Липа Дністер 126 126 1310 У верхній течії — Західна Золота Липа (42 км)
Клевень Сейм 133 124[5] 2660
Ломниця Дністер 122 122 1430 Інша назва — Лімниця
Ушиця Дністер 122 122 1400
Кучурган Турунчук 123 119[16] 2420
Малий Куяльник Хаджибейський лиман 118[19][16] 118 1860 За іншими даними довжина річки — 89 км.[20][21]
Оржиця Сула 117 117 2120
Мерла Ворскла 116 116 2030
Роставиця Рось 116 116 1460
Кільчень Самара 116 116 966
Соб Південний Буг 115 115 2840
Мертвовод Південний Буг 114 114 1820
Хомора Случ 114 114 1460
Трубіж Дніпро 113 113 4700
Берека Сіверський Донець 113 113 2680
Верхня Терса Вовча 113 113 1680
Льва Ствига 172 111[22] 2700 У нижній течії (на території Білорусі) — Моства
Синюха Південний Буг 111 111 16 700 Утворюється внаслідок злиття Великої Висі і Гнилого Тікичу
Сарата оз. Сасик 120 110[16] 1250
Жерев Уж 108[17] 108 1470 За іншими даними довжина річки — 96 км[23] або 105 км[24].
Орчик Оріль 108 108 1460
Уж Лаборець 128 107 2750 Площа басейну в межах України — 2010 км². Утворюється внаслідок злиття Угу (лівого) і Угу (правого). Загальна довжина з Угом (лівим) — 153 км.
Свіча Дністер 107 107 1493
Біюк-Карасу Салгир 106 106 1160 Інша назва — Велика Карасівка
Боржава Тиса 106 106 1360
Жванчик Дністер 106 106 769
Убідь Десна 106 106 1310
Чатирлик Чорне море 106[19] 106 2250
Велика Кам'янка Сіверський Донець 118 105[25] 1810
Гуйва Тетерів 105[17] 105 1525[26] За іншими даними довжина річки — 97 км.[26]
Кам'янка Рось 105 105 750
Бик Самара 104 104 1430
Ятрань Південний Буг 104 104 2170
Рів Південний Буг 104 104 1160
Гнилий Єланець Південний Буг 103 103 1240
Берестова Оріль 102 102 1810
Коломак Ворскла 102 102 1650
Громоклія Інгул 102 102 1610
Когильник оз. Сасик 221 101,6[16] 3910
Серет Дунай 513 100 47 600 Площа басейну в межах України — 1510 км². За іншими даними довжина річки — 521 км.[9]
Обитічна Азовське море 100 100 1430
Ольшанка Дніпро 100 100 1260 Інші назви — Вільшана, Вільшанка
Ромен Сула 100 100 1660
Річки загальною довжиною понад 100 км, довжина яких в межах України менше 100 км

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Дніпро в Каневі
    Дніпро в Каневі
  • Південний Буг на Миколаївщині
    Південний Буг на Миколаївщині
  • Дністровське водосховище на Дністрі
    Дністровське водосховище на Дністрі
  • Сіверський Донець біля Яремівки
    Сіверський Донець біля Яремівки
  • Десна
    Десна
  • Горинь біля Олександрії Рівненського району
    Горинь біля Олександрії Рівненського району
  • Інгулець у Кривому Розі
    Інгулець у Кривому Розі
  • Псел у Сумах
    Псел у Сумах
  • Случ у Новограді-Волинському
    Случ у Новограді-Волинському
  • Стир у Вараші взимку
    Стир у Вараші взимку
  • Західний Буг у Старому Добротворі
    Західний Буг у Старому Добротворі
  • Тетерів біля Житомира
    Тетерів біля Житомира

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Найдовші річки України


Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Джерела:
    • для річок басейнів Вісли, Дунаю, Південного Бугу, озер Північного Причорномор'я — Каганер, 1978, с.7–8,
    • для річок басейну Дніпра — Каганер, 1971, с. 89;
    • для річок басейнів Дністра і Салгиру — Мокляк, с. 31–52, 129–131
    • для річок басейну Азовського моря — Каганер, 1967, с. 83
  2. ↑ Зазначена загальна площа, а не лише на території України
  3. ↑ а б в г д е ж и Вишневська, с. 4
  4. ↑ Мокляк, с. 88
  5. ↑ а б в г Екологічний паспорт Сумської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
  6. ↑ а б Екологічний паспорт Полтавської області. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  7. ↑ а б Розраховано як сума довжин по областях
  8. ↑ а б Розраховано як різниця між загальною довжиною і довжиною на території Молдови (яка рівна довжині румуно-молдовського кордону і складає 681,3 км [1])
  9. ↑ а б Мокляк, с. 23
  10. ↑ а б в Бажан, с. 43
  11. ↑ Мокляк, с. 70
  12. ↑ а б Екологічний паспорт Чернігівської області. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 8 травня 2019.
  13. ↑ а б Екологічний паспорт Луганської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  14. ↑ а б Екологічний паспорт Харківської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  15. ↑ а б Мокляк, с. 16
  16. ↑ а б в г д е ж Екологічний паспорт Одеської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  17. ↑ а б в Екологічний паспорт Житомирської області. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  18. ↑ Екологічний паспорт Донецької області. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  19. ↑ а б в Наказ Державного комітету України по водному господарству від 03 червня 1997 року № 41 «Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення» [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Каганер, 1978, с. 8, 123
  21. ↑ Мокляк, с. 53
  22. ↑ Екологічний паспорт Рівненської області. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  23. ↑ Каганер, 1971, с. 89
  24. ↑ Мокляк, с. 87
  25. ↑ Річки Луганщини: екологічна [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] / Г. Аверін, Р. А. Родрігес Заліпиніс, В. Клюєв — Луганськ : Вид-во «ШИКО», 2014. — 92 с.
  26. ↑ а б Мокляк, с. 89

Використана література

[ред. | ред. код]
  • Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра) / Под ред. М. С. Каганера. — Л. : Гидрометеоиздат, 1978. — 491 с.
  • Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 2. Среднее и Нижнее Поднепровье / Под ред. М. С. Каганера. — Л. : Гидрометеоиздат, 1971. — 656 с.
  • Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 3. Бассейн Северского донца и реки Приазовья / Под ред. М. С. Каганера. — Л. : Гидрометеоиздат, 1967. — 492 с.
  • Каталог річок України / відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 192 с.
  • Україна у цифрах, 2019. Статистичний збірник / відп. О. А. Вишневська. — К. : Державна служба статистики України, 2020. — 44 с.
  • Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 11, кн. 2 : Українська Радянська Соціалістична Республіка. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1984. — 494, [2] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 2 арк. — 50 000 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найдовші_річки_України&oldid=43151752