Монумент апельсину — Вікіпедія
Монумент апельсину | |
---|---|
46°29′28.799″ пн. ш. 30°44′0.978″ сх. д. / 46.49133306° пн. ш. 30.73360500° сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Країна | Україна |
Розташування | Одеса, бульвар Військово-морських сил |
Автор проєкту | Валерій Балух |
Архітектор | Володимир Глазирін |
Скульптор | Олександр Токарев |
Матеріал | бронза |
Встановлено | 2 вересня 2004[1] |
Монумент апельсину у Вікісховищі |
Ця стаття є частиною серії статей про історію міста Одеса |
— |
---|
Інші статті |
Портал • Проєкт |
Монуме́нт апельси́ну або Монумент апельсину, що врятував Одесу — сучасний артоб'єкт міста Одеси, що відсилає до призабутих і анекдотичних подій в історії міста.
Після всходу на престол імператор Павло I, що мав важкі стосунки з матір'ю (Катериною ІІ) почав закривати або ліквідовувати її проєкти. Серед ліквідованих опинились грандіозний палац померлої імператриці в місцевості Пела і проєкт побудови порту і міста Одеси.
Будівельну експедицію в місті ліквідували, адмірала де Рібаса викликали в Петербург, відірвавши від справ, а перший містобудівничий Одеси Франц де Воллан (1752—1818) втратив посаду. На щастя, в місті залишились члени магістрату, що не втратили ініціативи і вдалися до дипломатичних заходів.
Магістрат зібрався на нараду 9 січня 1800 р. і зголосився надіслати царю посланця з клопотаннями і великим «подарунком».
Дочекавшись прибуття в місто вантажу з помаранчами, магістрат сплатив його вартість і, відібравши найкращі 3.000, відіслав імператору з запевненням в вірності і з проханням надати кредит на добудову порту. Адже від нього залежав добробут міста і його розвиток.
Дипломатичний хід удався. І імператор скасував свої ж заборони і надав магістрату і кредит у 250.000 рублів, і права на розбудову порту і міста на майбутні 14 років. Так Одесу врятували помаранчі.
Ідея незвичного монумента почала обговорюватися в місцевій пресі навесні 2004 р. Вона перейшла в реалізацію за фінансової підтримки і тиску Одеської митниці та добродійних внесків. Проєкт монументу належав архітектору Володимиру Глазиріну, скульптору — Олександру Токареву. Автор ідеї — Валерій Балух.
Але несподівана ідея і її втілення зробили і монумент, і місто веселішими, додали гумору і дотепності.
Це помаранч з відрізаною частиною — сектором, де розмістили фігуру імператора Павла, що розглядає привезений з Одеси фрукт. Поряд візок з конями. На верхівці монумента — моделі первісних архітектурних споруд міста, що уславили його — театр Тома до Томона, колонада Воронцовського палацу, Спасо-Преображенський собор.
Монумент створено у місті Києві і використано одну тону бронзи. За офіційними звітами вартість скульптури — 20 000 доларів, а будівельних робіт — 160 000.
Первісно монумент встановили на перетині вулиць Пушкінської та Ланжеронівської. Але за вказівками експертів новітній за ідеєю та виконанням монумент псував історичну частину Одеси. До думки приєднався і архітектор Володимир Глазирін. Монумент перенесли на нове місце — на бульвар Військово-морських сил. Він стоїть на бруківці і облямований стовпчиками.
Скульптурну композицію монумент апельсину одесити охрестили — «Пам'ятником Хабару»[2].
- ↑ Памятник "Апельсину, спасшему Одессу", покрылся трещинами и подвергается вандализму [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Одесознавство. Навчальний посібник / Кол. авторів: Бондаренко Н. І., Вовк Л. В., Горбатюк А. І. та інш. — Одеса, 2010. — С. 26.
- «Глобус Одессы» [Архівовано 7 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Скальковский А. А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793—1823. — Одесса: Городская типография, 1837. — С. 84—92. с.(рос. дореф.)
- Смольянинов К. Н. История Одессы. Исторический очерк. — 1853. — Одесса: Optimum, 2007.