Мостобуд — Вікіпедія

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд»
Типбізнес
ГалузьБудівництво
Засновано1945
Штаб-квартираКиїв, вул. Паньківська, 5
Ключові особиВолодимир Продивус — голова наглядової ради
ПродукціяМости
mostobud.com.ua

ПАТ «Мостобуд» — найбільша в Україні та СНД компанія з будівництва мостів, мостових споруд, естакад, тунелів, розв'язок, портів і житла по всьому світу.

Історія

[ред. | ред. код]

У серпні 1945 року з метою відновлення зруйнованих війною мостових споруд і побудови нових постановою Державного комітету оборони і наказом Наркома шляхів сполучення СРСР було створене Мостобудівне управління Верхньодніпровського басейну ГоловМостбуду НКШС (Мостострой № 1) з місцем дислокації в Києві.[джерело?]

У 1993 році компанію було реорганізовано в акціонерне товариство «Мостобуд».[1]

У 2005 році управлінням «Мостобуду» була упроваджена «Система управління якістю» ДСТУ ISO 9001:2001, що відповідає міжнародному стандарту ISO 9001:2000. Отриманий сертифікат підтверджує, що корпоративне управління акціонерним товариством «Мостобуд» відповідає найвищим у світі стандартам якості.[джерело?]

В грудні 2005 року Наказом президента України за значний вклад в дострокове завершення та введення в експлуатацію мостового переходу на греблі Каховської ГЕС, високий професіоналізм і самовіддачу велика група співробітників «Мостобуду» нагороджена орденами, медалями, багатьом працівникам надані звання «Заслужений будівельник України».[джерело?]

У 2017 році компанія почала процедуру банкрутства.[1]

Плани

[ред. | ред. код]

За замовленням «Мостобуду» закінчується будівництво єдиного в СНД мобільного, модульного, понтонного, плавучого підйомного крана вантажопідйомністю 1200 тонн, який здатний переміщатися по мілині та вузьким водоймам, що забезпечує будівництво унікальних великих цільних мостових конструкцій.[джерело?]

Відповідно до планів мостобудівної ради Києва до 2020 року на Дніпрі в столиці будуть функціонувати 11 мостів. До цих робіт буде залучений колектив ПАТ «Мостобуд». Також заплановано будівництво мосту в районі Конча-Заспи на південному обході Києва з двома великими мостами через Дніпро, зведення Оболонського мосту і мостового переходу біля острова Водників, реконструкція всіх київських мостів.[джерело?]

Побудовані об'єкти

[ред. | ред. код]

Мостобудом побудовано близько 4 тисяч інженерних споруд.[2] Серед них — 900 залізничних мостів і шляхопроводів загальною довжиною 48 900 погонних метрів, 2100 автодорожніх мостів і шляхопроводів загальною довжиною понад 100 тисяч погонних метрів, велику кількість мостів і підземних переходів.[2]

Мостобудом побудовані інженерні споруди світового рівня, до яких належать мости через річку Дніпро в містах Києві, Дніпропетровську, Кам'янському та Херсоні, мости через річки Дон, Дністер, Південний Буг, Інгул, Прип'ять, Десну, складні багатоярусні транспортні розв'язки в містах Києві, Харкові, Одесі та інших.[джерело?]

Загалом це майже 1100 залізничних мостів та шляхопроводів загальною довжиною понад 55 км, понад 4000 автомобільних мостів і шляхопроводів, велика кількість транспортних розв'язок, пішохідні мости, підземні переходи в Україні та в інших державах світу.[джерело?]

Компанія брала участь у побудові унікальних об'єктів: Український дім, Український музей Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років, Національний спортивний комплекс «Олімпійський» та інші.[джерело?]

Відзначились українські мостобудівники і на БАМі, за Полярним колом.[джерело?]

Зараз основні зусилля акціонерного товариства сконцентровані на будівництві Подільського мостового переходу в столиці й автотранспортної магістралі через Дніпро в Запоріжжі.[джерело?]

На Подільському переході передбачено об'єднати автомобільний рух з метрополітеном. Ця унікальна споруда буде двоярусною і складатиметься з шести мостів та чотирьох естакад.[джерело?]

Автотранспортна магістраль у Запоріжжі перетне старе і нове русла Дніпра. Спеціалісти потурбувалися, щоб будівництво не зіпсувало історичний горизонт козацької Хортиці і не нашкодило екологічному стану навколишнього середовища.[джерело?]

З 2005 року «Мостобуд» бере участь у будівництві залізнично-автомобільного мостового переходу в Києві.[джерело?]

За понад 60 років «Мостобудом» побудовано понад 5000 інженерних споруд. Серед них найвідоміші у українському мостобудуванні столичні мости, які об'єднують береги Дніпра. Це — Парковий, імені Академіка Патона, Дарницький, Північний, Південний та міст Метро. Мостобудівці будували мости у всіх регіонах України.[джерело?]

Структура

[ред. | ред. код]

До складу компанії входять Управління механізації, сучасне проєктне бюро та 11 мостозагонів.[джерело?]

Структурні підрозділи «Мостобуду» розміщені по всій Україні, що дозволяє їм бути мобільними, швидко досягати будь-якої точки країни.[джерело?]

Проєктне бюро обладнане найсучаснішою технікою і програмним забезпеченням. Висококваліфіковані кадри дозволяють оперативно здійснювати особливо складні розрахунки і пропонувати нові незвичайні мостові конструкції зі сталі, залізобетону будь-якої складності, проєктувати згідно з Єврокодами і мостовими нормам США та Росії.[джерело?]

Проєктне бюро

[ред. | ред. код]

Проєктне бюро ПАТ «Мостобуд» було засноване в 1999 році досвідченими проєктувальниками. Проєктне бюро з моменту його створення займалося проєктуванням мостів тільки індивідуального проєктування.[джерело?]

Першою великою роботою проєктного бюро було проєктування незвичайного мосту в Салехарді в Росії з триповерховим рестораном на нахиленому в бік русла пілоні. Конструкцію мосту було розроблено згідно з проєктом московського архітектора І. О. Василевського. Розміщення ресторану з великою вагою і величезною вітровою площею, обмеження по коливаннях і по пожежній безпеці, перепади температури та інше викликали великі складності під час проєктування, і доводилось використовувати нетрадиційні конструктивні рішення. Міст був введений в експлуатацію у 2003 році і відзначений російською книгою рекордів «Лівша». Генеральним проєктувальником комплексу був московський інститут ЗАТ «Курортпроект».[джерело?]

Управління механізації

[ред. | ред. код]

Управління механізації є структурним підрозділом ВАТ «Мостобуд», який протягом багатьох років займається будівництвом мостів, шляхопроводів, естакад та інших інженерних споруд. Основне призначення управління механізації — механізація будівельних процесів, перевезення багатотонних вантажів, виготовлення металоконструкцій та нестандартного обладнання для мостобудування. Високопродуктивна будівельна техніка відомих у всьому світі фірм «KATO», «Hitachi», «Bauer», «Muller» дозволяє успішно вирішувати найскладніші питання, пов'язані зі зведенням опор і фундаментів, а також монтажем прольотів і інших елементів інженерних споруд.[джерело?]

Виробнича база для виготовлення зварних металоконструкцій і нестандартного обладнання розміщена на двох проммайданчиках в м. Києві (Корчувате, Пирогів). На підприємстві також є ремонтні служби для проведення робіт з обслуговування та ремонту будівельної техніки та автотранспорту. Колектив управління механізації складається з фахівців, які мають багаторічний досвід роботи в мостобудуванні і брали участь в будівництві мостових споруд в Україні і СНД.[джерело?]

Мостозагони
Назва Адреса
Мостозагін № 2 01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 8
Мостозагін № 12 49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 5.
Мостозагін № 23 65085 м. Одеса, Тираспільське шосе, 2.
Мостозагін № 27 61019, м. Харків, вул. Калініна, 89.
Мостозагін № 33 84601, м. Горлівка, Донецької обл., вул. Петровського, 3.
Мостозагін № 60 43006, м. Луцьк, Волинської обл., вул. Киверцівська, 7-а.
Мостозагін № 78 18000, м. Черкаси, ГСП, проспект Хіміків, 7.
Мостозагін № 103 02081, м. Київ, вул. Причальна, 2.
Мостозагін № 112 07400, м. Бровари, Київської обл., вул. Щелківська, 2.
Філія ПАТ «Мостобуд»

Мостозагін № 77

49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 5
Дочірнє підприємство ПАТ

«Мостобуд» Мостозагін № 7

01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 8
Дочірнє підприємство ПАТ

«Мостобуд» Мостозагін № 73

54031 м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 5
Дочірнє підприємство ПАТ

«Мостобуд» Мостозагін № 122

95493, м. Сімферополь, АРК провулок Монтажників, 6.

Представництво в інтернеті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]