Музей Галілея — Вікіпедія
Музей Галілея | |
---|---|
італ. Museo Galileo | |
43°46′03″ пн. ш. 11°15′21″ сх. д. / 43.76750° пн. ш. 11.25583° сх. д. | |
Тип | музей[1] науково-дослідний інститут спеціалізована бібліотекаd технічний[2][3] історичний[2][4] архів[5] і private museumd[3] |
Тема | історія[1], анатомія[1], астрономія[1], картографія[1], хімія[1], фізика[1], фотографія[1], математика[1], механіка[1], медицина[1] і історія науки |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[6] |
Склад | Room Vd |
Країна | Італія[6][1] |
Розташування | Італія, Флоренція |
Адреса | 50122[1] Piazza dei Giudici, 1 |
Засновано | 1930[1] |
Відкрито | 1927[7] |
Фонд | 1250 документ[8] і 1250 документ[9] |
Відвідувачі | 36 110 осіб (2020)[2] 200 755 осіб (2019)[4] 223 055 осіб (2018)[8] 56 210 осіб (2021)[10] 168 041 осіб (2022)[3] |
Директор | Paolo Galluzzi |
Сайт | museogalileo.it |
Музей Галілея у Вікісховищі |
Музей Галілея, колишній Інститут і Музей Історії Науки (італ. Istituto e Museo di Storia della Scienza), розташоване у Флоренції, Італія. Міститься у старовинному палаці XI століття, палаці Кастеллані. Музею належить одна з найважливіших колекцій наукових інструментів у світі, які доводять зв'язок Лотарингів і Медічі з наукою. Інститут і Музей Історії Науки, на той час вже перейменований на Музей Галілео Галілея, знову відкрили 10 червня 2010 року.
На першому поверсі в музеї знаходиться Колекція Медічі, датована XV—XVIII століттями. Постійна виставка включає усі артефакти Галілео Галілея, серед яких два телескопи, термометри, якими користувалися члени Академії Чіменто і екстраординарна колекція земних і небесних глобусів, включаючи велетенську армілярну сферу, розроблену і створену в натурі Антоніо Сантуччі (італ. Antonio Santucci).
На другому поверсі в музеї знаходяться інструменти і експериментальні апарати, зібрані династіями Лотарингів (XVIII—XIX століття), які вказують на значний вклад Тоскани і в цілому Італії в розвиток електрики, електромагнетизму і хімії. На виставці представлено також акушерські воскові моделі з лікарні Санта Марія Нуова, хімічний кабінет Великого Герцога Петера Леопольда і унікальні машини, зроблені в майстернях Музею Натуральної Природи, для ілюстрації фундаментальних фізичних законів.
У бібліотеці зберігається близько 150 тис. науково-історичних робіт. Старовинна колекція книг налічує 5000 екземплярів. Вона включає колекцію Медічі-Лотарингів, багату книгами з науковими працями з фізики і математики, зібраними протягом 5 століть Тосканськими династіями. У бібліотеці знаходяться архівні колекції XVIII—XX століть, а також фотоархів історії колекцій музею, старовинних інструментів і науково цікавих місць. Сучасна колекція утримує роботи італійською і іншими європейськими мовами, і придбуває щорічно близько 1800 нових книг. Усі матеріали щодо бібліотеки можна знайти в електронному каталозі.
Музей Галілея заснував свою мультимедійну лабораторію в 1991 році. Лабораторія створює онлайн- і офлайн- інтерактивні додатки, щоб підвищити обізнаність відносно постійних і тимчасових виставок музею. Лабораторія также створює цифрові архіви для науково-історичних досліджень.
- Museo Galileo [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Галілея
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Sistema Cultura — 2018.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
- ↑ а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ SIUSA
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ https://www.museogalileo.it/it/museo/esplora/il-museo-e-la-sua-storia/408-dal-1927.html
- ↑ а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.