Музеєзнавство — Вікіпедія

Музеєзнавство
На заміну	premuseologyd
Досліджується в	metamuseologyd
Музеєзнавство у Вікісховищі

Музеєзнавство — комплексна система знань, що вивчає теорію, історію і практику музейної справи, її правові та економічні засади, закономірності виникнення та розвитку музеїв, їхні соціальні функції, форми та способи реалізації цих функцій на різних етапах суспільного розвитку.

Предметом музеєзнавства є тенденції та закономірності становлення і розвитку музейної справи, наукові засади, збереження соціальної інформації, пізнання та передача знань, створення додаткового апарату.

Об'єкт складають Національний Музейний Фонд та музейні установи.

Структура музеєзнавства включає:

1. історію та історіографію;
2. теорію;
3. музейне джерелознавство;
4. прикладне музеєзнавство.

Джерельну базу та історіографію музеєзнавства складають:

• нормативні акти та документи;
• масові джерела;
• публікації, виступи, твори, промови;
• інструктивні та довідкові матеріали;
• наукові праці, мемуари, спогади тощо.

Музеєзнавство належить до інтердисциплінарних наук. Воно інтегрувало елементи різних профільних історичних дисциплін, а також спеціальні та допоміжні дисципліни: історіографію, джерелознавство, археологію, етнографію, нумізматику, сфрагістику, палеографію. Сучасний розвиток музеєзнавства неможливий без взаємодії з документознавством, архівознавством, бібліотекознавством, педагогікою, психологією, соціологією тощо.

Музеєзнавство, наука про музеї, виникла у 18 столітті вслід за появою державних музеїв. В другій половині 19 століття музеєзнавство сформувалось як наука, тоді ж з'являється і сам термін.

У 1877 р. в місті Дрезден почав друкуватися журнал «Zeitschrift für Museologie und Antiquitätenkunden» («Журнал музеології та антикваріату»), що сприяло розповсюдженню знань про музейну справу в Німеччині. Після об'єднання німецьких князівств в єдину державу, столицею обрали Берлін, де розпочалося будівнцтво музейного містечка. Так виник Музейний острів. Працівники нового музейного закладу активно збирали, купували, розшукували картини старих майстрів Італії, Нідерландів XV–XVI століть, німецьких майстрів доби відродження, староєгипетську, античну, елліністичну скульптуру тощо.

Саме в 19 ст. Берлін отримав з території Малої Азії (тодішня територія турецької Османської імперії) залишки мармурів Пергамського вівтаря, частини якого місцеве населення встигло перепалити на вапно. Ще не змонтовані рельєфи Пергамського вівтаря, розкладені на підлозі, бачив письменник Тургенєв Іван Сергійович, залишивши натхнені відгуки про всесвітньо відомий тепер твір.

Усвідомлення мистецької та наукової вартості нумізматичної колекції пруських князів, а потім королів, призвело у 1868 р. до надання збірці статусу самостійного музею. З 1868 по 1918 рр. музейний заклад отримував значні грошові кошти на придбання та поповнення нумізматичних колекцій. Мав музейний заклад і дарунки приватних збірок. Так виник Монетний кабінет (Берлін) , що увійшов до переліку найбільших в Європі.

Берлін став відомим музейним центром поряд з Парижем та Лондоном, а фахівці — музейники Берліна консультували працівників музейних чи приватних збірок навіть в інших країнах. Зафіксовані візити берлінських науковців в Імператорський Ермітаж в Петербурзі з приводу атрибуції картин. Поради від музейників Берліна отримував і Ханенко Б. І. (Ханенко Богдан Іванович), засновник теперішнього Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві.

• Фінляндія. Музеєзнавство викладають в університеті Ювяскуля з 1983 р. З 1984 р. — також в університеті міста Турку.
• Швеція . З середини 1990-х рр. музеєзнавство викладають в серед яких — Уппсала, Лунд, Гетеборг. Швеція має й першу музеєзнавську дисертацію — «Садиба 1890—1930 рр. в сьогодені і в майбутньому. Музеєзнавське дослідження задля збереження та оновлення», 2000 р. (Maria Björkroth, Hembygd i samtid och framtid 1890—1930. En museologisk studie av att bevara och förnya, 2000.)
• Франція . Низка французьких університетів готує фахівців з музеєзнавства, починаючи з Вищої школи Лувру (фр. École du Louvre).

Микола Біляшівський

Юрій Вакуленко

Василь Василько

Леонід Ґріффен

Ладимир Константинов

Галина Мезенцева

Петро Рулін

Ніна Саєнко

Іларіон Свєнціцький

Олеся Стасюк

Олена Титова

Юрій Омельченко

Федір Шміт

• Музеї України
• Музеї Києва
• Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» у Києві
• Музеї Львова
• Національний музей у Львові
• Львівський історичний музей
• Львівська галерея мистецтв
• Музей мистецтва давньої української книги у Львові
• Музей народної архітектури і побуту "Шевченківські гай"
• Музей етнографії та художнього промислу у Львові
• Музей меблів та порцеляни (Львів)
• Монетний кабінет (Берлін)
• Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
• Атрибуція

• Закон України «Про музеї та музейну справу» : за станом на 28 лист. 2009 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – (Бібліотека офіційних видань).
• Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» : за станом на 1 січня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
• Friedrich Waidacher: Museologie — knapp gefasst. Wien, Köln, Weimar: Böhlau, 2005, ISBN 3-205-77268-7 (Böhlau); 3-8252-2607-7 (UTB)
• Katharina Flügel: Einführung in die Museologie. Darmstadt, Wiss. Buchges. 2005, ISBN 3-534-09232-5
• Handbuch Museumsmanagement, Band 1: Aufgabenreflexion. Öffentlichkeitsorientierung, Zielentwicklung; Band 2: Ergebnisreflexion, Dienstleistungsorientierung, Organisationsentwicklung, Böhlau Verlag, Köln, Wien 2007, ISBN 978-3-412-16706-6

1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Переклад з німецької Х. Назаркевич, О. Лянг, В. Лозинського. — Львів: Літопис, 2005. — 632 с. — ISBN 966-7007-41-3.
2. Екскурсознавство і музеєзнавство : навчальний посібник / В. К. Бабарицька, А. Я. Короткова, О. Ю. Малиновська. – К. : Альтерпрес, 2012. – 444 с. – ISBN 978-966-542-518-2
3. Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України / І. В. Шидловський ; за ред. Й. В. Царика. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2012. – 112 с. – (Біологічні студії). – ISBN 978-966-613-940-8
4. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР). — К., 1980.
5. Музеєзнавство : навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. – К. : Знання, 2008. – 428 с. – ISBN 966-346-325-4. (Читати онлайн [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.])
6. Музеєзнавство: словник базових термінів / Нац. військ.-іст. музей України ; [уклад.-упоряд. Л. М. Міненко ; за заг. ред. Карпова В. В.]. - К. : Фенікс : Нац. військ.-іст. музей України, 2013. - 151 с.
7. Музеєзнавство та музейно-виставкова справа : навч. посіб. / Сапожник Д. І. ; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. - Л. : Вид-во Львів. комерц. акад., 2013. - 239 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-602-059-2
8. Музейна справа : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / О. І. Сурмач. – Львів : ЛНУ, 2014. – 274 с. – ISBN 978-617-10-0093-3
9. Основи музеєзнавства : навч. посіб. для студентів ВНЗ / М. В. Бєлікова, В. М. Зайцева ; Запоріз. нац. техн. ун-т. - Запоріжжя : ЛІПС, 2015. - 179, [4] с. : табл., кольор. іл. - ISBN 978-966-191-178-8
10. Основи музеєзнавства : навч. посіб. / І. В. Довжук ; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. - 164 c. - ISBN 978-966-590-709-1
11. Основи музеєзнавства : навч. посіб. / О.В. Виноградова, В.Г. Дарчук. – Львів : “Магнолія 2006”, 2012. – 185 с. – ISBN 978-617-574-063-7
12. Природнича музейна термінологія : словник–довідник / О.С. Климишин. – Львів, 2003. – 244 с. – ISBN 966-02-2811-2
13. Природнича музеологія [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] : навч. посібник / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. – Львів : ЛНУ імені Івана Фран-ка, 2017. – 208 с. – ISBN 978-617-10-0231-9 (серія) заг. – ISBN 978-617-10-0298-2
14. Про музеї і музейництво : нариси і замітки / І. Свенціцкий. – Львів: Діло, 1920. – 80 с. (Переглянути видання [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.])
15. Руденко С.Б. Музей як технологія. Київ, 2021. 436 с.
16. Словник-довідник термінології музейництва / Р. Микульчак, П. Слободян, Є. Діденко, Т. Рак; Нац. Ун-т «Львівська політехніка», техн. ком. стандартизації науч. техн. термінології м-ваекон. роз-ку і торгівлі та м-ва освіти і науки, молоді та спорту України. – Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 126 с. – ISBN 978-617-607-271-3 (інформація про видання [Архівовано 11 лютого 2020 у Wayback Machine.])
17. Якубовський В. І. Музеєзнавство: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Видання друге, доповнене і перероблене. — Кам'янець-Подільський, 2012. — 352 с. — ISBN 978-966-1638-95-4

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Museology

• М. М, Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. Нариси музейної справи [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.], Київ, 1959 / О.Г. Сальников // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 267-270.
• Піскова Е.М., Федорова Л.Д. МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.
• Руденко, С. Б. Музейна пам'ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей : монографія [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]. - К. : НАКККІМ, 2012. - 120 c.
• Руденко С. Б. Музей як технологія. Київ, 2021. 436 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Rudenko_Serhii_Borysovych/Muzei_iak_tekhnolohiia/ [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]