Муравйови-Апостоли — Вікіпедія

Муравйови-Апостоли
	Герб роду
Рід	Муравйови-Апостоли
Титул	дворяни
Період	1801-1886
Держава	Російська імперія
Родоначальник	Муравйов-Апостол Іван Матвійович
Споріднені роди	Муравйови, Апостоли
Резиденції	Хомутець

Муравйови-Апостоли — дворянський рід у Російській імперії у 1810—1866 роках, російсько-українського походження.

Історія та походження роду

Цей рід був гілкою російського дворянського роду Муравйових. Перший представник роду Іван Матвійович, син імперського генерал-майора Матвія Артамоновича Муравйова приєднав до батьківського прізвища, прізвище своєї матері, Олени Петрівни (до шлюбу Апостол). Якщо батько походив з рязанської дворянської родини, то мати була представницею української козацької старшинської та гетьманської родини Апостолів. Сам Іван Матвійович був правнуком гетьмана Данила Павловича Апостола.

У 1801 році^[1], Іван Матвійович Муравйов отримав дозвіл використовувати подвійне прізвище (за прізвищами батьків). На той час єдиним носієм (представником родини чоловічої статі) прізвища Апостол, був двоюрідний брат Івана Матвійовича, Михайло Данилович Апостол. Зі смертю бездітного Михайла Даниловича у 1816 році, рід Апостолів, за чоловічою лінією було перервано.

Зі смертю останнього представника родини Матвія Івановича у 1886 році, рід Муравйових-Апостолів за чоловічою лінією було перервано. Але це прізвище (як додавання до батьківського отримав представник дворянської родини Короб'їних, Володимир Володимирович (1864—1937), який став першим Муравйовим-Апостолом-Короб'їним. Його нащадки емігрували після 1917 року з території колишньої Російської імперії, та проживають в наш час в різних країнах (зокрема у Франції).

Представники

Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01 (12).11.1768-12(24).03.1851) — перший представник родини. Письменник-просвітитель, перекладач, дипломат, член Російської академії (1811 рік), таємний радник, сенатор. Єдиний син у родині Матвія Артамоновича Муравйова та Олени Петрівни (до шлюбу Апостол). Був двічі одруженим. Перша дружина Ганна Семенівна (1770-1810), представниця сербської родини Черноєвич, від цього браку народилися три сина: Матвій, Сергій та Іполіт. Друга дружина Праскова Василівна (1780-1852), з шляхетського роду польського походження Грушевських.
- Єлизавета Іванівна (1791-1814) — донька Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Була одружена з графом Францем Петровичем Ожаровським (1785-1828).
- Муравйов-Апостол Матвій Іванович (18.04 (04.05).1793-21.02 (05.03).1886) — син Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Декабрист, підполковник у відставці. Був одружений з Марією Костянтинівною Костянтиновою (1810-1883). Родина мала сина (помер у 1837 році). Також Матвій Іванович мав двох прийомних дочок: Августу Павлівну (Созонович) та Ганну (Бородінську) яким у 1860 році було дозволено носити прізвище Матвійових.
- Катерина Іванівна (1795—1861) — донька Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Була одружена з генерал-майором Іларіоном Михайловичем Бібіковим (1793-1861).
  - Катерина Іларіонівна Короб'їна (1833—1902) — донька Іларіона Михайловича Бібікова та Катерини Іванівни. Була одружена з Володимиром Григоровичем Короб'їним (1827-1895).
    - Муравйов-Апостол-Короб'їн Володимир Володимирович (1864-1937) —син Володимира Григоровича та Катерини Іларіонівни Короб'їних. Дійсний статський радник, камергер. Після смерті останнього Муравйова-Апостола у 1886 році (Муравйов-Апостол Матвій Іванович), йому за матір'ю було надано прізвище до батьківського. Був одружений з Надією Федорівною Терещенко (1887—1967), донькою відомого українського цукрозаводчика і мецената Федора Артемовича Терещенка. Заснував рід Муравйових-Апостолів-Короб'їних, який існує в наш час.
- Муравйов-Апостол Сергій Іванович (09.10.1795—25.07.1826) — син Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Один з лідерів повстання декабристів. Підполковник Чернігівського полку. Керівник повстання Чернігівського полку. Засуджений до страти через повішення на кронверку Петропавлівської фортеці. Вирок виконано 13 липня 1826 року. Похований разом з іншими страченими декабристами на острові Голодаї.
- Ганна Іванівна (1797-1861) — донька Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Була одружена з Олександром Дмитровичем Хрущовим.
- Олена Іванівна (1799-1855) — донька Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Була одружена з Семеном Васильовичем Капністом (1791—1843).
- Муравйов-Апостол Іполіт Іванович (1801-03.01.1826) — син Івана Матвійовича, від першого шлюбу. Декабрист, прапорщик квартирмейстерської частини. Член Північного товариства. Учасник повстання Чернігівського полку. Не побажав здаватися в полон, застрелився.
- Євдокія Іванівна (1813-1850) — донька Івана Матвійовича, від другого шлюбу. Була одружена з князем Олександром Петровичем Хованським (1809-1895).
- Єлизавета Іванівна (1815 року народження) — донька Івана Матвійовича, від другого шлюбу. Була одружена двічі. Першим шлюбом з бароном Стальтингом, другим шлюбом з Відбургом.
- Василь Іванович (1817-1867) — син Івана Матвійовича, від другого шлюбу. Був одружений з фрейліною Маріанною Володимирівною Гурко. Родина не мала дітей.

Світлини

Див. також

Апостоли

Примітки

↑ Указ Правительствующему Сенату от 9 апреля 1801 года / И. М. Муравйов-Апостол. Письма из Москвы в Нижний Новгород. — СПб.: Наука, 2002. — («Литературные памятники») (рос.)

Джерела та література

В. В. Томазов Муравйови-Апостоли [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 132. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Література

Латиш Ю. Іван Муравйов-Апостол – «ліберал» доби Великої французької революції та наполеонівських війн. ivinas.gov.ua. Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 1 жовтня 2023.
Латиш Ю. Іван Муравйов-Апостол: державний діяч, людина, батько декабриста // Київська старовина. — 2012. — Вип. № 2. — С. 122-133.
Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI—друга половина XVIII століття: пробний підручник для 8 класу; Альтернативна назва: Історія Полтавщини / О. А. Білоусько, В. О. Мокляк. — Полтава : Оріяна, 2003. — С. 80. — (Історія Полтавщини з найдавніших часів до початку XXI століття) — ISBN 966-8250-08-7.
«Українські декабристи чи декабристи на Україні?». Рух декабристів очима істориків 1920-х років: збірка наукових публікацій / Михайло Грушевський та ін.; упорядкув., вступ. ст. та прим.: Григорія Казьмирчука, Юрія Латиша. — Київ : Логос, 2011. — 195 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-357-3.
Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор.: Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; наук. ред. проф. Г. Д. Казьмирчука. — Київ : СПД Цимбаленко Є. С, 2009. — Т. 6. — 204 с.
Декабристи в Україні: дослідження й матеріали / Упор.: Г. Д. Казьмирчук, Ю. В. Латиш; редкол.: В. А. Смолій (голова), Г. Д. Казьмирчук (відпов. ред.), О. П. Реєнт та ін. — Київ, 2012. — Т. 7. — 440 с.

[1] Указ Правительствующему Сенату от 9 апреля 1801 года / И. М. Муравйов-Апостол. Письма из Москвы в Нижний Новгород. — СПб.: Наука, 2002. — («Литературные памятники») (рос.)

[1]