Муравйов-Апостол Матвій Іванович — Вікіпедія
Матвій Іванович Муравйов-Апостол | |
---|---|
рос. Матвей Иванович Муравьев-Апостол | |
Народився | 18 квітня 1793 Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Помер | 21 лютого (5 березня) 1886[1] (92 роки) Москва, Російська імперія[2] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Підданство | Російська імперія |
Діяльність | офіцер |
Галузь | війська[3], мемуарна літератураd[3] і Повстання декабристів[3] |
Відомий завдяки | декабрист, участь у повстанні Чернігівського полку |
Знання мов | російська[3] |
Рід | Рід Муравйовихd |
Батько | Муравйов-Апостол Іван Матвійович |
Мати | Ганна Семенівна Черноєвич |
Брати, сестри | Муравйов-Апостол Сергій Іванович і Муравйов-Апостол Іполіт Іванович |
У шлюбі з | Марія Костянтинівна Костянтинова |
Нагороди | |
Матві́й Іва́нович Муравйо́в-Апо́стол(18 квітня 1793, Петербург — 21 лютого 1886) — декабрист, підполковник у відставці, брат Сергія й Іполіта Муравйових-Апостолів. Нащадок (по лінії матері батька, Муравйова-Апостола Івана Матвійовича) Данила Петровича Апостола, українського гетьмана (1727–1734 рр.).
Походить із дворян. Народився у Петербурзі. Батько — Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.10.1768 — 12.03.1851), письменник, член Російської академії, посол в Гамбурзі та Мадриді, мати — Ганна Семенівна Черноєвич (померла 28.03.1810). За батьком — 3478 душ. До 1802 року разом з братом Сергієм виховувався в Парижі у пансіоні Хікса, потім у Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення. Вступив на службу підпрапорщиком до лейб-гвардії Семенівського полку в 1811 року. Учасник Вітчизняної війни 1812 року і закордонного походу.
1817 — поручик, призначений ад'ютантом до малоросійського генерал-губернатора князя М. Г. Рєпніна-Волконського (Полтава).
1819 — штабс-капітан.
1821 — переведений до лейб-гвардії Єгерського полку, залишаючись на посаді ад'ютанта Рєпніна.
1822 — майор Полтавського піхотного полку.
1823 — вийшов у відставку підполковником. Мешкав у маєтку Хомутець Миргородського повіту Полтавської губернії.
1816 — 1820 — масон, член ложі «З'єднаних друзів» і «Трьох чеснот».
Один із засновників Союзу спасіння, учасник московської змови 1817.
Член Союзу благоденства, член Південного товариства. Брав участь у нарадах декабристів в Петербурзі 1820 року. Учасник повстання Чернігівського полку. Наказ про арешт підписаний 19 лютого 1825. Заарештований 29 грудня 1825, визволений офіцерами Чернігівського полку, повторно заарештований 3 січня 1826, відправлений до Білої Церкви, звідти до Москви, із Москви до Петербурга до Петропавлівської фортеці.
Засуджений за 1 разрядом до страти, яку замінено 20-річною, а потім 15-річною каторгою. За наказом імператора одразу переведений на поселення до Сибіру. Прибув до Бухтарминської фортеці 29 серпня 1829 року.
За амністією 26 серпня 1856 року поновлений у колишніх правах, пізніше було повернено нагороди і дозволено їх носити.
Помер в 1886 році у Москві, похований на кладовищі Новодівочого монастиря.
- Російська імперія
- Військовий орден святого Георгія (1812)
- Орден Святої Ганни
- 4-тя ступінь (1814)
- Пруссія (королівство)
- Г. Д. Казьмирчук. Муравйов-Апостол Матвій Іванович [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 131. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.- М.,"Наука",1988
- ↑ а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ а б Муравьёв-Апостол Матвей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних