Рєпнін-Волконський Микола Григорович — Вікіпедія

Микола Рєпнін-Волконський
рос. Николай Репнин-Волконский
М. Г. Рєпнін-Волконський. Військова галерея Зимового палацу
Народження	1778(1778)
Смерть	6 січня 1845(1845-01-06) Яготин, Київська губернія
Країна	Російська імперія
Приналежність	Російська імперія
Роки служби	1792—1836
Звання	генерал від кавалерії генерал-ад'ютант
Війни / битви	Наполеонівські війни, Anglo-Russian invasion of Hollandd, Війна третьої коаліції, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції
Титул	князь
Діти	Варвара Рєпніна, Олександра Репніна-Волконськаd, Єлизавета Репніна-Волконськаd і Василь Репнін-Волконськийd
Нагороди
Рєпнін-Волконський Микола Григорович у Вікісховищі

Мико́ла Григо́рович Рєпні́н-Волко́нський (1778 — 6 (18) січня 1845) — військовий і державний діяч Російської імперії. Генерал від кавалерії (1828), князь. Малоросійський генерал-губернатор з 1816 по 1834 рік.

Старший брат декабриста Сергія Волконського.

Походив із роду чернігівських Рюриковичів. Онук по матері фельдмаршала князя М. В. Рєпніна, прізвище якого перейшло до Миколи Григоровича за указом імператора Олександра I від 1 липня 1801 року, щоби не припинився рід.

Був одружений з онукою гетьмана Кирила Розумовського.

1792 — закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі.

1809-1812 — посол у Вестфальському герцогстві.

1813-1814 — генерал-губернатор Саксонії.

1816-1834 — малоросійський генерал-губернатор (Полтавська та Чернігівська губернії).

Заснував кадетський корпус у Полтаві.

Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом.

1830-1831 — склав проєкт відновлення козацьких полків.

Цікавився історією України, зокрема надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні «Історії Малої Росії».

Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами.

Погляди Рєпніна-Волконського спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон.

Останні роки свого життя провів в Яготині.

Був близько знайомий з Тарасом Шевченком, який у 1843 — на початку 1844 жив у його яготинському маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Рєпніна роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870).

Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі.

Його донька княжна Варвара Рєпніна була близьким другом Т.Шевченка.

Був одружений із Варварою Розумовською — онучкою останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського за лінією його сина Олексія. У шлюбі народилося семеро дітей:^[1]

• Олексій (пом. 13 грудня 1812);
• Олександра (1805—1836), дружина графа Олександра Кушелєва-Безбородька;
• Василь (1806—1880), навчався в Пажеському корпусі, працював у Міністерстві закордонних справ, з 1843 року — колезький асесор. Одружений із фрейліною Єлизаветою Балабіною, з якою мав чотирьох дітей: Миколу (1834—1918), Петра (1836—1856), Василя (1839-?) та Варвару (1841—1922);
• Варвара (1808—1891), була закохана в українського письменника та художника Тараса Шевченка;
• Софія (12 травня — 30 вересня 1811);
• Григорій (20 червня — 4 серпня 1812);
• Єлизавета (1817—1855), одружена з дипломатом Павлом Кривцовим.

• Шандра В. С. Рєпнін Микола Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 190. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Рєпнін-Волконський Микола Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 459-460.
• Рєпнін-Волконський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Репнін-Волконський Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1581-1582. — 1000 екз.