Енеоліт — Вікіпедія

←  Мідна доба  →
Категорія • Портали: Історія • Антропологія
п о р

Енеолі́т, мідна доба (від лат. aeneus — мідний і грец. λίθος — камінь) — назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Є вищим, порівняно з неолітом, етапом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.

Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плющити і плавити. З появою міді з'явилися і зовсім нові інструменти, які неможливо виготовити з каменя, — такі як пилка або ножиці. При цьому для деяких виробів м'який метал не підходив — наконечники стріл, наприклад продовжували виробляти з кременя. Через те, що мідні знаряддя використовувалися поруч із кам'яними, і останні навіть переважали, цю добу в історії людства називають зазвичай не «мідною», а саме «мідно-кам'яною добою» — енеолітом^[1].

Найдавніші мідні предмети й шматки руди виявлені у ранньоземлеробних поселеннях Передньої Азії близько 4000 років до н. е.). У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя стали витісняти камʼяні (на Стародавньому Сході з 4 тисячоліття до н. е., в Європі — з 3 тисячоліття до н. е.). На території України мідна доба датується 4-3 тисячоліттям до н. е. Мідна доба відсутня у лісовій смузі Євразії.^[2]

Енеоліт — період консолідації суспільної організації племен, розквіту патріархату, формування великих, спільних за походженням, обʼєднань. На території України за часів енеоліту жили племена — носії трипільської, ямної культури тощо.

Мідна доба України присутня у степовій та лісостеповій смугах. Вона відсутня в Польщі та Білорусі.^[2]

Мідна доба України датується IV—III тисячоліттями до нашої ери.

Мідна доба прийшла на терени України з Румунії у вигляді культури Кукутень-Трипілля й охопила правобережний лісостеп. Українська мідна доба мала анатолійське походження. Племена новокамʼяної доби були частково асимільовані й частково витіснені на північ та схід.

Племена новокам'яної доби співіснували з прибулими з мідною металургією трипільцями. Степові племена сприйняли мідну металургію. Племена Полісся залишалися у новокам'яній добі до приходу бронзової.

Отже в українській археологічній стратиграфії енеоліт синхроний з середньою та пізньою фазами неоліту. У мідну добу розпалася пізньоіндоєвропейська мовна спільнота й археологи вважають, що у цьому визначному індоєвропейському мовному процесі брали участь племена мідної доби України.

В Україні представлений яскравою культурною спільнотою Трипілля-Кукутені (споріднені софіївська, болград-алденьська, усатівська), її західними сусідами (лійчастого посуду, полгарська), та співсучасними степовими культурами (скелянська, середньостогова, азово-дніпровська, дереївська, квітянська, рєпінська, нижньомихійлівська, рогачинська, ямна).^[2]

• В. В. Отрощенко. Мідно-кам'яний вік // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 699. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971.- т. 2.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

• Мідяна доба // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 991. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.