Мішель Мазінгу-Дінзей — Вікіпедія

Мішель Мазінгу-Дінзей
Особисті дані
Народження	15 жовтня 1972(1972-10-15)[1][2] (52 роки)
	Берлін, НДР
Зріст	180 см
Вага	78 кг
Громадянство	Німеччина
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1979—1986 1986—1990 1990–1991	«Шонненберг» «1. ФК Шонненберг» «Воннсі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991—1992 «Воннсі» 34 (7) 1992—1994 «Ліхтерфельдер» 68 (17) 1994—1995 «Штутгарт» 14 (0) 1995—1996 «Санкт-Паулі» 31 (5) 1996—1998 «Герта» 60 (6) 1998—2000 «Мюнхен 1860» 15 (1) 2000—2002 «Ганновер» 13 (2) 2001 →  «Волеренга» 10 (1) 2002—2004 «Айнтрахт» 66 (14) 2004—2007 «Санкт-Паулі» 88 (24) 2007—2008 «Гольштайн Кіль» 10 (1) 2011—2012 «Апенсен» 2 (0) Всього 411 (78)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996—2004 / Заїр/ДР Конго 33 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2009 «Сент-Елуа Лупопо» (помічник) 2011–2012 «Апенсен» (граючий тр.) 2013–2014 «Клуб Косова Гамбург» 2019–2020 Антигуа і Барбуда
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Мішель Мазінгу-Дінзей у Вікісховищі

Мішель Мазінгу-Сінда-Дінзей (фр. Michél Mazingu-Sinda-Dinzey, нар. 15 жовтня 1972, Берлін), або Мішель Мазінгу-Дінзей — колишній конголезький футболіст німецького походження, який грав на позиції півзахисника. Грав за низку німецьких клубів. Викликався до лав національної збірної ДР Конго.

Після завершення кар'єри — футбольний тренер. Востаннє протягом року очолював національну збірну Антигуа і Барбуди.

У 1994 році Дінзей почав свою професійну кар'єру в Бундеслізі, підписавши перший професійний контракт з «Штутгартом». Його дебютний матч у сезоні 1994–95, відбувся 2 серпня 1994 року проти «Мюнхен 1860». У сезоні 1995–96 він перейшов до «Санкт-Паулі», де йому пообіцяли стабільне місце в основному складі команди^[3]. Після досить вдалого виступу за гамбурзький клуб Дінзей вперше отримав виклик до національної збірної Заїру. Мішелем зацікавилася берлінська «Герта», де протягом двох наступних років він був основним гравцем, і зробив значний внесок в успіхи команди.

У 1998 році він прийняв пропозицію від клубу «Мюнхен 1860», який розглядав гравця як заміну Хорсту Хельдту та заплатив за його перехід 1,3 мільйона німецьких марок^[4].

За два роки у команді він зіграв за мюнхенців лише 15 матчів, в яких забив 1 гол. У 2000 році мюнхенська команда потрапила до кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА, але через розбіжності з тодішнім тренером Вернером Лораном він не був включений навіть до командної заявки на турнір.

Згодом він перейшов до складу «Ганновера», який виступав у другій Бундеслізі. Мішель здобув постійне місце в основі, зіграв за клуб 13 повних матчів, в яких двічі вразив ворота суперника.

У 2001 році він був орендований на чотири місяці командою Першого дивізіону Норвегії (другий за значущістю дивізіон країни) «Волеренга», де взяв участь у 10 з 13 можливих матчів та забив один гол.

У 2002 році він повернувся до Німеччини, підписавши контракт з брауншвейзьким «Айнтрахтом», але за підсумками сезону команда посіла 15 місце у турнірній таблиці й вилетіла до третьої, на той час, ліги. Незважаючи на пониження у класі, він залишився в Брауншвейзі на сезон 2003–04, який став найуспішнішим в його кар'єрі з точки зору статистики — 13 голів та перемога у Кубку Нижньої Саксонії.

У 2004 році він повернувся до «Санкт-Паулі», який також виступав у Північній регіоналлізі, зіграв 88 матчів та забив 24 голи протягом трьох сезонів. За цей час разом з командою двічі ставав володарем Кубку Гамбурга. У 2006 році команда дійшла до півфіналу національного кубку, але програла мюнхенській «Баварії», яка потім й виграла трофей.

У 2007 році «Санкт-Паулі» підвищився до Другої Бундесліги й з Дінзеєм вирішили не продовжувати контракт. У підсумку він опинився в клубі з Північної Оберліги «Гольштайн Кіль». Мішель зіграв за нього десять матчів і забив один гол, перш ніж остаточно завершити кар'єру гравця.

Дінзей дебютував у національній збірній Заїру 19 січня 1996 року на Кубку африканських націй 1996 у матчі проти Габону. Разом з командою дійшов до чвертьфіналу, в якому вони поступилися Гані з рахунком 1-0.

Разом з командою брав участь на Кубку африканських націй 2000 року. Збірна ДР Конго не змогла вийти з групи, зігравши внічию з Алжиром і Габоном, але програла Південній Африці з рахунком 1-0. У підсумку до чвертьфіналу кваліфікувалися Алжир та ПАР.

Його третім й останнім турніром у складі збірної став Кубок африканських націй 2004 в Тунісі. Команда програла Гвінеї (2–1), Тунісу (3–0) і Руанді(1–0) й припинила участь у турнірі^[5].

Загалом Дінзей провів 33 міжнародні матчі за національну збірну, забивши 3 голи.

№	Дата	Суперник	Місце	Рахунок	Турнір
1	24 квітня 2000	Джибуті	Стад де Мартір, Кіншаса	9-1	Кваліфікаційний раунд до ЧС-2002
2	14 січня 2001	Гана	Стад де Мартір, Кіншаса	1-0	Кубок африканських націй 2002
3	14 січня 2004	Єгипет	Порт-Саїд, Порт-Саїд	2-2	Товариський матч

Після завершення кар'єри гравця Дінзей почав працювати в Німецькому футбольному союзі в жовтні 2008 року.

З 1 березня по 31 грудня 2009 року був помічником тренера в команді першого дивізіону ДР Конго «Сент-Елуа Лупопо» з міста Лубумбаші^[6]. За цей час клуб став чемпіоном країни у 2009 році та кваліфікувався до Ліги чемпіонів КАФ.

Після повернення в Європу Мішель працював консультантом і скаутом у клубі турецької Суперліги «Діярбакирспор»^[7].

У жовтні 2011 року Дінзей очолив нижчоліговий німецький «Апенсен» (Штаде)^[8].

У жовтні 2013 року він став тренером нижчолігового клубу з Косова під назвою «Клуб Косова Гамбург»^[9]. Покинув клуб наприкінці сезону 2013–14^[10].

У грудні 2014 року він почав працювати скаутом в «Гоффенгаймі»^[11].

На початку березня 2019 року Мазінгу-Дінзей очолив національну збірну Антигуа і Барбуди. Рік потому, 29 березня 2020 року Мішель оголосив про свою відставку^[12].

• Володар Кубку Нижньої Саксонії (1): 2003-04
• Володар Кубку Гамбурга (2): 2004-05, 2005-06

У 2011 році Дінзі грав на позиції кікера за команду з американського футболу «Санкт-Паулі Буканьєрс», яка змагалася на третьому рівні регіональної ліги^[13].

З липня 2013 року Дінзей працював у якості телевізійного експерта на німецькому телеканалі Sport1 і до 1 січня 2015 року^[14] працював онлайн-коментатором в блозі каналу в Твіттері^[15].

Дінзей брав участь у різних соціальних проектах, зокрема спрямованих на боротьбу з наркотичною та алкозалежністю серед дітей та підлітків^[16]. Він також є членом «Global United FC» — соціального футбольного проєкту, який бореться, зокрема, проти глобального потепління, бідності та низки інших проблем, особливо в країнах Африки та Азії^[17][18].

Дінзей одружений і має двох дітей. Один з його синів, Жан-Філіпп Вагнер, теж займається футболом, проте в основному грає за клуби з 5-6 німецького дивізіону.