М15 (ЗСУ) — Вікіпедія

M15 Combination Gun Motor Carriage
Американська зенітна самохідна установка M15
Американська зенітна самохідна установка M15
Типзенітна самохідна установка
Схема: Відділення керування попереду, моторне позаду
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні19431953
ОператориСША США
ВійниДруга світова війна
Корейська війна
Історія виробництва
ВиробникWhite Motor Company/Autocar Company
Виготовлення19421945
Виготовлена
кількість
2 332
Характеристики
Вага9,1
Довжина6 170
Ширина2 240
Висота2 390
Обслуга7

Калібр37-мм зенітна гармата M1

Бронясталева
Головне
озброєння
зенітна гармата
боєкомплект: 240
Другорядне
озброєння
2 × 12,7-мм великокаліберних кулемети Browning M2 на установці Maxson M33
боєкомплект: 3 400
Двигун1 × однорядний 6-циліндровий карбюраторний двигун рідинного охолодження White 160AX
128 к.с.
Питома потужність15,8
Дорожній просвіт280
база: М3
Швидкістьшосе: 67

М15 (ЗСУ) у Вікісховищі

M15 (зенітна самохідна установка) (англ. M15 Combination Gun Motor Carriage) — зенітна самохідна установка США часів Другої світової війни, створена на базі шасі напівгусеничного бронетранспортера М3. M15 мала комбіноване озброєння — 37-мм автоматичну зенітну гармату M1 та два 12,7-мм великокаліберні кулемети M2 Browning. Машина розроблялася спільно компаніями White Motor Company і Autocar Company в період з липня 1942 до лютого 1944 року. Перебувала на озброєнні механізованих частин армії США одночасно із ЗСУ М16 і діяла на Середземноморському, Європейському, Тихоокеанському театрах війни. В післявоєнний час активно застосовувалася в часи Корейської війни.

M15 розроблялася на основі проекту T28, артилерійській самохідній системі на базі бронетранспортера М2. Спочатку отримала назву T28E1 Combination Gun Motor Carriage (CGMC), але згодом при введенні у серійне виробництво отримало номенклатуру M15 Combination Gun Motor Carriage.

В основному ЗСУ використовувалася за своїм цільовим призначенням — як засіб ППО тактичної ланки, але часто командири використовували її й як дієвий засіб вогневої підтримки піхоти на полі бою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Gander, Terry (2013). The Bofors Gun. Barnsley, UK: Pen and Sword. ISBN 1-4738-3680-8.
  • Hamilton, John A. (2009). Blazing Skies: Air Defense Artillery on Fort Bliss, 1940–2009. Washington, D.C.: Government Printing Office. ISBN 978-0-16-086949-5.
  • Vanderdeen, Bart H. (1972). The Observer's Fighting Vehicles Directory: World War II. London, UK: Fredrick Warne. ISBN 978-0-7232-1469-4.
  • Hunnicutt, R. P. (2001). Half-Track: A History of American Semi-Tracked Vehicles. Novato, CA: Presidio Press. ISBN 0-89141-742-7.
  • Zaloga, Steven J. (1994). M3 Infantry Half-Track 1940—1973. New Vanguard. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-467-9.