Нанодротини — Вікіпедія

Нанодроти́ни — наноструктури з характерним поперечним розміром до 10 нанометрів і довжиною, що набагато перевищує поперечний розмір.
Оскільки при таких розмірах важливе значення мають квантові ефекти, нанодротини є квантовими дротинами. Для створення нанодротин використовуються методи нанотехнології.
Існує багато різних типів нанодротин, деякі з них металеві (наприклад, нікелеві, платинові, золоті), інші напівпровідникові (Si, InP, GaN тощо) або з діелектричних матеріалів: (SiO2, TiO2). Молекулярні нанодротини складаються з молекулярних одиниць органічного або неорганічного походження.
Нанодротини можуть знайти використання в найближчому майбутньому як напівпровідникові компоненти в надзвичайно малих за розмірами електронних схемах.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2015) |
![]() | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |