Народна Рада (політична організація) — Вікіпедія

Народна Рада — політична організація галицьких народовців, заснована 24 жовтня 1885 у Львові під проводом Юліана Романчука з метою продовжувати традиції Головної Руської Ради 1848 року: на противагу опанованій москвофілами «Руській Раді» («Русская Рада»), яка від цих традицій відступила.

«Народна Рада» випустила відозву до «русинів галицької землі», а перші її загальні збори відбулися 2 лютого 1888[1].

Перший голова — Олександр Огоновський[2].

Друкованими органами «Народної Ради» були частково «Батьківщина» та «Діло».

Стояла на позиціях єдності галицьких українців з наддніпрянцями й окремішності від польського і російського народів, ставила своєю метою оборону конституційних прав галицьких українців і рівности з іншими народами Австро-Угорщини та вимагала поділу Галичини на українську та польську частини.

Не була партією, її члени були лише інтелігенти, і вона практично не мала філій. На її базі 1899 року постала Національно-Демократична Партія.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загальні збори «Народної Ради» // Дѣло, 03.02.1888. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
  2. Відозва Видїлу «Народної Ради» до всїх Русинів — патріотів в краю // Дѣло, 17.03.1888. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]