Ізотопи неону — Вікіпедія

Неон (₁₀Ne) має три стабільні ізотопи: ²⁰Ne, ²¹Ne і ²²Ne. Крім того, було відкрито 17 радіоактивних ізотопів, починаючи з ¹⁵Ne до ³⁴Ne, усі короткоживучі. Найдовший період напіврозпаду має ²⁴Ne 3,38(2) хв. Усі інші — менше хвилини, більшість менше секунди. Найменш стабільний — ¹⁵Ne з періодом напіврозпаду 7,7(3,0)×10⁻²² с. Легкі радіоактивні ізотопи неону зазвичай розпадаються до фтору або кисню, а важчі — до натрію.

Походження всього неону до кінця не встановлене. Ізотоп ²⁰Ne є переважно космогенним нуклідом, а ²¹Ne і ²²Ne — вважаються переважно радіогенними^[1]^[2]. ²⁰Ne і ²¹Ne є ланками неоново-натрієвого циклу «горіння» водню в зорях^[3].

У природі зафіксований ряд малопродуктивних реакцій, у яких ²¹Ne і ²²Ne утворюються внаслідок захоплення альфа-частинок ядрами 18O та 19F:

\mathrm {{}_{8}^{18}O} +\mathrm {{}_{2}^{4}He} \rightarrow \mathrm {{}_{10}^{21}Ne} +\mathrm {{}_{0}^{1}n}

\mathrm {{}_{9}^{19}F} +\mathrm {{}_{2}^{4}He} \rightarrow \mathrm {{}_{10}^{22}Ne} +\mathrm {{}_{1}^{1}H}

^[4].

Список ізотопів


Нуклід	Z	N	Масса ізотопа (а.о.м.)^[5]	Період напіврозпаду^[6]	Спосіб розпаду^[6]	Дочірній ізотоп^[6]	Спін і парність^[6]	Ізотопна поширеність
Нуклід	Енергія збудження			Період напіврозпаду^[6]	Спосіб розпаду^[6]	Дочірній ізотоп^[6]	Спін і парність^[6]	Частка	Можливе відхилення
15Ne^[7]	10	5	15.043170(70)	770(300) йс [590(230) кеВ]	2p	13O	(3/2−)
16Ne	10	6	16.025751(22)	> 5.7 зс [< 80 кеВ]	2p	14O	0+
17Ne^{[n 1]}	10	7	17.0177140(4)	109.2(6) мс	β⁺, p (94.4(2.9)%)	16O	1/2−
					β⁺, α (3.51(1)%)	13N
					β⁺ (2.1(2.9)%)	17F
					β⁺, p, α (0.014(4)%)	12C
18Ne	10	8	18.0057087(4)	1664.20(47) мс	β⁺	18F	0+
19Ne	10	9	19.00188091(17)	17.2569(19) с	β⁺	19F	1/2+
20Ne	10	10	19.9924401753(16)	Стабільний			0+	0,9048(3)	[0.8847, 0.9051]^[8]
21Ne	10	11	20.99384669(4)	Стабільний			3/2+	0.0027(1)	[0.0027, 0.0171]^[8]
22Ne	10	12	21.991385114(19)	Стабільний			0+	0.0925(3)	[0.0920, 0.0996]^[8]
23Ne	10	13	22.99446691(11)	37.15(3) с	β⁻	23Na	5/2+
24Ne	10	14	23.9936106(6)	3.38(2) хв	β⁻	24mNa	0+
25Ne	10	15	24.997810(30)	602(8) мс	β⁻	25Na	1/2+
26Ne	10	16	26.000516(20)	197(2) мс	β⁻ (99.87(3)%)	26Na	0+
26Ne	10	16	26.000516(20)	197(2) мс	β⁻, n (0.13(3)%)	25Na	0+
27Ne	10	17	27.007570(100)	30.9(1.1) мс	β⁻ (98.0(5)%)	27Na	(3/2+)
					β⁻, n (2.0(5)%)	26Na
					β⁻, 2n ?^{[n 2]}	25Na ?
28Ne	10	18	28.012130(140)	18.8(2) мс	β⁻ (84.3(1.1)%)	28Na	0+
					β⁻, n (12(1)%)	27Na
					β⁻, 2n (3.7(5)%)	26Na
29Ne	10	19	29.019750(160)	14.7(4) мс	β⁻ (68.0(5.1)%)	29Na	(3/2−)
					β⁻, n (28(5)%)	28Na
					β⁻, 2n (4(1)%)	27Na
30Ne	10	20	30.024990(270)	7.22(18) мс	β⁻ (78.1(4.6)%)	30Na	0+
					β⁻, n (13(4)%)	29Na
					β⁻, 2n (8.9(2.3)%)	28Na
31Ne	10	21	31.033470(290)	3.4(8) мс	β⁻	31Na	(3/2−)
					β⁻, n ?^{[n 2]}	30Na ?
					β⁻, 2n ?^{[n 2]}	29Na ?
32Ne	10	22	32.039720(540)#	3.5(9) мс	β⁻	32Na	0+
					β⁻, n ?^{[n 2]}	31Na ?
					β⁻, 2n ?^{[n 2]}	30Na ?
33Ne?^{[n 3]}	10	23	33.049520(640)#	< 260 нs	n ?^{[n 2]}	32Ne	7/2−#
34Ne	10	24	34.056730(550)#	2 мс# [> 1.5 мкс]	β⁻ ?^{[n 2]}	34Na	0+
					β⁻, 2n ?^{[n 2]}	32Ne ?
					β⁻, n ?^{[n 2]}	33Ne ?

↑ Має гало^[en] з 2-х протонів.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Спосіб розпаду енергетично дозволений, але експериментально не спостерігався для цього нукліда.
↑ Цей ізотоп не спостерігався, дані оцінені за трендами.

Ізотопний склад відноситься до складу повітря.

Примітки

↑ Geology and Production of Helium and Associated Gases. Elsevier. 2022. doi:10.1016/c2020-0-02538-7. ISBN 978-0-323-90988-4.
↑ Holland, Heinrich D.; Turekian, Karl K. (2014). Treatise on Geochemistry (англійською) . Elsevier Science. ISBN 978-0-08-098300-4.
↑ Андрієвський, С. М.; Кузьменков, С. Г. (2022). Ядерна астрофізика : навчальний посібник (українською) . Одеса: Одеськ. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. с. 50. ISBN 978-617-689-441-4.
↑ Финкельштейн, Д. Н. (1979). Инертные газы (російською) . Москва: Наука. с. 82—83.
↑ Wang, Meng; Huang, W. J.; Kondev, F. G.; Audi, G.; Naimi, S. (2021-03). The AME 2020 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references*. Chinese Physics C (англ.). Т. 45, № 3. с. 030003. doi:10.1088/1674-1137/abddaf. ISSN 1674-1137. Процитовано 14 лютого 2024.
↑ ^а ^б ^в ^г Kondev, F.G.; Wang, M.; Huang, W.J.; Naimi, S.; Audi, G. (1 березня 2021). The NUBASE2020 evaluation of nuclear physics properties *. Chinese Physics C. Т. 45, № 3. с. 030001. doi:10.1088/1674-1137/abddae. ISSN 1674-1137. Процитовано 14 лютого 2024.
↑ Wamers, F.; Marganiec, J.; Aksouh, F.; Aksyutina, Yu.; Álvarez-Pol, H.; Aumann, T.; Beceiro-Novo, S.; Boretzky, K.; Borge, M. J. G.; Chartier, M.; Chatillon, A.; Chulkov, L. V.; Cortina-Gil, D.; Emling, H.; Ershova, O.; Fraile, L. M.; Fynbo, H. O. U.; Galaviz, D.; Geissel, H.; Heil, M.; Hoffmann, D. H. H.; Johansson, H. T.; Jonson, B.; Karagiannis, C.; Kiselev, O. A.; Kratz, J. V.; Kulessa, R.; Kurz, N.; Langer, C.; Lantz, M.; Le Bleis, T.; Lemmon, R.; Litvinov, Yu. A.; Mahata, K.; Müntz, C.; Nilsson, T.; Nociforo, C.; Nyman, G.; Ott, W.; Panin, V.; Paschalis, S.; Perea, A.; Plag, R.; Reifarth, R.; Richter, A.; Rodriguez-Tajes, C.; Rossi, D.; Riisager, K.; Savran, D.; Schrieder, G.; Simon, H.; Stroth, J.; Sümmerer, K.; Tengblad, O.; Weick, H.; Wimmer, C.; Zhukov, M. V. (4 квітня 2014). First Observation of the Unbound Nucleus ¹⁵Ne (PDF). Physical Review Letters. 112 (13): 132502. doi:10.1103/PhysRevLett.112.132502. PMID 24745409 — через APS.
↑ ^а ^б ^в Meija, Juris; Coplen, Tyler B.; Berglund, Michael; Brand, Willi A.; Bièvre, Paul De; Gröning, Manfred; Holden, Norman E.; Irrgeher, Johanna; Loss, Robert D.; Walczyk, Thomas; Prohaska, Thomas (1 березня 2016). Isotopic compositions of the elements 2013 (IUPAC Technical Report). Pure and Applied Chemistry (англ.). 88 (3): 293—306. doi:10.1515/pac-2015-0503. hdl:11858/00-001M-0000-0029-C408-7. ISSN 1365-3075. S2CID 104472050.