Неферефра — Вікіпедія
Неферефра | |
---|---|
Давньоєгипетський фараон | |
Попередник | Шепсескара |
Наступник | Ніусерра |
У шлюбі | Хентакавесс III |
Батько | Неферірікара I |
Мати | Khentkaus IId |
Народження | 2480 до н. е. |
Смерть | 2455 до н. е. |
Місце поховання | Піраміда Неферефри |
Династія | V династія |
Неферефра (або Ранефереф) — фараон п'ятої династії єгипетських фараонів Стародавнього Єгипту, що правив приблизно у 2460–2458 роках до н. е.[1]
До останнього часу про цього фараона було практично нічого не відомо. Не ясно чиїм попередником він був, і хто був його наступником. За усталеною думкою він правив після фараона Шепсескарі, проте, останнім часом, переважає теорія, що укладачі Саккарського списку поставили Шепсескара не на своє місце і він не міг бути попередником Неферефра, а правив пізніше.
Ймовірно Неферефра Манефон називає Хересом і приписує йому правління протягом 20 років. Проте з усіх збережених даних відомо, що правління Неферефра було дуже коротким. Ретельне обстеження Туринського папірусу, пошкодженого в тому місці, де повинне бути ім'я Неферефра і роки його правління, дозволяє з упевненістю сказати тільки про одну вертикальну риску (кожна вертикальна риска вказує на один рік правління), що говорить про його правління протягом приблизно 1 або 2 років. Таке свідоцтво добре узгоджується з археологічними даними. Єдиний напис, що зберігся від часу правління Неферефра, належить до його першого року правління і розташований на великому кутовому блоці у фундаменті передбачуваної майбутньої піраміди фараона, яка так і не була завершена.
Можливо, Неферефра був сином фараона Неферірікари й цариці Хенткаус II, а також старшим братом фараона Ніусерра.
Ймовірно, дружиною Неферефра була Хентакавесс ІІІ.
Неферефра почав будівництво власного похоронного комплексу, який отримав назву «Божественна влада Неферефра» в Абусірі на північний захід від піраміди Неферіркара. Через раптову смерть Неферефра роботи над його похованням були перервані, в результаті від піраміди збереглася тільки квадратна підстава (близько 75×75 метрів) і висотою 7 м, що нагадує мастабу. Решта споруд в поховальному комплексі Неферефра були закінчені під час правління його брата Ніусерра Іні. Але розчищення залишків заупокійного храму, який, за винятком святилища і баз колон, був виконаний з сирцевої цегли, принесла значні результати. У 1981–1982 рр. чеська експедиція виявила тут сотні фрагментів і святкові папіруси, що складали архіви, подібні тим, що належали епосі Неферіркара. Потім, в 1984–1985 рр. знайшли чудові статуї царя, риси якого до цього моменту були абсолютно невідомі. Також були знайдені залишки обгорткової матерії і кістки погано збереженої мумії, яку ідентифікують з Неферефром. Антропологічний аналіз показав, що мумія належить чоловікові, померлому у віці від 20 до 23 років, що повністю узгоджується з нашими уявленнями про фараона, що правив протягом дуже короткого часу, і підтверджує хибність повідомлення Манефона про двадцятирічне правління Неферефра.
Судячи з написів, Неферефра будував сонячний храм, названий на честь Хотеп-Ра. Однак жодних слідів цього храму досі не виявлено. Можливо, він залишився недобудованим через коротке правління фараона.
Відкриття вченими Празького університету архіву похоронного храму Неферефри пролило світло на його правління, якому спочатку не надавали великого значення.
Виявлення папірусів і глиняних табличок дало можливість значно впорядкувати і розширити наявні відомості, витягнуті з архіву Неферіркара Какаї, що представляє докладні записи про управління царською власністю і похоронними заходами V династії. Разом з архівами було знайдено й інші предмети, в тому числі сонячні тури, печатки з картушами фараона, фрагменти гранітного саркофага, фрагменти чотирьох похоронних урн з алебастру, невеликі фігурки і статуетка фараона з рожевого вапняку. Втрата скульптурою деяких частин не заважає зоровому сприйняттю цілого, а її невеликі розміри дозволяють оцінити точно врівноважену композицію. У портреті царя помітна тенденція до традиційної для подібних зображень ідеалізації моделі, однак майже невловні риси наділяють особу фараона часткою індивідуальності: тонкий, невеликий ніс, повні щоки, на яких помітні легкі складки, вуса, лінія яких повторює вигин повних, чітко окреслених губ. Атрибутами царської влади є скіпетр, змія-урей на лобі фараона (в перуці залишився слід від її прикріплення), накладна борода (також збереглися лише її сліди) і образ сокола Хору, який, як і в статуї Хафри, прикриває крилами голову свого земного втілення.
Завдяки цим знахідкам, фараон, раніше абсолютно не відомий, став одним з найбільш задокументованих царів Стародавнього царства.
- ↑ Peter Clayton, Chronicle of the Pharaohs, Thames and Hudson, paperback, 2006. p.61
- Egyptian Kings — Neferefre(англ.)
- The pyramid of Neferefre(англ.)
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Стародавнього Єгипту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |