Меренра II — Вікіпедія

Меренра II
Немтіємсаф II
Картуш з іменем Меренри II
Давньоєгипетський фараон
Правління	бл. 2169-2168 до н. е.
Попередник	Пепі II
Наступник	Нітокріс
Титульні імена Власне ім'я (номен): Немтіемсаф «Немті — його захист»
У шлюбі	Нітокріс
Батько	Пепі II
Мати	Нейт
Народження	23 століття до н. е.
Смерть	22 століття до н. е.
Династія	VI династія

Меренра II Немтіемсаф — давньоєгипетський фараон з VI династії.

Був сином фараона Пепі II й цариці Нейт, братом і чоловіком цариці Нітокріс (Нейтікерт).

Туринський царський папірус відводить Меренрі II 1 рік і 1 місяць правління. Манефон також казав про один рік правління цього фараона, називаючи його Ментесуфісом^[1]. Важко сказати, що стало причиною такого короткого правління: можливо, Меренра II помер через хворобу (могло позначитись і те, що його батько правив 94 роки, і Меренра сам уже був немолодою людиною, прийнявши престол), однак припускають, що його вбили в результаті державного перевороту.

Короткий час правління Меренри II став основою роману «Фараон і наложниця» єгипетського письменника Наґіба Махфуза.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меренра II

• Эрлихман В. В.: Правители мира (рос.)