Никифор II Фока — Вікіпедія

Никифор II Фока
Народився	912[2][1] Каппадокія, Східна Римська імперія[3][4][5]
Помер	грудень 969[1] Константинополь, Східна Римська імперія[6][7][8] ·обезголовлення
Поховання	Церква Дванадцяти апостолів
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	військовослужбовець, солдат
Знання мов	давньогрецька[9]
Учасник	Byzantine reconquest of Creted і Siege of Aleppod
Посада	Візантійський імператор
Рід	Phokasd
Батько	Бард Фока Старший[10]
Родичі	Василій II Болгаробійця і Theodore Parsakoutenosd
Брати, сестри	Лев Фока Молодший
У шлюбі з	Феофана
Медіафайли у Вікісховищі

Никифор ІІ Фока (грец. Νικηφόρος Β΄ Φωκάς) (близько 912 — 11 грудня 969)  — візантійський імператор (963—969).

Походив зі знатного роду Фок. Висунувся як полководець у війнах з арабами, з 954 року — головнокомандувач.

У 961 році відвоював у арабів острів Крит, після чого кіпріоти повернулися на свою батьківщину. Вступив на престол внаслідок повстання малоазійської військової знаті. Внутрішню політику проводив в інтересах світських феодалів.

Своєю новелою (законом), виданою у 964 році, заборонив заснування нових монастирів і обмежив зростання церковного землеволодіння. У 967 році скасував право селян-общинників і стратіотів (служилі люди) на першочергову купівлю землі у великих землевласників (дінатів). Вів успішні війни з арабами, відвоював у них Кілікію і Кіпр (965) та Пн. Сирію з Антіохією (969).

У 966 році вирішив перестати платити данину болгарам за угодою 927 року, і став вимагати, щоб болгари не пропускали мадярів через Дунай грабувати візантійські провінції. Болгарський цар Петро на це заявив, що з мадярами у нього мир, який він не може порушувати. Це призвело до війни проти Болгарії. Намагаючись використати в своїх завойовницьких походах проти болгар збройні сили Київської держави, закликав на допомогу князя Святослава Ігоровича. Фока відправив Калокіра у Київ і дав йому з собою 15 кентинаріїв золота, щоб умовити Русь зробити набіг на Болгарію і примусити її погодитись на візантійські вимоги. У Києві на цю пропозицію погодились відразу, бо Святослав тільки повернувся з походу на в'ятичів.

Однак Святослав, зайнявши в 968 році частину Болгарії, виступив проти Візантії. Як тільки Фока дізнався про це, відразу ж наказав встановити на фортечних стінах столиці метальні машини, перегородити вхід у гавань ланцюгом. У війську Святослава були угорці та правобережні печеніги, тому імператор підбурив лівобережних печенігів напасти на Київ і цим примусив Святослава та його київську дружину повернутись у Придніпров'я. Одночасно греки запропонували болгарським царівнам шлюб з синами покійного імператора Романа. Грецькі посли пообіцяли болгарським вельможам допомогу у вигнанні Святослава.

Убитий під час заколоту Іоанна Цимісхія.

Святий у Православ'ї. День Пам'яті - 11 грудня.

1. Дружина — невідома (з Куркуасів або Склірів)

діти:

• Барда (пом. до 963)

2. Дружина — Феофана

• Реформа катафрактів
• Список Візантійських імператорів

• Ю. А. Мицик. Никифор II Фока [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.

• Никифор Фока // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1139. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.