French
DeutschФеодосій II — Вікіпедія
| Феодосій ІІ лат. Flavius Theodosius Iunior Augustus | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1 травня 408 — 28 липня 450 | ||
| Попередник: | Аркадій | |
| Наступник: | Маркіан | |
| ||
| 10 січня 402 — 28 липня 450 | ||
| ||
| ||
| Ім'я при народженні: | лат. Flavius Theodosius | |
| Народження: | 10 квітня 401 Константинополь, Східна Римська імперія | |
| Смерть: | 28 липня 450 (49 років) Константинополь, Східна Римська імперія | |
| Причина смерті: | падіння з коняd | |
| Країна: | Східна Римська імперія | |
| Рід: | Династія Теодосіяd | |
| Батько: | Аркадій | |
| Мати: | Елія Євдоксія | |
| Шлюб: | Афінаїда[1] | |
| Діти: | Ліцінія Євдоксія | |
Феодосій II (дав.-гр. Θεοδόσιος 10 квітня 401 — 28 липня 450) — імператор Східної Римської імперії з 402 року (разом з батьком, з 408 року — одноосібно).
Основні турботи Феодосія і його міністрів складалися у відбитті нападів варварів з півночі (гуни), заходу (вандали) і сходу (перси). В 422 й 447 р. імперія зуміла відбити наступ сасанідів, однак у 429 р. вандали зайняли більшу частину візантійської Північної Африки, а вождь гунів Аттіла, незважаючи на примирливу політику Феодосія, в 441-43 й 447 р. спустошив дунайські провінції імперії. Із західним імператором Валентиніаном ІІІ Феодосій намагався підтримувати дружні відносини і видав за нього свою дочку Ліцинию Євдоксію.
431 року Феодосій II став ініціатором скликання Ефеського собору християнської церкви, на якому було позбавлено сану Константинопольського патріарха Несторія та засуджено його вчення (несторіанство)
У 450 р. Феодосія на полюванні скинув його кінь, і він помер від ушкодження хребта. На ньому закінчилася династія його діда, Феодосія Великого.
Канонізований у Православ'ї як Святий Благовірний Римський Імператор Феодосій ІІ. День пам'яті - 28 липня.
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Любкер Ф. Eudoxia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 501.