Новоолександрівка (Краматорський район) — Вікіпедія

село Новоолександрівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Тер. громада Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14120170290014742
Облікова картка Новоолександрівка 
Основні дані
Населення ▼ 364 (01.01. 2014)
Площа 0.792 км²
Густота населення 459.6 осіб/км²
Поштовий індекс 84010
Телефонний код +380 6269
Географічні дані
Географічні координати 48°45′59″ пн. ш. 36°50′59″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 36.84972° сх. д. / 48.76639; 36.84972
Середня висота
над рівнем моря 		173 м
Найближча залізнична станція 15 км
Місцева влада
Адреса ради 84010, Донецька обл., Краматорський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Миру, 51
Карта
Новоолександрівка. Карта розташування: Україна
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Новоолександрівка. Карта розташування: Донецька область
Новоолександрівка
Новоолександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новоолександрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Новоолександрівка.

Новоолекса́ндрівка — село Олександрівської селищної громади Краматорського району Донецької області, України. Населення становить 413 осіб. Функціонують: навчально-виховний комплекс, будинок дозвілля, стадіон, сільська бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торговельні точки. В селі є братська могила радянських воїнів[1]. Населення сільради — 965 осіб, кількість садиб — 430.

Найближча пасажирська залізнична станція — Гаврилівка (залізниця Лозова — Слов'янськ), 15 км. Околицею села проходить вантажна залізниця Дубове — Покровськ, яка в 1962—2009 роках мала приміське пасажирське сполучення. Поруч із селом Новоолександрівка розташований зупинний пункт 15 км, в 2 км від села на території Харківської області — закрита станція Вітерець.

Рейсового автобусного сполучення у селі немає, найближчій населений пункт із рейсовим автобусним сполученням — райцентр смт Олександрівка у 7,5 км: автобуси на Барвінкове, Харків, Добропілля, Спасько-Михайлівку, Покровськ, Краматорськ, КПП Олександрівка (Донецький напрям), Краматорськ, Добровілля.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Новоолександрівка (Лощина) засноване по балці Граничний Яр в середині XIX століття. Станом на 1864 рік, у власницькому селі Новоолександрівка при колодязях було 27 дворів, там проживало 108 чоловіків та 98 жінок[2]. Жителі села (хутора?) Новоолександрівка були парафіянами Олександро-Невської церкви у селі Олександрівка (нині — райцентр), що розташовувалася в 7 верстах від населеного пункту[3].

З 20-х років ХХ століття — у складі Артемівської округи Донецької губернії[4]. У 1930-х роках в селі було організовано центр сільради. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 16 жителів села[5]. До Другої світової війни в селі було 102 двори; відкрилася школа[6]. У 1960 році Новоолександрівська сільрада була укрупнена, проте в 1979 році — відновлена[4].

Післявоєнне відновлення села тривало до середини 50-х років ХХ століття. В 1952 році райрада придбала нову будівлю під школу, у результаті чого учні почали вчитися в одну зміну[7]. У будівлі старої школи в 1957 році було відкрито сільпо[8].

У 1954 році від Олександрівки до Новоолександрівки було прокладено телефонний кабель, але внаслідок того, що його проклали на глибині 13-30 см через пахотне поле, мали місце неоодноразові пошкодження мережі та її непланові відключення[9]. До 1959 року село було радіофіковано, а в 1959—1960 роках — електрифіковано всі населені пункти Новоолександрівської райради[10][11].

У роки Другої світової війни дорога Олександрівка — Новоолександрівка — станція Гаврилівка була виведена із ладу. Лісосмуги згоріли, дорога була «перепахана» мінами та артнабоями. У 50-х роках ХХ століття тут розпочалася комсомольське будівництво: дорогу привели до ладу, уздовж неї висадили тополю. На дорогу розпочали вивозити щебінь та пісок[12]. З 1957 року Шостаківська автоколона організує регулярні автобусні рейси (тричі на тиждень) по маршруту Олександрівка — Гаврилівка[13]. В 1970 році заасфальтували ділянку дороги від Олександрівки до Новоолександрівки[12].

У 1957 році розпочалося будівництво залізниці Дубове — Мерцалове, у зв'язку із чим у Новоолександрівці було знесено 3 будинки, які потрапили у смугу відведення[14]. У 1959 році в районі села було укладено рейки, розпочався рух будівельних і робочих потягів[15]. З 1962 року робочі потяги Дубове — Мерцалове було переведено до категорії приміських; вони робили зупинку на роз'їзді № 1 (Вітерець). Зупинку 15 км було обладнано у 1986 році.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 154 чоловіки та 193 жінки[16].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 413 осіб[17].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[18]:

Мова Відсоток
українська 94,92 %
російська 4,12 %
білоруська 0,97 %

Заповідний фонд

[ред. | ред. код]

На території Новоолександрівської сільради розташовані наступні заповідні урочища[19]:

  • «Казанок» — на північний схід від села Зелене; збереглася смуга неторканої рослинності в глибокій балці, схили якої нагадують казанок;
  • «Мирне поле» — район села Зелене; смуга неторканої рослинності в неглибокій балці;
  • «Балка Зелена» — район села Новопригоже; фрагмент дикої рослинності в системі балок струмка Зелений, притоку річки Самара;
  • «Широкий ліс» — поблизу Новоолександрівки; відновлений штучною посадкою ясеня байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця;
  • «Довгенький ліс» — район Новоолександрівки; байрачний лісовий масив у балці системи Сухого Торця, обрамлений степовими ділянками.

Економіка

[ред. | ред. код]

ТОВ «Лощанське» — основний напрямок рослинництво (цукровий буряк, зернові) та тваринництво[19][20].

На території сільради знайдено потужні поклади цегляної сировини[19]. Територія сільради — частина перспективної «Новобахметьєвської» ділянки вугільного родовища, балансові запаси — 550 млн т.[21]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Анденок В.А. (2011). Память на века. Свод военных захоронений на территории Донетчины. Донецк.
  2. ↑ Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб. 1869.
  3. ↑ Самойлов И. (1904). Справочная книжка для Харьковской епархии. Х.
  4. ↑ а б Заднепровская Л.Д., Попова О.А. (2001). История административно-территориального деления Донецкой области: 1919-2000 гг. : сборник документов и материалов. Донецк.
  5. ↑ Новоолександрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. ↑ Карта решения командующих 57, 37 и 12 А на наступление // ЦАМО, фонд 251, опись 646, дело 211, документ 2.
  7. ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 27 от 12.11.1952 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 6.
  8. ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 1 от 1957 //Державний архів Донецької області, фонд № Р-58073, опис № 1 справа № 9.
  9. ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 27.08.1954 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 33.
  10. ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 11 от 1959 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
  11. ↑ Чистолінов М.М. Роки звитяжної праці // Вісті Олександрівщини, №№ 8-33.2011.
  12. ↑ а б Суков А. Подарунок комсомольців п’ятдесятих років // Радянський патріот, № 97. 1971.
  13. ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 10 от 19.04.1957 // Державний архів Донецької області, фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 51.
  14. ↑ Протокол заседания исполкома Александровского райсовета № 19 от 30.09.1957 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5713, опис № 1 справа № 52.
  15. ↑ Протокол заседания исполкома Новоалександровского сельсовета № 16 от 7.09.1959 // Державний архів Донецької області фонд № Р-5807, опис № 1 справа № 13.
  16. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  17. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  18. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  19. ↑ а б в Ивченко Т. (2003). Здоровья тебе, Александровщина!. Донецк.
  20. ↑ Скибенко А.К. (2008). Донецкая область: Путеводитель. Донецк.
  21. ↑ Галака И.И., Ротай А.П. (1959). Геологическая карта СССР масштаба 1:200000. Серия Донбасская. Лист М-37-XXV (Лозовая). Объяснительная записка. М. с. 84.

Посилання

[ред. | ред. код]


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новоолександрівка_(Краматорський_район)&oldid=41630347